Чи відокремиться УПЦ канонічно від Росії на тлі суперечки РПЦ з Константинополем?
Як відомо, український парламент попросив Вселенського патріарха канонічно відокремити українську церкву від російської - і час для цього вибрано вдало, оскілкьи нещодавно суперечка Константинопольського Патріарха та Російської православної церкви стала публічною
Напередодні першого за тисячоліття Всеправославного собору РПЦ заявила про необхідність перенести Собор і відмовилась на нього їхати, натомість Патріарх Варфоломій чітко заявив: Собор має пройти за будь-якої погоди. - пише Віталій Червоненко для ВВС.
Експерти вказують на значні протиріччя між Москвою та Константинополем за домінування у православному світі, що очікувано проявились у підготовці Собору.
Серед причин протистояння є й українське питання. Адже Патріарх Варфоломій розглядає можливість надання автокефалії українській церкві, чого намагається не допустити РПЦ.
Напередодні Собору Верховна Рада вперше офіційно звернулась до Вселенського Патріарха надати українській церкві автокефалію, що вже викликало різку критику Москви.
Експерти вказують, що суперечка у православ'ї може мати несподівані наслідки для України.
Довгожданий Собор
Всеправославні собори не збирались з часу розколу християнської церкви.
Нинішній Собор, який розпочнеться 19 червня, готували десятки років.
Спочатку його планували провести у Стамбулі, де розміщується резиденція Вселенського Патріарха. Проте у січні цього року за наполяганням РПЦ його перенесли на острів Крит.
Учасники Всеправославного Собору повинні обговорити на Криті низку тем: відносини Православної Церкви з іншим християнським світом, піст, шлюб, церковну місію у сучасному світі та опіку над православними у діаспорі.
Питання способів проголошення автономії Православних Церков в останній момент зняли з розгляду.
Планувалось, що Собор збере лідерів 14 незалежних православних церков світу, які представляють 300 мільйонів християн.
У процесі підготовки виникало багато суперечностей, які нібито вдавалось узгодити.
Проте останніми тижнями кілька помісних православних церков заявили про відмову від участі.
Так вчинили Антіохійський, Грузинський, Сербський та Болгарський патріархати.
Щоправда пізніше серби таки передумали та поїхали на Собор.
Експерти допускали, що ці демарші можуть бути пов’язані з РПЦ, яка також має відмовитись від участі.
14 червня Російська православна церква заявила про необхідність перенести Собор на невизначений термін. Таку позицію РПЦ підтримав і керівник Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій, який підпорядковується Москві.
Натомість Вселенський Патріарх, який формально вважається "першим серед рівних" у православ’ї, не погодився з позицією Росії і заявив про намір провести Собор.
"Сподіваюсь, що церкви в останню хвилину переглянуть свої рішення та поважатимуть свої підписи та прибудуть до Криту", - заявив Варфоломій, прибувши на острів.
Він нагадав, що у січні у Швейцарії керівники всіх церков поставили підписи під рішенням провести Собор.
В останній момент керівник Сербської церкви таки приїхав на Крит.
У Москві вже заявили про провал собору й навіть анонсували круглий стіл на тему "Чому Собор на Криті не став Всеправославним?"
Розкол чи непорозуміння?
"Це - фактичний розкол. Це протистояння розвінчує міф, що вселенське православ’я існує у своїй повноті. Цього ніколи не було, цей Собор показує реальні відносини між різними патріархатами", - оцінила ситуацію з Собором релігієзнавець Людмила Филипович.
Вона вказує, що всі давно розуміли, що Москва є головною опозицією Вселенському Патріархату, і є церкви, які входять у сферу впливу Москви, а інші – Константинополя.
Експерт нагадує, що у межах підготовки Собору на вимогу РПЦ з порядку денного Собору зняли всі важливі і спірні питання.
"Прибрали питання календаря та процедури надання автокефалії, а вони все одно відмовились", - додала пані Филипович.
Речник української православної церкви Київського патріархату отець Євстратій заявив ВВС Україна, що нинішня ситуація зафіксувала "розділення православної церкви".
"Москва, використовуючи вплив на інші церкви, відмовилась брати участь у Соборі. Це виступ Москви проти єдності православ’я. Назовні вийшло те, що ми й так давно знали", - вважає отець Євстратій.
Член комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Віктор Єленський вказує, що ситуація з Собором стала програшем усього православ’я.
"Православ’я не змогло продемонструвати єдність, а саме для цього і скликався цей Собор. Він мав бути простою демонстрацією, але і на це ієрархи не спромоглися", - вважає пан Єленський.
Але він зауважує, що це - не розкол у "класичному визначенні".
