У Сумській області над дорогами встановлюють укриття у вигляді антидронових сіток.

Під час ворожої авіаційної атаки України одна зі збитих Силами оборони ракет впала на полі на Сумщині і не вибухнула.

За останні кілька місяців Росія окупувала до десятка дрібних сіл на сумському кордоні й намагається дотягнутися до трьох важливих для логістики Сил оборони населених пунктів: Юнаківки, Писарівки та Хотіні.  Публічної інформації про реальну обстановку на Сумщині, особливо від військових – Генерального штабу, управління військ "Курськ", оперативно-тактичного угруповання "Сіверськ", – мінімум. 

Просування ворога на Сумщині продовжується. Російським військам вдалося зайняти Андріївку та Водолаги і закріпитися в цих селах.

Російські окупанти накопичили достатню кількість сил та засобів у Курській області, щоб здійснити спробу атаки по території України.

Під час удару балістикою по полігону в Шостці командування не проводило шикування.

Жителю села Кам’янка Охтирського району Віталію Куколю оголосили вирок у Тростянецькому районному суді 19 травня. Чоловіка виправдали за виготовлення зброї під час окупації Тростянця, але визнали винним у зберіганні зброї та пороху після його деокупації.

Співзасновниця та директорка сумського видання "Кордон.Медіа" Альона Яцина на своїй сторінці у соцмережах пише про суттєве загострення на Сумщині — прикордонний регіон потерпає від постійних обстрілів.

Ситуація в межах Сумської області по відтинку, де Сили оборони України ведуть свою операцію в Курській області, кардинально не змінилася.

Родичі в Росії є в багатьох українців. Найчастіше це етнічні українці, які в різний час виїхали туди жити. Після повномасштабного вторгнення родинні стосунки складаються по-різному. Комусь легше зовсім припинити спілкування, щоб не чути звинувачень від мешканців Росії в тому, що “українці самі винні”, “самі себе обстрілюють” тощо. У когось ще жевріють ниточки родинних зв’язків, хоча спілкування зведене до мінімуму.Розповідаємо історію родини з прикордонного села на Сумщині — як змінилося їхнє життя з великою війною. Імена героїнь змінено на їхнє прохання. Назву села також не вказуємо, бо там “усі всіх знають і легко впізнають”, каже наша співрозмовниця.