Державна нерівність: скільки насправді платять чиновникам
Чиновники правоохоронних, антикорупційних органів отримують вищі зарплати, ніж їхні колеги на аналогічних посадах в інших відомствах. Найвищі зарплати в працівників Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, найнижчі в чиновників районного та місцевого рівнів. У деяких міністерствах службовці отримують більше, ніж передбачено законодавством.
Державні службовці, чиновники, бюрократи — це скелет держави. Без них щоденне життя країни перетвориться на хаос. Зрештою, ми іноді бачимо кадри з країн, де держава розвалилася, як-от Сомалі чи Афганістан. Що розвиненіша країна, то складніші й різноманітніші функції виконують держслужбовці. Навіть у США критики нової Адміністрації Трампа кажуть, що бездумне й необережне скорочення чиновників може завдати непомірної шкоди.
Звільнили якихось непомітних бюрократів — безконтрольно поширюється пташиний грип, і це спричиняє дефіцит яєць. Звільнили інших — виникають проблеми з контролем за безпекою польотів. У розвинених країнах державні службовці — запобіжник від самодурства політиків.
В Україні ж державний апарат ніколи не був сильним і розвиненим. Зарплати порівняно з приватним сектором малі, часто доводиться працювати понаднормово, особливих пільг не передбачено, до того ж щороку потрібно заповнювати складну й довгу декларацію про доходи. Останнє — це суто український винахід, який помітно демотивує людей працювати на державу.
Крім того, на багато керівних посад зі зміною політичної влади після чергових виборів приходять «політичні призначенці», мета яких — заробити на держслужбі, а не провадити якісне управління країною.
Щоб якось вирішити ці проблеми, у 2014–2019 роках влада за сприяння Євросоюзу намагалася реформувати державну службу й запровадити систему конкурсів, щоб призначати на керівні посади найкращих, а не тих, хто обстоюватиме інтереси свого тіньового боса, і щоб решта бачила перспективу карʼєрного зростання. Команда Зеленського відразу почала ламати ці ще не до кінця закріплені механізми, а тоді, скориставшись ковідом, взагалі призупинила всі конкурси на держслужбу. Залишилися тільки складні бюрократичні процедури для тих, хто таки хоче працювати чиновником.
До того ж над держслужбовцями в Україні завжди висів меч правоохоронців, які мало не кожне рішення, навіть якщо за ним і не стояла особиста вигода, можуть перетворити на кримінальну справу. Це суто пострадянська специфіка: у розвинених країнах такої уваги правоохоронців до державних службовців немає і ніколи не було.
Олександр Саєнко, який із 2011 року займався реформою адміністративних послуг і запровадженням ЦНАПів в Україні, вважає, що ключовою проблемою в системі державної служби є не так низькі зарплати, як хаос і ручне керування. Це проявляється в кількох аспектах.
По-перше, є значний дисбаланс між різними рівнями влади залежно від того, чи це, наприклад, міністерство, чи районне управління, чи територіальний підрозділ. Трапляються випадки, коли службовці центральних органів влади декларують зарплати понад 100 000 грн на місяць, тоді як їхні колеги в регіонах змушені працювати за мінімальну зарплату.
По-друге, система грейдів призводить до великої різниці в оплаті праці —люди на керівних посадах можуть отримувати зарплату на десятки тисяч чи навіть у кілька разів більшу, ніж працівники нижчих ланок.
По-третє, навіть на однакових посадах у різних органах одного рівня зарплати можуть суттєво різнитися. Наприклад, головний спеціаліст у Міністерстві освіти отримує в середньому трохи більше ніж 23 000 грн, а в Міністерстві фінансів — майже 37 000 грн.
