Росіяни починають відчувати справжній економічний біль від війни, — Bloomberg
Росіяни стикаються зі зростаючим впливом розв'язаної Путіним війни майже на кожен аспект їхнього повсякденного життя, пише Bloomberg. Далі скорочений переклад статті.
Десятки регіонів у центральній та південній Росії стикаються з безпосередніми наслідками війни: дрони та іноді ракети вражають об’єкти енергетики й житлові будинки. Сирени повітряної тривоги виють майже щоночі, постійно нагадуючи про те, як наростає конфлікт.
Поза фронтом решта Росії, включно з Москвою, почала відчувати економічні проблеми. Від домогосподарств, які скорочують витрати на харчі, до сталеливарних, гірничих та енергетичних компаній, що борються за виживання — економічний двигун РФ демонструє численні тріщини. Попередня стійкість, підживлена масованими бюджетними вливаннями та рекордними енергетичними доходами, нині проходить серйозне випробування.
Ступінь страждань незрівнянний із тим, що переживає Україна, і навряд чи змусить Путіна припинити війну. Та все ж він підкреслює дедалі вищу ціну, яку доводиться платити за рішення розпочати повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року.
Наслідки проявляються саме тоді, коли США намагаються обмежити надходження нафтових і газових доходів до Москви в рамках активних зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на досягнення перемир’я. Імпульс до угоди зростає: переговори перемістилися до Москви, а відомо, що американсько-російські контакти за лаштунками працюють над пакетом, який би дав Кремлю бажане послаблення санкцій.
«Виходячи з загальних економічних показників, Росії було б найкраще зупинити війну вже зараз, — сказав Олександр Габуєв, директор берлінського Carnegie Russia Eurasia Center. — Та щоб захотіти її завершити, треба побачити край прірви. Росія ще не там».
За відсутності такого усвідомлення ситуація для населення Росії погіршуватиметься, прогнозує експерт.
Це різко контрастує з початком війни, коли ВВП РФ зростав завдяки інвестиціям, пов’язаним із військовою сферою, що спричинили майже 20% зростання зарплат у 2024 році. Це стимулювало споживчий попит, але водночас підживлювало інфляцію.
Центробанк Росії підняв ставку до рекордних 21% у жовтні минулого року, щоб охолодити інфляцію та загальмувати перегріту економіку. Та навіть після зниження вартості кредитів дедалі очевиднішими стають відкладені наслідки монетарного затягування. У процесі проявилися глибші дисбаланси в країні, яка перебудувалася на воєнні рейки, але водночас намагається підтримувати цивільний сектор.
На початку листопада інфляція знизилася до приблизно 6,8%, однак це пов’язано з ослабленням споживчого попиту. Росіяни скорочують витрати на харчові продукти, про що свідчить SberIndex, платформа даних Сбербанку, яка відстежує доходи, витрати й ділову активність у реальному часі.
За даними газети Коммерсант, у вересні та жовтні продажі молока, свинини, гречки та рису впали на 8-10%. X5 Group, найбільша мережа продуктових магазинів Росії, показала зростання доходів здебільшого через інфляцію, але чистий прибуток впав майже на 20%, відображаючи слабкий попит і високі витрати.
Сектор роздрібної торгівлі переживає серйозні потрясіння: у третьому кварталі 45% закритих магазинів припадало на крамниці модного одягу, майже кожен другий магазин закрився. Ринок електроніки переживає найрізкіше падіння попиту за останні 30 років, оскільки покупці відкладають великі покупки.
Продажі автомобілів скоротилися майже на чверть за перші дев’ять місяців року — через високі кредитні ставки та підвищення державного податку на утилізацію. Це підняло ціни, особливо на імпортні та електромобілі.
Додатковим чинником стали удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах та портах. Ці атаки поглибили кризу на внутрішньому паливному ринку РФ, спричинивши стрибок цін із кінця серпня. Хоча в листопаді ціни на бензин трохи знизилися, вони залишаються високими, а дефіцит усе ще відчувається в окремих регіонах.
Аналітики очікують помірного зростання економіки, але Центр стратегічних досліджень у Москві 18 листопада дійшов висновку, що "майже немає шансів уникнути рецесії", оскільки виробництво скоротилося більш ніж у половині галузей.
Сталеливарна промисловість: споживання сталі знизилося на 14%; у будівництві — на 10%, у машинобудуванні — на 32%. Вугільна промисловість переживає найгірший період за останнє десятиліття.
Банківський сектор: частка проблемних корпоративних боргів зросла до 10,4%, а в роздрібній торгівлі — до 12%. Економічне зростання у третьому кварталі сповільнилося до 0,6%, а дефіцит бюджету у жовтні досяг 1,9% ВВП.
До кінця року міністерство фінансів РФ очікує збільшення дефіциту до 2,6% ВВП. Надзвичайно важливі доходи від нафти та газу в січні-жовтні знизилися на понад 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 7,5 трлн рублів.
У відповідь на зростаючий дефіцит російський уряд збільшує внутрішній борг і вводить нові податки.
