Кари кремлівські. Чим іще Москва відлякуватиме Україну від ЄС
Істерія Кремля стосовно України виходить на якісно новий рівень. Такий висновок можна зробити, оцінюючи заяву першого віце-прем´єра РФ Ігоря Шувалова після візиту до Москви прем´єра Миколи Азарова про те, що подальші переговори з Україною щодо інтеграції Києва з Митним союзом безглузді. Судячи з усього, Кремль остаточно визначився з тактикою своєї поведінки, яка буде побудована на залякуванні. Без будь-яких спроб реального діалогу з керівництвом України - тільки за допомогою погроз і реального тиску на приватний бізнес, державні підприємства, а також на звичайних громадян України. Цілком очевидно, що митні війни на українсько-російському кордоні були тільки «квіточками».
Виданння «Коментарі» вирішило розібратися, якими можуть бути «ягідки» і по яких болючих точкам Кремль буде завдавати свої удари.
Газова кара
Можна з упевненістю прогнозувати, що ближче до початку опалювального сезону, який, до слова, практично збігається з датою проведення Вільнюського саміту 26-29 листопада, Росія не забуде скористатися своїм улюбленим інструментом дипломатії у відносинах з Україною - ціною на газ. Тим більше, що ще до активної фази протистояння напередодні підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Кремлі неодноразово нагадували, що виставлений за недобір передбачених контрактом обсягів газу минулого року рахунок у $ 7 млрд не забутий. І «прозоро» натякали, що «Газпром» готовий пред´явити Україні «великий» рахунок за недобір газу і за підсумками 2013 року.
Слід також згадати про розбіжності в питанні обсягів газу, які повинні перебувати в українських газосховищах до початку опалювального сезону для забезпечення безперебійного його транзиту до Європи. Зокрема, «Газпром» наполягає, що в ПГС України до початку осінньо-зимового сезону повинно бути більше ніж 19 млрд куб. м газу, відмовляючись закачувати додаткові обсяги за свій рахунок. Це при тому, що офіційний Київ заявив, що для безперебійного транзиту цілком достатньо і 14 млрд куб. м, а додаткові обсяги готовий закачати, тільки якщо Росія виділить на ці цілі безвідсотковий кредит.
При цьому, на думку низки експертів, відсутність узгодженості в цьому питанні між Росією і Україною загрожує проблемами взимку не тільки для останньої - можливі перебої з поставками газу і в країни Південно-Східної Європи.
Щоправда, в тліючий конфлікт може вплутатися Євросоюз, який почав готуватися до можливої газової російської загрози. У європейських ЗМІ прогнозують, що європейські регулюючі органи до кінця року можуть підготувати офіційну претензію до «Газпрому» у зв´язку з можливими порушеннями ним антимонопольного законодавства. Антимонопольний процес проти російських газовиків може закінчитися сумно для Кремля: у разі визнання «Газпрому» винним у порушенні законодавства йому «світить» штраф у розмірі до 10% річної виручки і низка інших санкцій. Проте, враховуючи досвід останніх «газових воєн», ця тема, очевидно, буде основною в російсько-українських відносинах. Як не крути, а імпорт газу в Україну становить половину всього ввезеного з Росії в нашу країну.
Кара заробітчанам
Від озлобленого Кремля варто очікувати неприємностей і звичайним українським громадянам. Зокрема, ніхто не відміняв змін не тільки в митних нормах, але і у внутрішній міграційній політиці РФ. У такому випадку постраждати можуть українські трудові мігранти, кількість яких у Росії, за даними Федеральної міграційної служби, в 2012 році склала 1,35 млн осіб. Не варто забувати, що саме з Росії надходить більше третини всіх переказів українських заробітчан - у 2012 році трудові мігранти переказали з Російської Федерації в Україну $ 2,3 млрд.
Правила для трудових мігрантів у Росії вже почали жорсткішати. Зокрема, з 9 серпня Держдума істотно підвищила штрафи для мігрантів у Москві та Петербурзі, Московській і Ленінградській областях і спростила умови видворення іноземців, якщо вони порушують правила перебування і роботи в Росії. Крім цього, російська влада хоче законодавчо зобов´язати трудових мігрантів укладати угоди про добровільне медичне страхування, зобов´язати іноземного громадянина при укладенні трудового договору в РФ мати дозвіл на роботу, патент, дозвіл на тимчасове проживання або дозвіл на проживання. При цьому по закінченні строку дії цих документів працівник повинен бути відсторонений від роботи, а якщо зазначені документи не будуть продовжені протягом місяця або ж будуть анульовані, договір із таким працівником повинен бути розірваний.