Крім того, непрозорий механізм нарахування зарплат, премії з незрозумілих джерел та суб’єктивні рішення керівників створюють підґрунтя для корупції. Нарешті, за словами Саєнка, «особливі умови» оплати праці деяких категорій держслужбовців, зокрема правоохоронців, порушують принцип справедливості.
Через усі ці проблеми в Україні люди не хочуть пов’язувати свою кар’єру з державою.
Станом на IV квартал 2024 року, за даними Національного агентства з питань державної служби, у штаті з 192 172 держслужбовців маємо 31 187 незакритих вакансій (це понад 16 %).
Якісна державна служба важлива, але, за словами Олександра Саєнка, держава як роботодавець відверто програє бізнесу та громадському сектору боротьбу за найбільші таланти, і це ускладнює не лише залучення професійних кадрів на державну службу, а й позитивну мотивацію діючих службовців.
«Потрібна ширша дискусія, як зробити так, щоб найбільш достойні та доброчесні люди приходили, а люди, які вже працюють на державній службі, прагнули досягти найкращих результатів. Оплата праці має бути обов’язково конкурентною, але не визначальним чинником вступу на державну службу. Якщо людина прагне високих заробітків, вона має обрати кар’єру в бізнес-секторі», — ділиться Саєнко.
Щоб дискутувати про державну службу обґрунтовано, треба розібратися, скільки ж заробляють українські чиновники.
Від мінімалки до десятків тисяч
Розповісти про всі зарплати чиновників в одній статті неможливо, про це треба писати цілу дисертацію чи книжку. Тому ми вибрали одну найпоширенішу посаду — головного спеціаліста — і визначили її як своєрідний індикатор.
Залежно від відомства зарплати головних спеціалістів істотно різняться. В умовному управлінні Пенсійного фонду в регіонах держслужбовець отримуватиме зовсім не велику зарплату, тоді як його колега на тій самій посаді в міністерстві в Києві зароблятиме в кілька разів більше.
Зарплати головних спеціалістів різних груп згідно із законодавством
Розподіл для посад 11–15-го грейдів, до яких належать головні спеціалісти. На графіку показано чистий оклад без будь-яких доплат
Така система діє після реформи держслужби з початку 2024 року. Попри справедливу критику, вона має певний сенс, адже життя у великих містах значно дорожче, ніж у районних містечках.
Формування зарплати чиновника складне. Важливий елемент цієї системи — грейд посади, який залежить від територіальної дії державного органу, сфери діяльності службовця та деяких інших факторів. На графіці вказаний розподіл зарплат для посад 11–15-го грейдів, до яких належать головні спеціалісти. Докладніше про цю схему наприкінці статті.
Скільки головним спеціалістам пропонують в оголошеннях про вакансії
Одним із індикаторів реальної зарплати є пропоновані суми в оголошеннях про пошук фахівця. На Єдиному порталі вакансій станом на початок січня 2025 року головного спеціаліста шукають приблизно в кожній десятій пропозиції про роботу серед усіх вакансій держслужби.
Розподіл зарплат головних спеціалістів на Єдиному порталі вакансій
Зарплату понад 20 000 грн пропонують зазвичай лише в Києві. Проте зарплати від 10 000 грн пропонують як в обласних та районних центрах, так і в самому Києві.
Декларовані зарплати головних спеціалістів
Інший спосіб перевірити доходи — щорічні декларації. Ми проаналізували понад 60 тисяч декларацій головних спеціалістів по всій Україні. До уваги брали тільки декларантів, які отримують зарплату на рівні мінімальної або вищу за мінімальну. Так, більшість головних спеціалістів отримує 15 000–25 000 грн на місяць.
Розподіл зарплат головних спеціалістів у деклараціях
Середня: N/A грн, медіанна: N/A грн, декларацій: 0
Проте розподіл зарплат нерівномірний. Наприклад, у Ніжинській РДА середня зарплата головного спеціаліста становить трохи менш як 9000 грн.
Скрольте далі

