Республіканці обирають конкурента Обамі: перші результати. Короткий огляд позицій республіканців
Сьогодні у штаті Айова (США) пройшли перші голосування, на яких симпатики республіканської партії обирали свого майбутнього кандидата на президентських виборах 2012 року. Результат - троє лідерів, що йдуть на мінімальній дистанції один від одного, та один явний виліт на узбіччя перегонів.
Партійні вибори (т.зв. "кокуси") у штаті Айова насправді визначають лише близько 1% тих делегатів, які згодом обиратимуть, кому саме від Республіканської партії США йти на президентські вибори. Однак їх важливість у іншому: це перша політична подія, яка розпочинає президентські виборчі перегони, та перший реальний індикатор того, хто з республіканських лідерів має шанс отримати партійну підтримку, а кому краще відразу зійти з дистанції.
Сама процедура на цьому рівні елементарно проста: зареєстровані республіканці приходять на дільниці та голосують паперовими бюлетенями або просто пишуть на листку паперу ім'я свого кандидата. Результати рахують та відправляють до центрального офісу партії.
З кандидатом на вибори від Демократичної партії все зрозуміло: Барак Обама йде на другий термін (і має гарні шанси перемогти). Натомість у республіканців все ускладнилося до межі: протягом останніх півроку було як мінімум п'ятеро "кандидатів у кандидати", кожен з яких періодично потрапляв у лідери соціологічних опитувань, а потім "провалювався" на нижчі щаблі. Це - Мітт Ромні, Рон Пол, Рік Санторум, Ньют Гінгріч, Рік Перрі.
Непогані перспективи були у чорношкірого підприємця-ресторатора Германа Кейна, однак він де факто вийшов з гри після того, як стали відомі подробиці секс-скандалу за його участю (сексуальні домагання до співробітниць очолюваної ним Національної ресторанної асоціації, через що чотирьом постраждалим жінкам було сплачено грошову компенсацію). Згодом спливли ще й факти про шлюбну невірність Кейна: з'явилася така собі Джинджер Вайт, яка заявила, що 13 років перебувала в інтимних стосунках з Кейном (який перервав ці стосунки перед виборчою кампанією), що той запрошував її в поїздки з ним, купував їй подарунки, оплачував рахунки тощо. Рейтинги Кейна обвалилися, і він прийняв рішення "призупинити" кампанію.
З тих, хто лишилися, явним фаворитом себе не міг назвати ніхто. Що і підтвердили вибори в Айові: згідно з попередніми (але фактично повними) даними, Ромні та Санторум отримали однаковий результат - по 25%, різниця між ними мінімальна. На третьому місці йде Рон Пол - в нього 21%.
Натомість губернатор Техасу Рік Перрі, якого зовсім недавно вважали чи не ідеальним кандидатом від "твердих" республіканців, отримав лише п'яте місце і 10% голосів. Перрі вже заявив, що повертається до Техасу, де прийме рішення, чи "є для нього шлях уперед на цих перегонах". Схоже, що шляху вже нема, і Перрі з дистанції зійде.
Залишається трійка лідерів - Ромні, Санторум та Пол. З Гінгрічем теж не все пропало: до нього можуть перейти голоси прихильників Перрі та кандидатки від "Чайної партії" Мішель Бахман, якщо вони знімуться з перегонів.
Наведемо коротку характеристику трійки лідерів. Мітт Ромні - найліберальніший з усіх, і завдяки цьому може (в теорії) претендувати на ширший спектр прихильників і, за опитуваннями, саме він має найбільше шансів завдати поразки Обами. Однак "лібералізм" Ромні є його найбільшою вадою в очах республіканців, які є консерваторами за визначенням і де ультраконсервативне крило "чайної партії" має потужний вплив. Так, Ньют Гінгріч прямо назвав Ромні "брехуном" (той має звичку хитатися на догоду коньюнктурі), а Рон Пол - "лібералом".
Рік Санторум - твердолобий ультраконсерватор, найбільшу підтримку він має у протестантів та прихильників "чайної партії". Санторум - противник абортів, полігамії та гомосексуалізму (за що американські гей-активісти придумали та розкрутили в Гуглі нове значення для слова "санторум"). Нещодавно Санторум заявив про готовність бомбити Іран заради знищення його ядерної програми. Крім цього, він проти міграції до США та за жорсткі заходи проти нелегальної міграції, і вважає, що тільки англійська мова має бути в країні державною.
Політична спрямованість Рона Пола - це лібертаріанство та ізоляціонізм.
Прикметно, що хоч він і найстарший з "трійки" лідерів (йому 76 років), у Айові він мав найвищу підтримку серед молоді. Пол виступає за скорочення державних витрат, менше втручання влади в економіку, але водночас висловлює такі "нереспубліканські" ідеї, як легалізація наркотиків чи виведення "шлюбних питань" (в тому числі й одностатевих) з-під державного регулювання. Чи не найрадикальнішим є ставлення Пола до зовнішньополітичних питань: він вважає, що США треба вийти з ООН та НАТО, вивести війська із-за кордону і натомість зосередитися на "захисті кордонів та суверенітету". Фактично, це є повернення політики ізоляціонізму, якої США дотримувалися на початку минулого століття.