Враховуючи особливу напругу в українсько-російських відносинах, не виключено, що контролюючі органи РФ займуться перевіркою всіх необхідних документів українських заробітчан з особливим завзяттям. Враховуючи обіцянку Володимира Путіна ввести з 1 січня 2015 року для всіх іноземців, крім громадян Білорусі та Казахстану (які входять до Митного союзу), в´їзд тільки за закордонними паспортами, можна прогнозувати, що Росія зробить все для того, щоб українцям в Росії стало нестерпно жити і працювати.
Кара літакова
Росіяни також готові поставити хрест на спільних проектах у літакобудуванні. Щоправда, про взаємну вигоду від співробітництва в авіабудівній галузі обидві сторони заявляли протягом двох десятиліть. Але минулого тижня віце-прем´єр-міністр Росії Дмитро Рогозін недвозначно дав зрозуміти, що найближчим часом Росія може відмовитися від співпраці з Україною в рамках спільних проектів у авіабудуванні, таких як Ан-124 «Руслан» і Ан-70, що зробить їх реалізацію практично неможливою. У такому випадку ціла галузь української промисловості може серйозно похитнутися.
Кара оборонно-промислова
Ще однією сферою, в якій українські підприємства гостро залежать від російських замовлень, залишається вітчизняна військова промисловість - до половини всієї продукції українського ВПК експортується до Росії. Щоправда, на думку експертів громадської ради при Військово-промислової комісії уряду РФ, навіть створення повністю автономного російського ОПК без участі українських підприємств наразі неможливе. Зокрема, українські підприємства виробляють радіолокаційне та оптико-електронне обладнання для російських винищувачів типу МіГ і Су, двигуни для вертольотів і низку інших комплектуючих, виробництво яких оперативно налагодити не вдасться.
Але Росія цілком може спробувати обійтися без участі України там, де це можна зробити. Наприклад, навесні Москва вже офіційно відмовилася в 2013 році використовувати унікальний український тренувальний полігон для палубної авіації «Нитка» в Криму. Передбачається, що в 2014 році його аналог почне працювати в кубанському Єйську і необхідність в українському авіаполігоні відпаде. Очевидно, Києву також доведеться забути про свої плани задіяти українські підприємства ВПК для ремонту та модернізації техніки і озброєнь Чорноморського флоту РФ. А це - сотні мільйонів гривень. Паралельно Росія займеться інформаційною війною і посилить свої спроби максимально дискредитувати продукцію українського військово-промислового комплексу в очах потенційних імпортерів.
Кара атомна
Також складно переоцінити можливості впливу Росії на українську атомну енергетику. Туманні перспективи чекають проект будівництва в Кіровоградській області заводу з виробництва ядерного палива. Передбачалося, що перші будівельні роботи розпочнуться у вересні 2013 року, проте нині ці терміни можуть бути зрушені або взагалі заморожені. Крім цього, може загальмуватися і проект добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС, що вийшов на фінішну пряму, їх повинні збудувати росіяни. Передбачалося, що російська сторона також повинна прокредитувати близько 80% із майже 40 млрд грн., необхідних для будівництва.
Після того як росіянам практично вдалося позбутися єдиного конкурента у виробництві ядерного палива для українських АЕС - американської компанії Westinghouse, розвиток проектів у сфері атомної енергетики в Україні виглядає вкрай вигідним для Росії. Однак про те, що практично повна залежність від поставок з Росії ядерного палива для українських АЕС становить серйозну загрозу для України, в експертних колах зазначалося неодноразово.
Кара машинобудівна
Від прагнення Кремля будь-якими засобами покарати Україну за розворот у бік Європи може постраждати і українське важке машинобудування. Принаймні, «тривожний дзвіночок» пролунав ще на початку літа. У ЗМІ з´явилася інформація про те, що харківський завод «Турбоатом», зірвавши на півроку строки поставки турбін для камської і Новосибірської ГЕС, може потрапити до «чорного списку» і більше не зможе розраховувати на замовлення від росіян. У свою чергу, представники українського підприємства запевняють, що винні у затримці самі росіяни, які зірвали строки авансових проплат. При цьому одне з небагатьох успішних державних підприємств, яке виробляє турбіни для теплових і атомних електростанцій, практично повністю залежить від експорту своєї продукції до Росії. Зокрема, за підсумками першого півріччя, близько половини продукції підприємства експортується в країни СНД та Азії.
