Чому українця Марківа звинувачують в Італії в убивстві фоторепортера
Італійські ЗМІ вже встигли охрестити заарештованого в Італії 30 червня українського військового Віталія Марківа «кілером».
Про йдеться у матеріалі кількох журналістів Громдадського телебачення.
Акція на підтримку українського військового Віталія Марківа біля посольства Італії у Києві Фото: Володимир Гонтар/УНІАН
Нацгвардійця підозрюють у вбивстві італійського фотографа Андреа Роккеллі, який загинув у 2014 році на сході України поблизу Слов’янська, на той час окупованого бойовиками «ДНР». Автівка, у якій їхав італієць разом з колегами та перекладачем, потрапила під мінометний обстріл біля селища Олександрівка. Роккеллі та його перекладач загинули, французький фотограф отримав поранення.
В українській прокуратурі «здивувалися» арешту Марківа, який у 2014-му служив у батальйоні ім. Кульчицького, та повідомили, що не отримували жодного запиту чи сповіщення про його затримання. Утім, пообіцяли з’ясувати обставини затримання українця.
Раффаеле Делла Валле, адвокат Віталія Марківа, сказав у телефонній розмові з кореспондентом Громадського ввечері 5 липня, що ще не спілкувався зі своїм клієнтом і вперше зустрінеться з ним завтра, 6 липня. Він підтвердив, що звинувачення проти Марківа ґрунтуються на свідченнях двох італійських журналістів.
«Це справді досить мало. Події відбувалися в умовах війни, ситуація була доволі складною. Не так просто визначити винуватого – адже не просто одна людина вистрелила і вбила іншу. Треба почути свідчення української сторони, зрозуміти, які позиції займали українські військові, хто і звідки стріляв. Потрібно провести ретельне слідство, і найближчим часом ми маємо намір сконтактувати з українською владою».
За словами адвоката, захист Марківа збирається співпрацювати, зокрема, з Міністерством оборони України.
Громадське поспілкувалося з товаришами по службі, військовими та адвокатами сторін, щоб з’ясувати, чому Віталія Марківа затримали та чому саме його підозрюють у вбивстві фотографа.
Паспорт та особисті речі 30-річного італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі, поблизу місця загибелі у 2014 році на сході України, недалеко від окупованого на той час бойовиками Слов’янська Фото: EPA
У чому звинувачують українського військового Віталія Марківа
Товариші по службі Віталія Марківа передали Громадському довільний переклад обвинувального акту. У ньому йдеться, що Марків, будучи «членом групи автономних і нерегулярних бойовиків» учинив дії кримінального характеру «свідомо спровокувавши смерть громадянина Італії Андреа Роккеллі, направляючи на нього перші кілька черг пострілів з вогнепальної зброї, а потім, після того як потерпілий сховався в рові, намагаючись урятуватися, зробив приблизно 20 мінометних пострілів..»
У тексті також йдеться, зокрема, про те, що Марківа звинувачують у навмисному вбивстві італійського журналіста, його перекладача росіянина Андрія Миронова, та пораненні їхнього колеги, французького фотокора Вільяма Роглана.
Громадське поспілкувалося зі товаришами по службі та знайомими Віталія Марківа, які у травні 2014 року перебували на горі Карачун або служили у складі батальйону ім. Кульчицького, та обізнані в бойовій ситуації на тій ділянці фронту.
Військовий з батальйону Кульчицького, який попросив Громадське не називати його ім’я, розповів, що на той час у батальйоні Віталій був звичайним рядовим. Заступником командира роти він став значно пізніше. На думку нашого співрозмовника, обвинувачення італійської сторони ґрунтується на брехні, позаяк батальйон Кульчицького на той момент не був добровольчим чи незаконним, а підпорядковувався Національній Гвардії України:
«Ми були у складі Нацгвардії, це єдиний бат, який створили в той час на базі Нацгвардії. Ми були резервістами, мали посвідчення, датовані 14.03.2014, і ми були у відрядженні в зоні АТО».
