ЄС назвав шість російських міфів про зону вільної торгівлі з Україною
Єврокомісія оприлюднила список "міфів" щодо угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, присутніх у риториці російської влади.
Як йдеться у релізі Єврокомісії, тристоронні обговорення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС тривають із липня 2014 року. На кінець 2015 року таких зустрічей відбулося вже 13, включно із чотирма на міністерському рівні, - передає ВВС
Напередодні в ЄС заявили, що Росія упродовж переговорів не виявила гнучкості. Водночас Москва звинуватила європейських партнерів у небажанні шукати компроміси, а Україну - в невиконанні умов угоди про зону вільної торгівлі СНД у частині контролю якості продукції.
Угода про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС набуває чинності 1 січня 2016 року.
Тим часом у РФ заявили, що із 1 січня призупиняють дію договору про зону вільної торгівлі з Україною.
Шість міфів
Перший міф, згідно із документом Єврокомісії, полягає в тому, що Росія нібито може змінювати свої митні правила без консультацій з іншими країнами, що входять до зони вільної торгівлі СНД. Прикладом такої поведінки є одностороннє скасування торгових преференцій щодо Молдови у липні 2014 року і щодо України минулого тижня.
Насправді, зазначають у Брюсселі, Росія має консультуватися про зміну тарифів на імпорт із іншими країнами зони вільної торгівлі СНД і показувати на прикладі окремих товарів, як зміни обставин (як-от набуття чинності договору про вільну торгівлю між Україною й ЄС) можуть призвести до зростання імпорту із певних країн, завдаючи промисловості інших країн Митного союзу шкоди.
Росія не може довести негативні наслідки угоди між Україною та ЄС, оскільки вона ще не набула чинності, проте Москва вже призупинила дію договору про вільну торгівлю з Україною.
Другий міф полягає у тому, що вимоги Євросоюзу про відповідність його стандартам усіх товарів на українському ринку нібито закриє цей ринок для російських товарів. Росія вимагає відтермінування переходу на європейські стандарти.
Проте в Єврокомісії зазначають, що за 24 категоріями Україна вже на ці стандарти перейшла, і жодна російська компанія не скаржилася на труднощі з експортом на нових умовах.
Понад те, аби виконати вимоги Росії, Україні необхідно було б тимчасово відмовитися від нових стандартів за цими 24 категоріями, що суперечило б угоді з ЄС. При цьому в Єврокомісії готові продовжити перехідний період за деякими категоріями товарів, якщо Росія доведе необхідність цього.
Третій міф стверджує, що ЄС нібито хоче змусити Росію змінити митні правила у рамках зони вільної торгівлі СНД.
Насправді ж, Росії самій ці правила не подобаються. Зокрема, Москва вважає, що за чинними правилами імпортовані Україною з ЄС товари можуть отримати маркування як зроблені в Україні і експортуватися в Росію без мит.
Єврокомісія пропонує Росії самій ініціювати зміни правил зони вільної торгівлі СНД, щоб уникнути проблемних ситуацій, коли хтось із її членів укладатиме угоду про вільну торгівлі із якоюсь іншою країною.
За четвертим міфом, ЄС зобов'язує Росію перейняти свої санітарні стандарти. Проте в дійсності, як зазначають у Брюсселі, ЄС лише хоче розширити двостороннє обговорення стандартів, прийнятих кожною стороною.
П'ятий міф полягає в тому, що можна без проблем "запровадити перехідний період на не більше ніж 10 років за окремими секторами торгівлі", як пропонує РФ.
Проте в Єврокомісії наголошують, що це б на довгі роки загальмувало виконання значної частини угоди між Україною і ЄС і навряд чи мало б позитивний вплив на експорт російських товарів.
Шостий міф каже, що Росії необхідні широкі дані про кожну транзакцію, що стосується експорту товарів до України, і ЄС має цю інформацію надати.
У Брюсселі наголошують, що це було б порушенням правил Євросоюзу про захист інформації, а окрім того, із цих даних Росія не отримає гарантій того, що "українські" товари, які ввозяться до Росії, не вироблені деінде.
Згідно із позицією російського МЗС, ЄС взагалі не збирався домовлятися з Росією на тристоронніх переговорах.
"Залишаємо за дужками міф про вигідність угоди про асоціацію для України. Ми не можемо завадити чинному керівництву у Києві, діючи собі ж у збиток, підривати і підпорядковувати зовнішнім силам економіку своєї країни - це внутрішня справа України, її, як стверджують бюрократи в Києві і Брюсселі, "суверенний вибір". Незрозуміло лише, чому за цей вибір має платити Росія? У нас є свої економічні інтереси, жертвувати якими ми не маємо наміру, тим паче для задоволення чужих амбіцій", - йдеться у заяві російського МЗС.
