Як ЄС оцінив євроінтеграційні реформи України і яких змін чекає надалі
Європейська комісія опублікувала Звіт про розширення. Документ оцінив дії України на шляху до євроінтеграції найкраще за три роки, відколи ми увійшли у пакет розширення. Уперше європейські бюрократи не знайшли жодної переговорної глави, де б Україна не мала прогресу у виконанні вступних вимог. Кількість сфер, за якими Україна демонструє "добрий прогрес", більша, ніж будь-коли досі.
Про це йдеться у статті Європейської правди.
Водночас, наголошує видання, звіт виставляє для України доволі чіткі та амбітні індикатори подальших реформ. Зокрема – щодо ролі незалежних (як-от іноземних) експертів у процедурах призначення в органи системи правосуддя. Помітили в ЄС і триваючий тиск на Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та надіслали владі сигнал щодо цього.
Який прогрес
За кожною главою вступних переговорів Україна та інші держави отримують дві оцінки. Перша – це досягнутий прогрес, сумарно за всі роки вступного процесу. Тут є п'ять градацій – "початковий рівень", "деяка відповідність праву ЄС", "помірна відповідність", "добра відповідність" та "просунутий рівень". Кожному з цих рівнів ЄП призначила бали від 1 до 5.
У теорії, для вступу до ЄС треба мати 4-5 за усіма розділами. На графіку нижче помітно, що Україна від цього рівня ще достатньо далека.
Тому ключове значення має інший індикатор – швидкість змін. Тут є шість градацій, зазначає видання.
Найгірше – це "відкат реформ" за якимсь показником. Це виключна ситуація, таке собі публічне покарання держави-кандидата з боку Брюсселя. Далі можлива "відсутність прогресу", "обмежений прогрес", "певний прогрес", "добрий прогрес" та "дуже добрий прогрес". Останні п'ять рівнів ЄП оцінила балами від 0 до 4.
Два бали за швидкість змін – це медіана. Цього року Україна уперше її перевищила та отримала середню оцінку за дії у 2025 році на рівні 2,12 бала.
Якщо враховувати також економічний критерій та реформу державного управління (вони не є окремими переговорними главами, але мають для ЄС надзвичайне значення), то Україна отримала оцінку "добрий прогрес реформ" за 13 пунктами – а це третина позицій, які оцінює ЄС у діях держави-кандидата.
Також уперше за три роки нашої присутності у звіті про розширення Єврокомісія не поставила оцінку 0 (тобто "не було реформ") за жодним пунктом.
Боротьба з корупцією: ЄС усе бачить
Звіт визнає: Брюссель бачить і те, що Україна має прогрес у боротьбі з корупцією, і те, що в Україні є ті, хто досі намагається підірвати боротьбу з корупцією.
І йдеться не лише про спроби влади позбавити незалежності НАБУ і САП у липні. Хоча звіт підкреслив, що і в тому епізоді ЄС бачив усі події, навіть ті, на яких не наголошував.
Наприклад, у перерахунку елементів атаки на антикорупційну інфраструктуру ЄС звіт згадав про парламентську тимчасову слідчу комісію з питань розслідування корупційних правопорушень, яку створили у червні 2025 року на чолі з Сергієм Власенком і Максом Бужанським. "Важливо, щоб парламентський контроль не підривав довіру громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви та не виходив за межі обмежень, що випливають з принципу поділу влади", – доволі прозоро розкритикував діяльність цієї ТСК документ Єврокомісії.
А згадавши про кримінальне переслідування проти працівників НАБУ з боку Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань – яке, на думку ЄС, набуло достатньо системного характеру для його відображення у звіті, – Єврокомісія додала, що вона не вважає це питання закритим після скасування липневих законів.
"Надмірний тиск на антикорупційні органи залишається предметом занепокоєння", – йдеться у звіті.
До того ж ЄК встановила крайній термін, до якого є можливим збереження "марафону"
"Перегляд потреби телемарафону як формату, що фінансується державою, має відбутися щонайпізніше до того, як Україна призупинить воєнний стан", – стверджує звіт, нагадуючи владі, що опитування вже зараз підтверджують падіння довіри до марафону.
Примітно, що критика стосовно "Єдиних новин" не підважує загалом непогану оцінку рівня плюралізму в українських медіа.
Також у звіті відведено багато уваги критиці системи прокуратури і вимогам щодо її реформи.
Крім того, Україна має терміново продовжити норму про "тимчасове залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами, до відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів".
Має змінитися й підхід до відбору суддів Верховного суду (та інших вищих судів) та перевірки декларацій їхньої доброчесності. ЄС чекає на процедуру зі "значущим залученням незалежних експертів, призначених міжнародними партнерами".
