Корупційний скандал в «Енергоатомі» на $100 млн: дві дуже різні оцінки за кордоном
Журналістка "Голосу Америки" Тетяна Ворожко поділилася двома дуже різними думками — з США та Німеччини — які, на її думку, найцікавіше ілюструють контраст у реакції міжнародних партнерів України. Texty.org.ua наводять її огляд.
У Bloomberg оглядач Марк Чемпіон (Marc Champion) пропонує досить оптимістичне бачення ситуації. Він вважає, що цей епізод демонструє рішучість українців боротися з корупцією — саме тим інструментом, який російські чиновники використовували як повідець для українських еліт ще з 1990-х років.
«Корупція була тим клеєм, за допомогою якого Кремль утримував свого сусіда під контролем з моменту розпаду СРСР у 1991 році: проникав у його спецслужби, маніпулював його лідерами та підривав армію», — пише він.
Чемпіон нагадує, що коли Путін запропонував Януковичу 15 мільярдів доларів, аби той відмовився від Угоди про асоціацію з ЄС, розпочалася Революція Гідності, за якою послідували анексія Криму, окупація частини Донбасу та зрештою повномасштабне вторгнення.
Він зазначає, що російський слід — через колишнього українського високопосадовця, а нині російського сенатора Андрія Деркача, а також близькість передбачуваного організатора схеми, бізнесмена Тімура Міндіча, до Президента — не є несподіваними. Чемпіон вважає, що російська пропаганда та інші антиукраїнські голоси скористаються цим випадком, щоб стверджувати, ніби Україну не варто підтримувати, а її перспективи вступу до ЄС постраждають.
Втім, на його думку, «справжнім сюрпризом має бути те, що змову, яка, за підозрами, мала на меті привласнити 100 мільйонів доларів із життєво важливих контрактів, щоб підтримати електро- й теплопостачання, було викрито. І не просто викрито, а зроблено публічно після 15-місячного розслідування діяльності державної компанії “Енергоатом”».
Він підкреслює, що сьогодні Україна має справді незалежні антикорупційні органи, які Зеленський намагався, але не зміг підпорядкувати собі — і тепер підтримує їхню роботу.
«Саме цього вимагає статус кандидата в ЄС — не відсутність корупції, а підтримка незалежної судової системи у боротьбі з нею, незалежно від того, куди це приведе».
Чемпіон прогнозує, що розслідування НАБУ і САП призведуть до ще більшої кількості викриттів і політичних потрясінь. Водночас він нагадує, що є країни ЄС і НАТО, де уряди або підпорядкували собі суди й слідчі органи, або дискредитують їхню роботу.
«Це не ідеальна модель, яку будь-яке суспільство добровільно обрало б як конституційний устрій чи яку варто наслідувати. Це прояв глибокої недовіри до держави, вона хаотична, вибухонебезпечна й неефективна. Але це — українська реальність, вона запобігає тиранії і, принаймні зараз, працює», — підсумовує Чемпіон.
Маттіа Неллес (Mattia Nelles), політичний аналітик та співзасновник і генеральний директор Німецько-українського бюро, пропонує іншу, не менш цікаву точку зору у своєму дописі на X. Спираючись на численні розмови зі своїми джерелами в Україні, він робить кілька висновків.
По-перше, реакція уряду — швидка, але не змістовна — свідчить, що посадовці ще не усвідомили весь масштаб подій.
«Я щойно отримав відповідь від офіцера, який служить на харківському напрямку. Реакція: шок, злість і відчуття безглуздості — вперше з 2022 року», — пише він.
По-друге, хоча українців уже не дивує сам факт існування корупції, масштаби та характер цього випадку приголомшують.
«Привласнювати кошти з контрактів, спрямованих на захист критичної енергетичної інфраструктури? Це безпосередньо впливає на воєнні зусилля та життя населення», — пише Неллес.
«Усе це відбувається, коли температура падає, відключення електроенергії стають довшими та жорсткішими, а в деяких регіонах країни через безперервні російські удари страждають не лише електрика, а й опалення. У момент, коли країні потрібне ефективне управління енергетичним сектором, такі новини отруюють суспільні настрої», — додає він.
Обмежені заходи — такі як розпуск наглядової ради чи покарання кількох осіб — не відновлять довіру суспільства, армії та міжнародних партнерів, вважає оглядач.
«Потрібен справжній парламентський контроль за витратами й закупівлями державних підприємств, а також серйозний нагляд за великими інфраструктурними проєктами (зокрема “Великим ядерним будівництвом”)», — підсумовує Неллес.
За відсутності рішучих і глибоких кроків, Неллес прогнозує, цей випадок може стати поворотним моментом у президентстві Володимира Зеленського.
