Кожен третій інтернет-магазин порушує закони України та права споживачів
Такі висновки було зроблено після першої наймасштабнішої в Україні контрольної закупки смартфонів за методикою «таємний покупець» у 20-ти найвідоміших українських онлайн-продавців.
Про це заявив голова правління Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ» Валентин Безрукий.
Дослідження мало на меті перевірити, як інтернет-магазини виконують Постанову Кабінету Міністрів № 231 від 16 березня 2017 року «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Перед волонтерами Центру поставили завдання: купити гаджет та повернути його, дослідивши та зафіксувавши при цьому дії продавця на всіх етапах процесу.
Список магазинів склали просто: перша сторінка видачі google на запит «купити смартфон». А моделі обирали, виходячи із ризику споживача купити саме неофіційно завезені гаджети, адже цього літа лунали заяви про це від представників брендів Meizu, Xiaomi тощо.
Результати дослідження вражають. За словами Валентина Безрукого, тільки сім магазинів із 20 видали фіскальний чек (не плутати з товарним).
Здивував дослідників сайт all-service.com.ua, який визначив для повернення товару лише два дні на тиждень. Тобто не 14 днів, які споживачу гарантує ЗУ «Про захист прав споживачів», а лише 4 дні. Зрештою, інтернет-магазин взагалі відмовив у поверненні товару, наполягаючи лише на обміні.
Також, за словами Валентина Безрукого, багато питань було до магазину «Алло», бо фактично це майданчик, з якого торгують посередники. «Ми отримали товарний чек з литовським штампом, на гарантійному талоні також штамп Литви, крім назви продавця, немає взагалі жодних даних. Тому визначити, хто ж насправді реалізував товар, досить складно», - коментує купівлю смартфона в «Алло» Валентин Безрукий.
Проблеми зі скаргами
«Така недобросовісна торгівля руйнує доброчесний бізнес, який не витримує конкуренції. Страждає держава, бо до бюджету не надходять податки. Страждаємо і ми, бо зробили інвестицію, яка не задовольнила наші потреби. Саме тому важливо бути прискіпливим і уважним. Тоді бізнес змушений буде змінюватися», – підсумував Андрій Лига.
Виконувачка обов'язків заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко, у свою чергу, зазначила, що навіть якщо споживачі скаржитимуться на інтернет-продавців, немає жодних гарантій, що їхні скарги буде задоволено.
Голова Комітету побутової електроніки ЕВА Ігор Макаров підкреслив, що потрібно наводити лад з інтернет-продажами, адже, за даними GfK, близько 28% покупок серед українців – це купівля через інтернет.
Робота через ФОПи
Станіслав Кубрін, в.о. начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями департаменту аудиту ДФС, підкреслив, що є велика проблема з ідентифікацією фактичних продавців, бо великі магазини «ховаються» за ФОПами, щоб укривати доходи та не платити податки.
Адже за законом магазини, які мають річний оборот до мільйона гривень, можуть не використовувати касові апарати, а отже, не видавати фіскальні чеки.
«Великий ритейлер укладає угоду з ФОПами, які можуть не видавати чеки згідно з нормами Податкового кодексу, і коли вони досягають мільйона на рік, укладають такий самий договір із наступними ФОПами. При цьому, невидача чека не дає навіть нам можливості ідентифікувати товар та прослідкувати його походження. А навіть якщо ми ловимо таких, то перший штраф за невидачу чека – 1 гривня. Доки не буде нормальної відповідальності, не буде змін», – зазначив Станіслав Кубрін.
