«Зараз тривають гойдалки». Військовий оглядач розповів про особливості оборони Покровська — Мирнограда
Поки що жодних оточень Покровська і Мирнограда, про які доповідали президенту РФ Володимиру Путіну, немає, і українські збройні сили продовжують важку оборонну операцію.
Про це пише військовий оглядач Кирило Данильченко ("Ронін") у статті для LB.ua.
Він зазначає, що у Покровську тривають вуличні бої. Групи, що просочилися з боку вокзалу та насипу, проникають у квартали, обтікають підготовлені до оборони будівлі, організовують засідки.
Їхня мета — максимально дробити взаємодію вогнем, заважати ротаціям та постачанню опорників у південній частині кишені на висотах.
"Це не прорив умовного батальйону у квартали — це недобитки, “двійки”, СПН у цивільному, 10-20 чоловіків у норі на квартал, куди будуть дронами тягати постачання.
Саме тому і вводили у справу спеців ГУР і точка входу зрозуміла — АЗС та меблева фабрика, де прохід однієї з наших трас логістики.
Ймовірно, треба було не тягнути колону під FPV і скиди, а висадитися максимально близько до маршруту, щоб провести санацію", — пише експерт.
Данильченко припускає, що мета таких дій — не тільки полювання на диверсантів, а й потреба гарантовано розмістити РЕБ біля обводів міста — зменшити вплив дронів на постачання.
Він додає, що у кварталах Покровська працюють не лише бійці ГУР, а і “Трійка” та різні спеціальні частини.
"Зараз тривають гойдалки — чи ми знайдемо сили побудувати периметр навколо лінії постачання, зачистити квартали і утримати кишеню, чи противник наростить прорив, посилять тиск і треба буде виходити.
Через горловину завширшки шість кілометрів, під вогнем з повітря — це загрожує втратами. Але й відхід в поле з міської щільної забудови раніше теж загрожує втратами.
Наразі вирішується, хто зустріне зиму в полях, під пресингом БПЛА, а хто сидітиме у підвалах", — пише "Ронін".
Він наголошує, що на війні все змінюється дуже швидко: навіть те, що працювало пів року тому, тепер треба міняти чи доопрацьовувати. До того ж, додає Данильченко, оборона завжди менш гнучка ніж наступ.
"Важке мінування долається шнурами з машин розмінування. Навіть найнадійніший багатоярусний бетонний дот пробивається десятками КАБів (25 разів промахнуться, 5 потрапить, але гарнізону вистачить).
Ти не можеш завісити сітками всі нори та місця підготовки до зльоту — отже, якщо стріляєш ти, то стріляють і в тебе. Реально закопати САУ в капонір та завісити вхід, але пілоти ворога кидатимуть туди запальнички, викликаючи пожежі.
Найшвидша еволюція відбувається на війні.
Мале небо контролювати важко. Треба багато високоточних снарядів, касет, реактивної артилерії, крил розвідки та ударних БПЛА, щоб вражати пілотів ворога", — пояснює військовий оглядач.
Він вказує, що в умовах дефіциту високоточних снарядів оборонцям Покровська-Мирнограда складно протидіяти ворожим дронам і налагодити логістику.
"Це завжди лотерея: доїде чи не доїде машина постачання. Що, природно, дуже впливає на останній кілометр — тобі потрібні міни, які згоріли в побитій машині. Страждає логістика — провалюється передній край.
У небі каша з БПЛА — будь-який дрон у повітрі для піхоти ворожий. Тому вільне полювання так і популярне — всі вважають за краще атакувати там, де немає взаємодії малого ППО, РЕБ і зовнішніх пілотів, у хаосі десятків дронів", — описує ситуацію "Ронін".
До того ж, додає експерт, у противника сильна зв'язка пілотів, арти та РЕБ, більше снарядів, чавун з авіації (від третини до половини КАБів це зараз Покровсько-Марноградська агломерація та Куп'янськ), а потім уже ноги піхоти.
"Тому вони й тиснуть. Буде в України ще сотня західних літаків 4+ покоління та хоча б 800 керованих бомб на місяць, десяток батарей ПРО, снарядів хоча б 1 до 1, розширяться СБС та роти пілотів у лінійних бригадах — можна буде спостерігати іншу картину.
Бої за Покровськ почалися понад рік тому після падіння Селидового. Хто пам'ятає як вони просувалися тоді — саме так колапсує оборона і обвалюється фронт.
Зараз ми відходимо під градом КАБ та снарядів, контратакуємо танками на прямому наведенні, висаджуємо тактичні десанти і продовжуємо утримувати два районні центри рік", — підсумовує Кирило Данильченко.
