Нагадаємо лист Сенцова: «Не треба нас витягувати за будь-яку ціну – перемога від цього не наблизиться» (ДОКУМЕНТ)

Звільнити Цемаха з-під варти без жодного контролю, крім власного зобов'язання, - величезна помилка. Яка матиме непересічні наслідки.

Усе йде до того, що його мають обміняти в Росію на наших важливих заручників, яких там утримують, пише журналіст Дмитро Лиховій.

Видача Росії Цемаха (надзвичайно важливого свідка в справі МН-17) буде ще більшою помилкою України. Поразкою України й нідерландських слідчих.

І перемогою Росії.

Лиховій нагадує з цього приводу лист Олега Сенцова:

Суть того, що відбувається, в перекладі на зрозумілу мову: Путін укотре наголосив на безумовній капітуляції України

Дивіться також: Зеленський вирішив для Путіна проблему з єдиним свідком по справі збитого малазійського Боїнга

А також: Вишинський, якого звільнили, готуючи до обміну, тепер відмовляється від обміну

Так, усі ми хочемо витягнути з російських тюрем Сенцова, Карпюка, Сущенка, Гриба та багатьох інших.

Треба, щоб були згадані та звільнені українські воїни, які караються в ОРДЛО ще з часу Дебальцевого. Як от спецназівці Сергій Глондар і Олександр Коріньков та ще десятки полонених. Не факт, що вони всі потраплять у цей обмін на бойовика Цемаха й іншу наволоч - реальних злочинців.

І навряд чи після цього РФ буде покарана на міжнародному рівні так, як мала б бути покарана.

"Не треба нас витягувати за будь-яку ціну – перемога від цього не наблизиться", – це рядок із листа Олега Сенцова, написаного ним три роки тому, в серпні 2016-го.

Ось повний текст, хто забув. Вчитайтеся, Олег уже тоді передбачав подібну ситуацію.

"Ворог воює підло, нишком, вдаючи, що він тут ні до чого. Йому ніхто вже не вірить, але його це не зупиняє.

Війна не буває красивою, але правда все одно за нами – ми ні на кого не нападали, ми захищаємося.

Але крім цього головного ворога, якого всі знають і який перебуває зовні, є й інші. Вони дрібніші, але вони всередині, тут під шкірою, вони майже свої.
Але вони не за нас, вони за себе. Хтось залишився від старих часів, хтось просто хоче жити по-старому, але під новою личиною.

Не вийде. І в того великого, й у цих менших цілі різні, але нам із ними не по дорозі. І я не говоритиму, що ми подивимося, хто кого. Я і так знаю, хто переможе. Прагнення до свободи і прогресу не зупинити.

Нас багато в полоні в Росії і ще більше – на Донбасі. Когось уже звільнили, інші чекають і сподіваються. У кожного своя історія й умови утримання.

Хтось на полонених піариться, хтось реально працює. Ставати більш відомим ув’язненим, щоб тебе обміняли швидше за інших – це не той шлях, по якому я хотів би пройти. Я не хочу тягнути ковдру на себе. Я хочу залишитися просто прізвищем в загальному списку.

Навряд чи мені запропонують вийти останнім, але це був би хороший вибір.

Тут в ув’язненні ми обмежені. І навіть не свободою – цього вже не відняти, а тим, що мало що можемо зробити тут для країни. Точніше, зробити можемо тільки одне – триматися.

Не треба нас витягувати за будь-яку ціну – перемога від цього не наблизиться.

Використовувати нас як зброю проти ворога – так. Знайте, що ми не слабке ваше місце. Якщо нам судилося стати цвяхами в кришку труни тирана, то я хотів би бути таким цвяхом.

Просто знайте, що цей цвях не зігнеться.

Слава Україні!".

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка. Для переказу коштів клікайте сюди

герої mh17 цемах сенцов росія репресії

Знак гривні
Знак гривні