2000 українських ПТКР здатні спалити всі танки російського окупаційного корпусу
Українська армія істотно наростила свої можливості по боротьбі з російською бронетехнікою. У минулому місяці стало відомо, що ЗСУ отримали 200 пускових установок протитанкових комплексів “Стугна-П” і “Корсар” та 2000 ракет до них.
Про це йдеться в матеріалі Військового навігатора України.
Командувач Об’єднаними Силами ЗСУ на Донбасі Сергій Наєв в червні створив нові підрозділи по боротьбі з броньованими і укріпленими об’єктами противника. Новостворені загони проходять посилені тренування, в тому числі з бойовими пусками ПТРК. Для успішної боротьби з броньованими і укріпленими об’єктами використовуються нові ПТРК “Стугна-П”, які масово поставляються в ЗСУ останні 2 роки. Подібний ПТРК калібром 130 або 152 мм здатний вражати цілі декількома типами протитанкових керованих ракет на відстані до 5,5 км. Причому, комплекс може управлятися дистанційно.
Для модернізації переносних протитанкових комплексів Укроборонпром активно закуповує в цьому році далекобійні тепловізійні камери Eye Lr S турецької компанії Aselsan Elektronik Sanayi Ve Ticaret As. За будь-якої погоди і часу доби вони здатні, як повідомляє виробник, визначати цілі до 12 кілометрів (танки – за 5,6 км, людей – за 2,5 км).
Згадані ПТРК представляють реальну загрозу російській бронетехніці на окупованому Донбасі. Справа в тому, що ці ракети з лазерною системою наведення мають тандемні бойові частини, для яких застарілий динамічний захист, наявний на окупантських Т-64БВ і Т-72Б, не становить серйозної перешкоди. Тому при попаданні в танки, не кажучи вже про БТР і БПМ, машинам гарантований вихід з ладу.
Дві тисячі ПТКР на 200 пускових установок: це багато чи мало? За попередніми підрахунками, на Донбасі зосереджено близько 670 російських танків, тобто, на кожну бойову машину припадає близько трьох ракет. За іншим даними, в ОРДЛО – всього трохи більше 300 Т-64БВ і Т-72Б. Тобто, співвідношення ще більше.
Йдеться тільки про нові ПТРК, у відкритих джерелах немає достовірної інформації про кількість старих запасів у військах, а також скільки такої зброї було отримано з країн Східної Європи. Не говорячи вже про дві сотні Javelin.
Українські розробки на покоління старіші від американських Javelin, але якщо брати до уваги, що бронетехніка російського окупаційного корпусу не має ні комплексів оптико-електронного придушення, ні комплексів активного захисту, то масоване застосування українських ПТРК може привести до серйозних втрат у ворога.