У Черкаській РДА на аналогічній посаді отримують 12 000 грн.
Скрольте далі

В обласних адміністраціях зарплати вищі. У Сумській ОДА головний спеціаліст у середньому отримує 19 000 грн.
Скрольте далі

У міністерствах зарплати вищі.
Скрольте далі

Проте великий розкид зарплат може бути навіть на одній посаді в тій самій установі. Так, більшість головних спеціалістів у Міністерстві юстиції України отримує до 30 000 грн, але є й зарплати 65 000 грн. Водночас у деяких деклараціях вказана зарплата понад 200 000 (ми не відображаємо такі декларації на графіку, адже вважаємо, що така зарплата була вказана помилково).
Скрольте далі

У Міністерстві закордонних справ України чиновники отримують у середньому майже 30 000 грн.
Скрольте далі

Зарплати в розмірі близько 40 000 декларують у Мінцифри.
Скрольте далі

Зазначимо, що високі зарплати часто бувають у тих установах, які не підпадають під дію системи грейдів і мають власні системи визначення окладів, що створює елемент несправедливості. Це, наприклад, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке, власне, в широкому розумінні покликане стежити за справедливістю доходів чиновників,
Скрольте далі

суди,
Скрольте далі

прокуратури,
Скрольте далі

антикорупційні установи,
Скрольте далі

ДБР тощо. Повний перелік відомств із власною системою нарахування оплати в спойлері нижче.
Розподіл зарплат головних спеціалістів у різних установах
🏛️ Ніжинська РДА. Середня: , медіанна:
Власні системи оплати праці мають державні органи, зазначені в пунктах 16 і 17 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», тобто НАЗК, НАБУ, ДБР, САП, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольний комітет, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, керівники та члени служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя), а також податкова та митна служби (ст. 50 Закону України «Про державну службу»).
Крім того, Закон України «Про державну службу» не поширюється на НБУ, Конституційний Суд, суддів, прокурорів, держпідприємства, патронатні служби тощо (повний перелік у пункті третьому статті 3).
Серед держорганів із найвищими зарплатами головних спеціалістів, зокрема, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне бюро розслідувань, Нацполіція, Міністерство внутрішніх справ.
Десять держустанов із найвищими зарплатами головних спеціалістів
До уваги взято тільки установи з понад 20 декларантами
Таким чином, на практиці маємо ситуацію, коли обмеження системи не працюють (згідно із законом верхня межа окладів головного спеціаліста без доплат становить 37 939 грн) або ж вона створює несправедливість (колегам на тих самих посадах в органах, які не підпадають під дію грейдів, платитимуть значно більше).
Складники зарплати держслужбовця
Зарплата посадовця — це не лише його оклад за грейдом. Вона складається з двох частин: основної і варіативної.
Основна частина:
- власне посадовий оклад;
- надбавки за вислугу років (не більше ніж 50% посадового окладу);
- надбавки за ранг державного службовця.
Варіативна частина — премії та інші доплати. Важливо, що постійний компонент зарплати, за законом, має становити не менш як 70% усіх виплат, а сума премій за рік не може перевищувати 30% окладу держслужбовця за рік.
Потенційно премії й доплати можуть становити значну частину фактичної зарплати чиновника.
Проте, за даними Національного агентства України з питань державної служби, у середньому премії становлять не більше ніж 10% у структурі зарплат держслужбовців.
Згідно із Законом «Про державну службу» (стаття 50) зарплати держслубовців складаються з таких частин:
- посадовий оклад;
- надбавки за вислугу років (надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється в розмірі 3% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу на державній службі, але не більше ніж 50% посадового окладу);
- надбавки за ранг державного службовця (1-й ранг — 1000 грн, 2-й — 900 грн, 3-й — 800 грн, 4-й — 700 грн, 5-й — 600 грн, 6-й — 500 грн, 7-й — 400 грн, 8-й — 300 грн, 9-й — 200 грн);
- премії (у разі встановлення за результатами щорічного оцінювання службової діяльності місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби).
Cума премій за рік не може перевищувати 30% окладу держслужбовця.
Закон також передбачає надбавки за виконання обов’язків тимчасово відсутнього держслужбовця в розмірі 50% його окладу, виплати за додаткове навантаження в разі виконання обов’язків за вакантною посадою, а також за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Звідки береться оклад
Для того щоб визначити зарплату на певній посаді держслужби, беруть до уваги різні фактори і присвоюють їм сімʼю, рівень і власне грейд.
Залежно від територіальної дії органу посади підпадають під три різні юрисдикції. До першої юрисдикції належать установи, дія яких поширюється на всю територію України, до другої — установи, дія яких поширюється переважно на області чи міста обласного значення, до третьої — установи, дія яких поширюється на райони. Державні органи в межах першої юрисдикції також додатково поділяються на три типи.
На графіку нижче система першого типу першої юрисдикції.
Розподіл на сімʼї відбувається залежно від сфери діяльності. Це, наприклад, адміністративне керівництво, бухгалтерія, правове забезпечення, літературне редагування тощо. Загалом сімей 27. Повний перелік сімей нижче під цим графіком.
Скрольте далі

Залежно від кількості обовʼязків посади мають також категорію та рівень. Є три категорії посад: «А», «Б» та «В».
Скрольте далі

Категорія «А» — це найвищий рівень, до якого належать керівники державних органів та їхні заступники (згідно зі штатним розписом за IV квартал 2024 року 285 осіб).
Скрольте далі

До категорії «Б» зазвичай належать керівники територіальних органів чи місцевих апаратів, їхні заступники тощо (згідно зі штатним розписом 46 879 посад).
Скрольте далі

Категорія «В» найбільша, вона об’єднує фахівців, які виконують конкретну роботу згідно зі своєю спеціалізацією, як-от головні спеціалісти, провідні спеціалісти, спеціалісти тощо (загалом 145 008 службовців).
Скрольте далі

Керівні рівні I–III призначають посадовцям категорії «А», керівні рівні IV–VI — категорії «Б», а фахові рівні VII–IX — категорії «В».
Скрольте далі

На основі всіх цих факторів держслужбовець отримує грейд — конкретний оклад. У межах однієї юрисдикції і типу оклад завжди однаковий у кожному з грейдів. Наприклад, для всіх службовців, яким присвоїли восьмий грейд у першій класифікації, законом завжди передбачений оклад у розмірі 19 521 грн незалежно від сімʼї чи рівня посади.
Скрольте далі