За його словами, українські військові не могли розстріляти машину із журналістами навіть випадково, адже мінометів на озброєнні армії тоді не було. Про це йдеться і в офіційній заяві Нацгвардії. На той момент, за словами військового, вони самі перебували в оточенні на Карачуні поблизу Слов’янська. А зі зброї мали автомати, гранати та гранатомет, який не дострелив би з Карачуну до селища Олександрівка, що контролювалося бойовиками.
«Ми блокували дорогу навколо Слов’янська і були фактично в оточенні на Карачуні, робити вилазки не могли. У нас навіть не було мінометів, ми тільки з полігону в Павлограді приїхали».
Таку ж версію озвучив Громадському Мирослав Гай, який теж воював з 1-м батальйоном Нацгвардії поблизу Слов’янська:
«Це була група з тридцяти людей, нас закинули 2 травня з 95-ю бригадою ЗСУ на Карачун, бо нас обстрілювали, ми були змушені відійти на Карачун. Зі стрілецької зброї у нас були лише автомати, міномети в Нацгвардії з’явилися лише у 2016 році. Від Карачуна до Слов’янська дистанція більше 2 кілометрів, АК просто не влучив би туди. Максимальна дистанція — це 400 метрів максимум. Збройні сили стріляли, але лише у відповідь, і коли бачили, куди стріляти».
Юрій Касьянов — волонтер «Армії SOS» — одним з перших їздив на гору Карачун і допомагав, зокрема, й 1-му батальйонові Нацгвардії (станом на 24 травня 2014 — генерал Кульчицький ще був живий, і батальйон не носив його імені), і 95 бригаді ЗСУ, яка там також базувалася. Касьянов стверджує, що неодноразово бачив Марківа на Карачуні, але ані він, ані будь-хто інший з батальйону Нацгвардії доступу до мінометів не мав, взагалі артилерія була лише у 95-ї бригади. Також Касьянов стверджує, що Марків навіть стріляти не вмів:
«Там була дуже жорстка ієрархія, і 95-та бригада не підпустила б до себе добробатівців, а Марків взагалі стріляти не вмів», — каже волонтер.
Віталій Марків на горі Карачун 31 травня 2014 року (архівне фото) Фото: сторінка Юрія Касьянова у facebook
Версія України та Італії про події на Карачуні у травні 2014
Після загибелі італійського фотокореспондента, українські правоохоронці почали слідство, яке триває й досі, розповів у коментарі Громадському заступник Генерального прокурора Євген Єнін. Італійські слідчі отримували від українців документи, які збирали під час слідства, що свідчили — достеменно встановити з якої зброї та під яким кутом випускали снаряди неможливо, адже, через активні бойові дії та переміщення військових, слідів не залишилося. Яким чином прокуратура Італії встановила підозрюваного і чому ним став саме Віталій Марків — незрозуміло, каже Єнін:
«Встановити жодну конкретну особу з будь-якого боку не вдалося, ці території були повернуті через кілька місяців під український контроль, тому провести всебічне розслідування за гарячими слідами виявилося неможливим. Слідство досі ведеться управлінням СБУ в Донецькій області. Допитали водія, послугами якого користувався Роккеллі, і провели трасологічні експертизи (визначення обставин загибелі людини під час вибуху — ред.)».
Слідство Італії, за словами заступника Генерального прокурора, спирається на свідчення французького журналіста, який був у машині разом з Роккеллі і стверджує, що бачив, звідки їх обстрілювали «що є дуже сумнівним, бо людина в такому стані могла і помилитися, і не є професійною в цій справі».
Про мінометний обстріл українські ЗМІ написали вже наступного дня після загибелі журналіста — 25 травня 2014 року. Із посиланням на волонтерів зазначалося, що міномети українські військові не застосовували.
Головний свідок у справі загибелі Андреа Роккеллі — французький журналіст Вільям Роглон протягом 10 годин свідчив перед італійською владою. У травні 2014 року в інтерв’ю французькій газеті Le Monde він розповів, що 24 травня 2014 року ввечері журналісти, перекладач Миронов і їхній водій потрапили під мінометний обстріл. Вони покинули машину й сховалися в кюветі. Упало від 40 до 60 снарядів. Одна з мін улучила до рову, де вони переховувалися. Роглон тоді отримав осколкові поранення ніг.
