Ринок ЄС – своєрідний знак якості для виробників

Запровадження Росією з 1 січня 2016 року продуктового ембарго проти України не стане катастрофою для українських виробників та експортерів. Таку думку в ефірі Радіо Свобода висловила головний редактор аграрного інформаційного агентства «Агравері» Наталія Гузенко.

– Наскільки важливим зараз є для українських виробників та експортерів російський ринок? Для виробників яких видів продовольства запровадження ембарго буде найнеприємнішим?

– Найпроблемнішим це буде для виробників свинини і частково для виробників молочної продукції, бо, в принципі, ембарго на торгівлю з Росією вже давно наклав «Росспоживнагляд». Їхні контролюючі органи забороняли протягом минулих років експорт з України кондитерських виробів, молочної продукції та інших категорій товарів. Тобто для українських виробників загалом ще у 2011-2012 роках, коли тільки починалися ці торгові війни, найбільш важливим був експорт сирів, кондитерки, овочів та фруктів. І протягом минулих років експорт кондитерських виробів туди взагалі припинився, за виключення деяких невеликих партій. Останнім часом були дозволили експортувати деяким молочним підприємствам, але перелік дуже обмежений, тому це вже не дуже суттєво.

– Як швидко українські виробники змогли переорієнтуватися на інші ринки збуту? З огляду на це, можна спрогнозувати, як швидко після 1 січня 2016 року (часу запровадження Росією продовольчого ембарго) вони можуть знайти нові ринки?

– Вони протягом цих років постійно шукали нові ринки збуту, однак не можна сказати, що вони повністю вже переорієнтувалися. Наприклад, важливим ринком збуту для українського сиру став Казахстан, зараз він набагато важливіший, ніж за часів, коли була Росія відкритою. Але це не ті обсяги, які експортувалися в Росію. Для кондитерської галузі це простіше, продукцію активно експортують в Білорусь, Казахстан та інші країни СНД, також в країни Близького Сходу. Виробники овочів, яким цієї осені заборонили експортувати продукцію в Крим, вже частково переорієнтувалися на країни Балтії та Білорусь. Не можна сказати, що це буде катастрофою і що виробники дуже постраждають. Так постраждають, але, я думаю, впораються з цим.

– У міністерстві агропромислової політики та продовольства сказали, що цьогорічний обсяг експорту до Росії становить 220 мільйонів доларів. Це здебільшого м’ясо та молочна продукція?

– М’ясо, частково молочна продукція, овочі та фрукти деяких категорій.

– Чи можна за час, що лишився до кінця року, знайти ринок збуту для цих категорій продукту?

– Звичайно, якщо партії вже були готові для відправлення в Росію, то за місяць виробники м’яса навряд чи знайдуть, куди його можна перепродати, але з часом вони зможуть переорієнтуватися. Може не за місяць, але за два. Однак якщо говорити про овочі, то в останні роки Україна доволі багато експортувала овочів Росію. Цього року у нас неврожай: скорочення площ, скорочення виробництва і тому експортувати овочі борщової групи Україна не буде в принципі – не тому, що немає куди, а тому, що нічого експортувати.

– Але ж одночасно із запровадженням ембарго з Росією з 1 січня почне діяти зона вільної торгівлі з країнами ЄС. Які перспективи перед українським АПК відкриває ця зона? Адже ми знаємо, що там продукція має відповідати високим технічним стандартам ЄС, існують квоти на постачання різної продукції. Чи можна розглядати цей ринок як альтернативний?

– Якщо подивитися на обсяги експорту, то за останній місяць ЄС другий за потужністю напрям, тому це суттєвий ринок для українських аграріїв. Якщо говорити про квоти, то тут треба розрізняти за видами продукції. Наприклад, немає квот на експорт української олії чи української пшениці, чи жирів – в ЄС вони експортуються вільно, якщо компанія знаходить там собі покупців, то вона може експортувати скільки захоче. Є квоти на експорт м’яса, є квоти на експорт меду – виробники меду дуже б хотіли, щоб збільшилися квоти. Виробники м’яса ще не починали туди експортувати, бо ніхто ще не пройшов сертифікацію. Це потужний ринок і перспективи на ньому є, але, наприклад, для виробників молочної продукції чи м’ясної експортувати в ЄС – це не означає отримати собі великий ринок збуту, це значить отримати підтвердження якості власного виробництва. Багато хто з них казав: якщо ми почнемо експортувати в ЄС, навіть 100 кілограмів завеземо, нам набагато легше виходити на ринки Близького Сходу чи Південної Африки. Тобто, ринок ЄС для них - своєрідний знак якості.

росія бізнес аграрії експорт Європа

Знак гривні
Знак гривні