Такі суди, як Окружний адміністративний, який вертає Привбатанк олігарху - мають бути ліквідовані (ТОЧКА ЗОРУ)
Оце й буде ознакою судової реформи. Не встигли ми всі оговтатися від результатів виборів, як почали жваво обговрювати чергове ноу-хау від Окружного адмінстративного суду міста Києва – "імпічмент Президента" за ініціативи його суддів.
Про це пише Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, д.ю.н.
Нагадємо, це той саме суд, який лише за останні дні:
- скасував націоналізацію "Приватбанку";
- зупинив перейменування московської церкви;
- зупинив конкурс на посаду очільника митниці;
- заборонив ще чинному Президенту призначати членів ВРП.
Раніше цей суд відсторонив Супрун і поновив Насірова, а також активно перешкоджав боротьбі з корупцією, а ще раніше заборонив Майдан і дозволив беркуту його розігнати.
Ось чому вся історія з "імпічментом" – димова завіса й намагання суддів цього суду уникнути відповідальності.
1. Судді не можуть ні ухвалити рішення про імпічмент, ні ініціювати процедуру імпічменту. Ініціювати можуть це лише 226+ депутатів. Конституційний Суд і Верховний є тільки в кінці процедури, і то з дуже обмеженою роллю (висновок про дотримання конституційної процедури і щодо того, чи містять відповідні діяння Президента ознаки злочину).
2. Імпічмент будь-якого президента на сьогодні – нереалістична ідея, бо: а) немає встановленої законом процедури; б) дуже складно буде знайти в Раді за це 338 голосів (3/4 від конституційного складу). Тому необхідно приймати закон про Президента, де регулювати це і не тільки це. І в перспективі – зміни до Конституції, де знижувати поріг для імпічменту і взагалі належно балансувати трикутник влади (Президент-Парламент-Уряд).
3. Розмова про імпічмент виглядає в принципі абсурдною зараз, бо чинний Президент і так програв вибори (тепер уже офіційно) і перестане бути Президентом десь за місяць.
4. Тому вся ця історія – "димова завіса" і не що інше, як намагання суддями ОАСК уникнути відповідальності, яка може нарешті настати (бо Президент Порошенко нарешті звернув на ОАСК увагу і звернувся на засіданні РНБО до ВККС, щоб вона провела його перевірку). Зауважте, вони відкритим текстом просять ВРП звернутися до ВККС про "неприпустимість кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК". Так що ми з вами маємо обговорювати не "димову завісу" – імпічмент, а суть питання – коли і в який спосіб судді ОАСК будуть належно перевірені й у результаті залишать свої посади та підуть під суд – за все, що вони зробили.
5. В діяннях Президента і міністра навряд чи є якийсь склад правопорушення. Так, є більш елегантні способи вирішення питання – наприклад, не виключати свого часу ОАСК з указів про ліквідацію судів (що свого часу зробив Порошенко) й оголосити новий конкурс туди у зв'язку з ліквідацією (Конституція встановлює саме такий порядок), та/або провести кваліфікаційне оцінювання цих судів у першу чергу, передбачивши відповідний порядок в законі (автор усіх законів про судову реформу – президент Порошенко).
6. Але як голова держави й очільник РНБО, як гарант суверенітету, прав і свобод людини Президент цілком може надавати оцінку тим діям і рішенням державних органів, які загрожують суверенітету і правам громадян і звертатися до відповідних органів з пропозиціями щодо вирішення цих питань. У який спосіб – має бути описано в законі про Президента. І Президент, і міністр також є політичними фігурами і цілком можуть надавати тим чи іншим речам політичну оцінку. І несуть за ці свої висловлювання політичну відповідальність, а не юридичну.
7. Саме звернення Президента до ВККС не гарантує, що така перевірка буде і що вона буде належною. Нагадаю, відомство Сергія Козьякова вже успішно провалило судову реформу, пропустивши переважну більшість недоброчесних суддів у рамках кваліфікаційного оцінювання і зробивши щонайменше 45 недоброчесних суддями Верховного Суду. І навіть якщо ВККС належно перевірить цих суддів і ухвалить відповідне рішення – до реального звільнення може пройти безкінечно багато часу, поки справа "гниє" в ВРП. Суддя того ж суду Богдан Санін, який заборонив Майдан, був рекомендований до звільнення ще більше року тому, але через бездіяльність ВРП і далі ходить на роботу, отримує наші з вами гроші у вигляді зарплати і навіть коментує резонансні рішення як суддя-спікер (!) цього суду.
8. Навіть якщо деякі судді будуть перевірені, а деякі звільнені, це не вирішить проблеми ОАСК. Практично весь чинний склад цього суду підбирався Ківаловим (голова суду Павло Вовк – його колишній помічник) і Портновим спеціально для виконання політичних рішень і залишився практично недоторканним дотепер. Цей суд має унікальну підсудність – він може визнати протиправним і скасувати будь-яке політичне рішення міністерства, ЦОВВ і фактично будь-якого органу влади, що знаходиться в місті Києві, чи встановити відсутність у них повноважень (привіт, кейс Супрун).
В цьому ж суді зараз знаходиться позов про фактичну відсутність коаліції в Верховній Раді, який може стати підставою для розпуску ВР, який, за його ж словами, вигідний новообраному президенту Зеленському. Тому єдине на цьому етапі швидке й ефективне рішення – це прийняття Акту парламенту про ліквідацію чи реорганізацію цього суду й оголошення конкурсу на вакантні посади. До речі, подати проект такого акту може тільки Президент. Очевидно, Порошенко вже цього робити не буде, бо вибрав інший спосіб реагування. Цікаво, чи вистачить на це політичної волі в президента Зеленського, чи він теж використає і надалі використовуватиме цей суд в політичних цілях. Сподіваюся, він бачить, чим це закінчилося для його попередника.
9. Звичайно ж, будь-які перевірки суддів повинні проводитися не ad hoc, а планово, з чітких підстав, за чіткою процедурою, зрозумілою як суспільству, так і самим суддям. Та ще й комісіями, яким довіряють, а не тими, хто там є зараз. Встановлення саме такого порядку – єдине правильне системне рішення. І саме з перезапуску ВККС і ВРП потрібно почати системні зміни, а також перезапустити кваліфікаційне оцінювання бодай щодо тих суддів, щодо кого є негативні висновки ГРД.
Це те, що ми пропонуємо вже доволі давно і те, що підтримав уже обраний президент Зеленський.
Тільки тоді ми перестанемо себе запитувати, а що ж у нас такі рішення, якщо судова реформа в нас успішна, "найбільш прозора" і "відповідає європейським стандартам".