"Церкви, які зберуться на Собор, будуть визнавати його Собором. Ті, хто туди не поїхали, його визнавати не будуть. Але це не означає припинення спілкування", - вважає експерт.
Прикладом розколу між Москвою та Константинополем він назвав ситуацію з парафіями в Естонії у 90-х роках, через що дві церкви кілька місяців не спілкувались.
В УПЦ Московського патріархату, яка підкоряється Москві, не побачили ознак розколу у православ’ї.
"Робота Собору розпочнеться й питання обговорять. Це не закінчиться розколом між православними церквами. Константинопольський патріархат не піде на конфлікт чи розрив відносин", - вважає заступник секретаря відділу зовнішніх зв’язків УПЦ МП отець Миколай (Данилевич).
Він назвав відмову РПЦ їхати на Крит і намір Константинополя проводити Собор "різницею у позиціях та підходах проведення Всеправославного Собору".
Наслідки для України
Напередодні Собору Верховна Рада вперше в історії звернулась до Вселенського Патріарха надати українській православній церкві автокефалію під своєю юрисдикцією.
Своє звернення депутати аргументували "підтримкою Московським патріархом Кирилом агресії Росії в Україні та анексії Криму."
Депутати нагадали, що Константинополь "благословляв" утворення Грецької, Сербської, Болгарської та Албанської автокефальних церков.
Також Вселенський Патріарх врегульовував канонічне церковне життя Естонії, Чехії та Словаччини.
В історії православної церкви вже були випадки, коли керівники новостворених держав з православним населенням звертались до Константинополя з формальним проханням отримати автокефалію для церкви.
Київська митрополія у кінці 17 століття (коли Україна стала "колонією" Росії - ТЕКСТи) перейшла з-під порядкування Константинополя до Москви.
Після розпаду СРСР частина православних України залишилась у межах Російської православної церкви, а частина пішли до новостворених Української православної церкви Київського патріархату та автокефальної церкви.
Останні дві вважаються неканонічними, адже не визнані світовими церквами. Натомість вони вже давно ведуть перемовини про визнання з Константинополем.
УПЦ Московського патріархату визнана усіма церквами світу та має в Україні найбільше громад – понад 12 тисяч.
Зараз УПЦ КП налічує майже п’ять тисяч приходів, а УАПЦ – більше тисячі.
Проте, згідно з останніми соцопитуваннями, більшість українців асоціюють себе з УПЦ КП – 44%, 21% - з УПЦ МП, а УАПЦ – 2,4%.
Автокефалія від Константинополя?
"Якщо Собор не відбудеться у повному складі і РПЦ не приїде, то збільшуються шанси на отримання автокефалії УПЦ КП", - розповіла ВВС Україна Людмила Филипович.
Вона вказує, що найімовірнішим сценарієм є надання УПЦ КП автокефалії, проте у пониженому статусі митрополії, а не патріархії.
"Звернення Ради може бути гарним юридичним приводом для Константинополя", - додала експерт.
Віктор Єленський вказує, що українське питання є одним з головних каменів спотикання у стосунках Москви та Константинополя.
"Звернення парламенту та ситуація навколо Собору є сприятливими для вирішення українського питання", - вважає пан Єленський.
В УПЦ КП не приховують позитивної оцінки і від ситуації з Собором, і від звернення Верховної Ради.
Адже, за словами речника УПЦ КП отця Євстратія, тепер питання автокефалії зрушиться з мертвої точки.
"Раніше позиція Варфоломія щодо України була стриманою заради проведення Собору через намаганнями не сваритись з РПЦ. Він був змушений йти на поступки Москві. Домовленості про Собор зірвані, тому немає причин зважати на позицію Москви в українському питанні", - розповів ВВС Україна отець Євстратій.
Натомість Російська православна церква вже розкритикувала рішення парламенту, а в УПЦ МП заявили, що про жодну автокефалію неканонічним церквам не може бути й мови.
"Поки в Україні є розкол і є неконічні церкви УПЦ КП і УАПЦ, автокефалію Україні не можна надати. Її можна надати тільки УПЦ МП, яка існує в правовому церковному полі", - запевнив ВВС Україна отець Миколай (Данилевич).
Він передбачає, що звернення Ради точно не зачитають на Соборі у Криті.
"Верховна Рада перевищила свої повноваження. Церква в Україні відокремлена від держави і держава не втручається у вирішення канонічних питань", - наголосили в УПЦ МП.
Ще в березні 2016 року стала помітною й активність президента Петра Порошенка у релігійній сфері. Тоді пан Порошенко зустрівся з Патріархом Варфоломієм і також наголосив на необхідності створення єдиної Помісної православної церкви.
