О девʼятій ранку гуртожиток за адресою Метрологічна, 1, почали зносити. Мешканців буквально випихали з помешкання, не дозволивши зібрати ані речі, ані гроші, ані документи. Невідомі вибивали вікна та силою викидали з помешкання людей, які не хотіли покидати свій дім.

Щороку Академія наук отримує з державного бюджету мільярди гривень. Ці гроші між сотнями наукових установ розподіляє Президія. Розподіл цих коштів мав би відбуватися абсолютно прозоро та зрозуміло. Але як наукова спільнота може оцінити фінансову грамотність керівництва, якщо Академія ніде не публікує свої фінансові звіти? ТЕКСТИ впродовж кількох місяців знайомилися із фінансовою звітністю інститутів у паперовому вигляді в бухгалтерії Президії НАНУ.Автор: Любов Величко

«Я знайшов інвестора з США. Він дав контракт на 50 мільйонів доларів: 3 мільйони був готовий дати одразу і без плану, а решту грошей - 47 мільйонів - по бізнес-плану. І розрахунок трубами. Підписати контракт треба було за півтора місяці. Але у тодішнього директора Заводу спеціальної електрометалургії Миколи Тригуба був тоді рак простати. І йому не до цього проекту. Я приходжу до Патона зі словами «Це найбільша інвестиція в Академію наук Україні». А він мені: «Та я в цьому не розуміюсь!». І контракт не підписали! Бо спеціальність в Академії - витрачати кошти. Освоювати бюджет, а не заробляти». Ми дослідили чому НАНУ не уміє заробляти на своїх винаходах. Текст: Любов Величко

У часи горбачовської перебудови говорили "так жить нєльзя". Цей вислів стосувався не бідності, а етичних норм: постійного викручування, хитрощів, щоб вижити, і підлещування до начальства. В Академії наук і досі так живуть. «Мертві душі», талановиті прибиральниці та академіки на двох стільцях. Дехто отримує "получку" — і лише числиться на роботі, а реально працює за кордоном. Дехто намагається тягнути наукову роботу — й одночасно підробляє в інших місцях. Та, як у будь-якій установі радянського зразка, кращу зарплату отримує той, у кого є блат.Текст: Любов Величко

Академія Наук, як в радянські часи, будує квартири співробітникам. Час наче зупинився: виявляється, для науковців України 21 століття й досі актуальний культовий радянський фільм «Гараж», у якому науковці розподіляють місця у гаражному кооперативі. Зараз у черзі стоїть близько 2 тисяч людей на отримання службового, тобто на час роботи, житла. Доцільніше відмовитися від квартир, а доходи від управління майном та кошти з бюджету виділяти на наукові гранти. Щоб у кращих вчених була можливість заробляти більше, а наукові установи конкурували за мізки й приваблювали їх умовами праці та зарплатами.Текст: Любов Величко

Середній вік працівників НАНУ продовжує зростати. Протягом останніх 10 років кількість дослідників у віці понад 65 років зросла в 1,2 рази, а кількість молодих вчених помітно знизилась.

У маленьких закладах НАНУ кількість вчених до і після 50 років приблизно однакова. Також тут краще співвідношення між чоловіками і жінками. Чому у великих інститутах переважають чоловіки-пенсіонери? Керівники великих інститутів здебільшого є безпосередніми висуванцями Патона і, за прикладом шефа, займають свої посади пожиттєво.Ми візуалізували дослідження про гендерний та віковий розподіл працівників у закладах НАНУ протягом 2006-2017 років, а також дані про фінансування закладів НАНУ у 2015 році, котре провів Ігор Булкін, кандидат економічних наук, завідувач Міжгалузевої лабораторії проблем формування та реалізації науково-технологічної політики Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАНУ.

Як стають академіками? «За два тижні до виборів засідає комісія з академіків, які вибирають фаворитів (перші три місця). Порядок цих трьох кандидатур в бюлетенях є негласним натяком для «посполитих» членів-кореспондентів та академіків, як слід голосувати. У результаті вибрали найдостойніших, усі вони - директори інститутів (або майбутні директори). Але з точки зору науки, вибрали не найсильніших. Вибрали гвинтиків системи, причому, зауважте, усі - гвинти системи НАНУ». Як створюються посади в Академії? «Вони «вибиваються». Дуже часто під певних людей. Саме під них підлаштовуються спеціальності, на які оголошуються вакансії».Текст: Любов Величко

Доктор технічних наук Ігор Ориняк донедавна очолював Відділ фізичних основ міцності і руйнування Інституту проблем міцності ім. Г. С. Писаренка НАН України. За кількістю цитувань та міжнародних публікацій вчений займає друге місце в своєму інституті та має індекс Гірша 11, друге місце за цим показником в інституті. За 33 роки роботи в Інституті Писаренка Ориняк встиг попрацювати керівником багатьох науково-технічних проектів, став лауреатом державних премій та членом великої кількості профільних рад в науковій сфері. Але через особистий конфлікт із директором Ігоря Ориняка скоротили як недостатньо кваліфікованого. Далі – пряма мова вченого та скупі коментарі адміністрації.Текст: Любов Величко

США уже багато років поспіль є світовим науковим лідером. Польща започаткувала зміни в організації науки відносно недавно – у 2010-му році. ТЕКСТИ вирішили порівняти, яка роль відведена національним академіям наук у цих державах, які принципи фінансування наукових досліджень мають ці країни, наскільки активно впроваджуються у життя отримані наукові результати, та як держава визначає, які наукові організації підтримувати, а які – ні.Текст: Любов Величко