Богдан Данилишин: Росія в істериці, але їй ніхто не заважає теж підписувати угоду про асоціацію з ЄС
Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин, який зараз проживає у Чехії, досить емоційно, але ґрунтовно відповів на вчорашню заяву радника президента РФ Сергія Глазьєва. Російський політик учора перерахував цілий список загроз, які начебто чекають на Україну після підписання нею угоди з ЄС про зону вільної торгівлі. Серед безлічі загроз Глазьєв назвав навіть втрату суверенітету та партнерства з Росією.
ТЕКСТИ вирішили надрукувати коментар Богдана Данилишина є доктором економічних наук та академіком НАН України щодо висловлювань Глазьєва:
В даний час істерія, яку поширюють деякі російські політики відносного того, що Україна "…підписавши угоду про асоціацію з ЄС, позбавляє себе суверенного права з усіх питань торговельної політики, які ми віддали у Митний союз» та «…Україна перестане бути для нас стратегічним партнером, вона зникне як суб'єкт міжнародного права, оскільки всі свої дії в торговій сфері вона повинна буде узгоджувати з Євросоюзом" є нічим іншим як прагненням будь-якою ціною утримати Україну від підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.
Послідовний курс теперішнього керівництва країни на євроінтеграцію став несподіванкою не тільки для Росії, а й для багатьох членів партії влади. Така позиція президента країни значно підсилила його позиції в Європі, показала прагнення до європейського єднання не на словах, а на ділі.
Висловлювання типу "…Україна не зможе кроку зробити назустріч нам без того, щоб Євросоюз їй цього не дозволив зробити. Ми не розуміємо, навіщо Україна добровільно віддає свій суверенітет у Брюссель, відмовляючись від співпраці з нами на преференційних умовах" взагалі не мають ніякого змісту.
Україна не вступає в Європейський Союз, а тільки укладає договір про Асоціацію і не заявляє про делегування будь-якої частини свого суверенітету чи то в Москву, чи то в Брюссель.
По мірі наближення дати підписання Угоди про асоціацію та ЗВТ з Європейським Союзом такі дії з боку Росії та інших країн будуть тільки посилюватися. Як відомо, з кожною з даних країн Україна має Договір про Зону вільної торгівлі, як і ЗВТ з СНД в цілому. Але, як бачимо, це тільки декларації.
Вільна торгівля – це довіра і цивілізовані способи ведення справ. На превеликий жаль, в учасників ЗВД СНД довіра один до одного дуже мала, більше прагнення бачити васала, конкурента, але не партнера. Ми ще не навчилися вести чесний рівноправний діалог.
Висловлювання типу "…Я сподіваюся, що наші українські друзі зрозуміли, що підписання проекту угоди України про асоціацію з Європейським союзом спричинить незворотне довгострокове погіршення торгово-економічних відносин із Росією, Білоруссю і Казахстаном", - взагалі показує справжні імперські наміри російської сторони і пряму вказівку Білорусі і Казахстану на ескалацію відносин з Україною.
А чи запитували вони в цих країн: вони мають намір згортати торговельно-економічне співробітництво з Україною, з якою вони мають договір про ЗВТ? Та й сама російська сторона - готова в односторонньому порядку розірвати договір про ЗВТ з Україною?
Росія має зрозуміти що, Україна може мати одночасно Зону вільної торгівлі з Російською Федерацією та Європейським Союзом, а також утворювати у майбутньому нові Зони вільної торгівлі. Наприклад, ЄС має угоди про вільну торгівлю з 24 країнами, а з трьома країнами (Андора, Туреччина, Сан Маріно) – Митні Союзи.
Російській Федерації в даний час нічого не заважає розпочинати повноцінні переговори про формування ЗВТ з Європейським Союзом так само як це робить Україна. В свою чергу, Україна має докласти максимум зусиль для вступу до СОТ Білорусі та Казахстану.
Україна може бути зацікавлена тільки у повномасштабній імплементації до системи відносин Митного союзу договірно-правової бази СОТ. Аналіз можливих торговельно-економічних наслідків інтеграції з МС показує, що для України переваги в експорті складатимуться лише з переліку скасованих вилучень з режимів вільної торгівлі.
Водночас спрощення митного режиму, наприклад, в рамках ЗВТ з ЄС дозволить Україні не тільки розширити ринки збуту власного експорту, але й наростити імпорт інвестиційних товарів, використання яких у виробництві є передумовою стабільного довгострокового зростання економіки.
Асоціація між Україною та Європейським союзом і його державами-членами, чітко визначає дві її основні цілі – поглиблення політичної асоціації та поступова економічна інтеграція. Досягнення мети поступової економічної інтеграції України в ЄС, це - запровадження умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Чітка і пріоритетна орієнтація України на Європейський Союз має розглядатись як основа стратегії економічного і соціального розвитку нашої держави на наступні десять років і більш віддалену перспективу. Підписавши Угоду з ЄС - Україна стане частиною європейського політичного простору.
Перший етап асоціації України з Європейським Союзом – формування повноцінної Зони вільної торгівлі (ЗВТ). ЗВТ України з ЄС – це також не справа одного дня, вона буде створюватися поступово протягом перехідного періоду у максимум 10 років, починаючи з дати набрання чинності Угодою про Асоціацію.
Російській Федерації в даний час нічого не заважає розпочинати повноцінні переговори про формування ЗВТ з Європейським Союзом так само як це робить Україна. В свою чергу, Україна має докласти максимум зусиль для вступу до СОТ Білорусі та Казахстану. Україна може бути зацікавлена тільки у повномасштабній імплементації до системи відносин Митного союзу договірно-правової бази СОТ.
