Чи переживуть українські банки війну на Донбасі?
За перше півріччя цього року українські банки зазнали збитків на 30 мільярдів гривень. Причина цьому - їхні втрати в зоні АТО і неспроможність багатьох підприємств обслуговувати свої борги.
Аналізує ситуацію Німецька хвиля.
Ситуація в українській банківській системі не поспішає стабілізуватися. Загальні збитки всіх платоспроможних банків за перше півріччя цього року склали 30,5 мільярдів гривень, підрахував Національний банк. Найбільші негативні результати продемонстрували: "Укрсоцбанк" (8,3 мільярда гривень втрат), "Промінвестбанк" (6,2 мільярда гривень) та "Укрексімбанк" (3,8 мільярда гривень). Якщо ж врахувати ще й збитки банків, визнаних банкрутами, то втрати всієї системи складають 80 мільярдів гривень.
Банкіри визнають, що однією з головних причин таких великих збитків є проблеми з поверненням кредитів у зоні проведення Антитерористичної операції. Згідно з даними Нацбанку, зараз кредитний портфель усіх банків в Донецькій області складає 33,9 мільярда гривень, а в Луганській - 8,2 мільярда гривень.
Резерви та канікули
На територіях окремих районів Донбасу далеко не всі підприємства і громадяни мають можливість обслуговувати кредити. Тому деякі банки вже намагаються формувати резерви. "Операційний прибуток "Ощадбанку" склав шість мільярдів гривень. Але існують проблеми з погашенням кредитів у зоні АТО, і через це ми повинні були сформувати резерви під ці втрати. В результаті збиток сягнув 2,9 мільярди гривень", - пояснив DW голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний.
На додачу до цього, банки шукають і інші можливості розв’язати проблему неповернення позик. "У зоні АТО частка кредитів, прострочення за якими сягнуло більше 90 днів, складає вже 35 відсотків. Ми надаємо клієнтам з цієї території кредитні канікули та збільшуємо строки обслуговування їх боргів",- розповів DW голова правління "Першого українського міжнародного банку" Сергій Черненко.
Крім проблем в АТО, банки зазнають збитків через загальну погану економічну ситуацію в Україні, оскільки багато підприємств мають проблеми з погашенням боргів. "Головною причиною введення в банки тимчасових адміністрацій та їх ліквідації є проблеми з обслуговуванням кредитних портфелів. Декілька років тому основні труднощі з поверненням грошей були пов’язані з роздрібними кредитами, а зараз - із корпоративними",- говорить голова правління "БТА Банку" Костянтин Серьогін.
Де взяти додатковий капітал?
Банкірам навряд чи вдасться найближчим часом переломити тренд і почати працювати з прибутками. "Усі банки будуть змушені формувати резерви. Тому жоден з них не зможе показати в своєму балансі прибуток",- прогнозує виконувачка обов’язків голови правління "Укрсоцбанку" Тамара Савощенко.
Наявність збитків означає, що власникам банків доведеться шукати додаткові кошти для збільшення їх капіталу. Нацбанк визначив перелік системно важливих банків, які у разі труднощів можуть претендувати на підтримку з боку держави. До його складу ввійшли "Приватбанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк", "Дельта Банк", "Райффайзен Банк Аваль", "Укрсоцбанк", "Промінвестбанк" та "Сбербанк Росії". Але ситуація з "Дельта Банком" уже показала, що в реальності уряд не поспішає надавати приватним установам грошову допомогу - банк збанкрутував. Тому на підтримку держави, швидше за все, зможуть розраховувати лише державні банки. "Ми ще не зверталися до Міністерства фінансів за додатковим капіталом. Але якщо він нам буде потрібен, то його буде збільшено",- зазначає Андрій Пишний з "Ощадбанку".
Комерційним банкам доведеться розраховувати лише на самих себе. "Західні і російські банки в Україні, що складають третину ринку за обсягом активів, будуть докапіталізовані материнськими структурами. А у банків з українським капіталом дуже обмежені можливості щодо залучення грошей від акціонерів або зовнішніх інвесторів",- підсумовує аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.