Тобто навіть якщо посади різні, але грейд той самий, зарплата буде однакова. Візьмімо умовного бухгалтера 7-го рівня й умовного редактора 8-го рівня в межах однієї юрисдикції: якщо в них однаковий грейд, оклад теж має бути однаковий.
Скрольте далі

Зазначимо, що доплати, зокрема за вислугу років, рахуються окремо й додаються до цих цифр.
Скрольте далі

Графіка інтерактивна: наведіть курсор на будь-який із прямокутників, щоб побачити решту грейдів із таким самим окладом.
Скрольте далі

Ось, наприклад, оклади головних спеціалістів, про яких ми згадували вище. Наведіть курсор на будь-який із прямокутників, щоб прибрати підсвітку.
Скрольте далі

Держустанови, дія яких поширюється на територію не всієї України, мають інші системи грейдів. Щоб побачити їх, скористайтеся перемикачем вгорі ліворуч. Вичерпний перелік органів за юрисдикцією в спойлері нижче.
Сімʼї
Типові посади, визначені в межах кожної із сімей посад, можуть бути представлені в державних органах трьох юрисдикцій:
першої (1) — державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
другої (2) — державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя; територіальні органи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, і юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення;
третьої (3) — державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.
Державні органи в межах першої (1) юрисдикції поділяються за типами:
перший (1.1) — Апарат Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, постійно діючий допоміжний, допоміжні, консультативно-дорадчі органи, утворені Президентом України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, міністерства, з якими обов’язковому погодженню підлягають проєкти актів Кабінету Міністрів України, за результатами розгляду яких оформлюється висновок, апарати (секретаріати) Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Офісу Генерального прокурора;
другий (1.2) — інші міністерства, державні органи зі спеціальним статусом або діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, до повноважень яких належить формування державної політики в одній чи декількох сферах, центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, НКЦПФР, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, АРМА, ДСА, центральний орган управління Служби судової охорони;
третій (1.3) — інші державні органи, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апарати та секретаріати, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міста Києва та міста Севастополя.
Зайва складність
Чи є ця система складною? Олександр Саєнко вважає, що сама ідея слушна, але на практиці система має свої недоліки:
«Сама логіка взаємозв’язку системи оплати праці з класифікацією посад, тобто з тим, яку роботу виконує службовець, правильна. Посадовий оклад не повинен братися «зі стелі», він має бути обґрунтований із дотриманням принципу “однакова оплата за однакову роботу”».
Попри це, сьогоднішня система грейдів складна, а в пропонованих законодавчих пропозиціях знову простежується бажання протягнути «політичних улюбленців», тобто установи, де зарплати будуть вищі, ніж скрізь.
Крім того, за словами Саєнка, сам фонд оплати праці в кожній установі часто формується відносно субʼєктивно й залежить від звʼязків і здатності керівника вибороти більше грошей для своєї установи.
Досвід Канади
Ми також поспілкувалися з Євгеном Лакінським, який із 2010 року працює у федеральній держслужбі Канади. Канадська система оплати схожа на українську. Вона поділяється на 27 груп за сферою (наприклад, послуги в галузі економіки та соціальних наук; аудит, комерція і закупівлі; послуги охорони здоровʼя тощо), рівнем посади та кроком в оплаті (step, відповідник наших грейдів).
Проте, за словами Лакінського, така система в Канаді застосовується ще з 1970-х років і є звичною. Важлива відмінність — чітка схема підвищення зарплат.

«Візьмімо, наприклад, адміністративну діяльність (Administrative Services), рівень AS-04. Він передбачає три етапи, і щороку ти переходиш на наступний. Після того як ти досяг третього етапу, подальших підвищень не передбачається. Якщо людина хоче кращу зарплату, вона має шукати іншу посаду, наприклад, рівня Administrative Services 95 чи Administrative Services 06», — розповідає Лакінський.
До уваги беруть також інфляцію: «Оскільки інфляція більш-менш постійна, то раз на чотири роки профспілка домовляється про підвищення зарплати на наступні чотири роки. Тобто щороку зарплата трошки зростає. Наскільки конкретно вона зростає, залежить від того, про що домовилася профспілка з урядом».
В Україні система оплати праці держслужбовців, незважаючи на спроби реформування, залишається складною і неоднозначною. З одного боку, запровадження грейдів мало на меті встановити чіткі правила і забезпечити справедливу оплату праці залежно від складності та відповідальності роботи. З другого — численні винятки, непрозорі механізми нарахування премій і значна різниця в оплаті праці між різними відомствами та рівнями влади створюють несправедливість.
Також ця система складна для розуміння та контролю з боку громадськості. Проста й прозора система з чіткими правилами підвищення зарплат і врахуванням інфляції була б ефективнішою і справедливішою. Тож наша система потребує подальшого вдосконалення і спрощення, зокрема забезпечення рівних умов оплати праці для всіх держслужбовців.