Оля Морван — фотограф, яка спілкувалася з французьким журналістом, розповіла Громадському, що Роглон зателефонував їй 25 травня 2014 року з лікарні та казав, що «Роккеллі треба викликати швидку».
Громадське намагається вийти на зв’язок з Вільямом Роглоном, але наразі безрезультатно.
Версія Італії
Італійські медіа звинувачують українських правоохоронців у «незадовільних результатах розслідування», та нарікають, що загибель Роккеллі Україна визнала «супутніми втратами (collateral damage) у війні, за які ніхто не несе прямої відповідальності».
Прокуратура Павії співпрацює з родиною Роккеллі. Адвокатка Алессандра Баллеріні заявила: «Українське розслідування ні до чого не призвело, тамтешній суд спромігся лише підтвердити факт порушення Європейської конвенції з прав людини». Італійська прокуратура за наполяганням родини Роккеллі та їхнього адвоката відкрила нове провадження в цій справі у травні 2017 року. Прокуратура Павії, яка веде цю справу, вважає, що вбивство Роккеллі та Миронова було не випадковістю, а спланованим актом».
Телеканал RАІ1 випустив в ефір сюжет, у якому з’явилася цитата Марківа: українські військові начебто «стріляли в усіх підряд». Насправді цитату вирвали з контексту. Він говорив це стосовно подій на Майдані в ефірі каналу СТБ іще за місяць до загибелі Роккеллі. Італійська редакція СтопФейк пише про маніпуляції місцевих ЗМІ.
За інформацією тих же ЗМІ, у повідомленні про арешт Марківа йдеться, що однією з підстав затримання стали свідчення італійських журналістів Іларії Морані та Марчелло Фаучі. У своїй статті для Corriere della Sera вони цитують Марківа, який у телефонній розмові в день загибелі Роккеллі сказав їм:
«Тут не до жартів, не варто наближатися. Ми зазвичай не стріляємо в напрямку міста і цивільних громадян, але як тільки бачимо рух, заряджаємо важку артилерію. Так сталося з автомобілем двох журналістів і їхнього перекладача. Ми звідси стріляємо на відстань півтора кілометри».
Раффаеле Делла Валле, адвокат Маркова, заявив, що обурений реакцією італійських медіа, які ще до початку суду назвали його клієнта «кілером»:
«Це шакали, а не журналісти, — сказав Делла Валле. — Я сподіваюся, що атмосфера, створена пресою, не вплине на рішення суддів. Але безсумнівно, реакція медіа виходить за будь-які рамки. Мова йде про абсолютно непевну ситуацію в зоні ведення воєнних дій, а медіа вже кричать про винуватого. Не можна судити людину в телевізорі, для цього є компетентні органи».
Чому саме Марків?
Віталій Марків є громадянином Італії. Про це Генпрокуратура дізналася з ордеру на арешт, який видали українському військовому під час затримання.
Товариші по службі вважають, що затримали саме його чи то помилково, чи то через публічність в Україні — Марків був частим гостем на прямих ефірах, роздавав інтерв’ю. Родом він з Тернопільської області, в Італію їхав до матері, яка там живе та працює. Деякий час і сам жив в Італії, але коли почався Майдан, повернувся в Україну.
Ріно Роккеллі, батько загиблого Андреа Роккеллі, в інтерв’ю виданню «Новая Газета» розказав про відомі йому деталі слідства і натякнув, що Марків багато знає:
«Усе, що мені відомо, я знаю від італійської поліції. В Італії слідство контактує зі мною. Зараз я точно можу підтвердити: ця людина, Віталій Марків, дуже багато знає, з ним зараз працює слідство. У Марківа багато родичів в Італії, його заарештували тут. Відомо, що він служив в українській армії добровольцем. Усі ми розуміємо, що в артобстрілі брав участь не він один. З Україною я ніяк не контактую з цього питання, офіційного статусу у зв'язку з тим, що сталося в мене там немає. Усе, що можу сказати – це розслідування провела Італія. І я схильний йому довіряти, як більш незалежному, ніж якби його виконала одна зі сторін воєнного конфлікту»
Громадське слідкуватиме за справою затриманого в Італії українського військового Віталія Марківа, а також намагається зв’язатися з його адвокатами та родиною.
