Без скарг громадян дієвого способу карати ресторани за курців не існує
Законодавство відрізає будь-яку можливість оштрафувати власника питного закладу за куріння його відвідувачів.
Пройшов місяць після того, як 16 грудня минулого року в усіх ресторанах, кафе і барах України було заборонено курити. Потрібно віддати належне законопокірності власників закладів – практично скрізь попільнички відразу ж зникли. Деякі постійні відвідувачі після прийняття заборони на куріння надали перевагу домашньому затишку над відвідинами закладів, пишуть "Коментарі". Групки решти курців частенько можна було побачити біля входів у кафе і ресторани, що мерзли на січневому морозі.
Згідно з чинним законодавством, до курця - фізичної особи застосовуються штрафи в розмірі від 51 до 175 грн. На заклад же ресторанного господарства повинен накладатися штраф у розмірі від 1000 до 10 000 грн. Але, на відміну від курців, заклади штрафує не міліція, а Державна інспекція з питань захисту прав споживачів.
За інформацією правоохоронних органів, за місяць з початку дії закону про заборону куріння до адміністративної відповідальності за ст. 175-1 «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях» вже притягнуто 1527 осіб. Причому протокол складається лише в разі відмови правопорушника виконати вимогу міліціонера припинити курити в недозволеному місці.
З іншого боку, як повідомили у прес-службі Держспоживінспекції, поки що жоден заклад за порушення норм про заборону куріння оштрафовано не було. Це пов´язано з тим, що відомству ще необхідний час для затвердження планових перевірок на I квартал.
Але в Держспоживінспекції підкреслюють, що планові перевірки не дають жодних важелів, щоб якось впливати на порушників закону. Це пов´язано з дією законодавчої норми про те, що перевіряючі зобов´язані попередити суб´єкт господарської діяльності про проведення перевірки за 10 днів. Природно, що за 10 днів попільнички легко поховати і всі видимі порушення законодавства можуть бути усунені.
Звичайно, перевірки можуть бути і позаплановими, але, як відзначили в Інспекції, поки що споживачі взагалі не звертаються зі скаргами на куріння в закладах, а без такого звернення позапланова перевірка неможлива.
Подібні нюанси українського законодавства примушують пригадати досвід дотримання подібних заборон, які дуже складно проконтролювати, і задуматися над тим, як довго протримається загальне дотримання заборони на куріння в закладах, а головне – як швидко комфорт відвідувачів-курців і додаткові прибутки власників питних закладів підштовхнуть їх переступити межу закону.
Можна також пригадати, як після введення заборони на розпивання слабкоалкогольних напоїв і пива на вулиці міліція кілька місяців мало не щодня рапортувала про кількість виписаних штрафів. Під час одного з масових молодіжних заходів у центрі Києва навіть було створено щось на кшталт оперативного штабу прямо на площі, щоб можна було штрафувати масових несвідомих порушників безпосередньо на місці.
Але вже через декілька місяців правоохоронці вважали за краще не звертати уваги на порушників і штрафували неохоче або ж в надії трохи заробити. І вже зовсім показовою в Києві стала остання зустріч Нового року, коли центр міста був усипаний різноманітними пляшками від спиртного, а міліціонери з легкою заздрістю в очах дивилися на святковий масовий злочин.
Тому можна припустити, що законодавчі заборони на куріння або зміняться, або не виконуватимуться. Принаймні доти, доки народні обранці не почнуть дотримуватись ухвалених ними ж законів і припинять гасити недопалки в умивальниках уже колишніх курилок Верховної Ради.
