Як плани Трампа щодо саміту в Будапешті з Путіним перетворилися на санкції проти Росії, — CNN
Видання CNN опублікувало статтю про те, які чинники вплинули на Трампа у його зміни позиції щодо Росії. Texty.org.ua наводять скорочений переклад матеріалу.
Коли президент Дональд Трамп завершив телефонну розмову з Володимиром Путіним минулого тижня, він був настільки переконаний у досягнутому прогресі, що оголосив про намір незабаром вирушити до Будапешта на особистий саміт.
Через п’ять днів саміт було скасовано, а нові санкції проти Москви — перші в другій адміністрації Трампа — запроваджено.
За словами американських посадовців, між цими подіями президент і його команда поступово усвідомили, що позиція Путіна щодо завершення війни суттєво не змінилася з часу їхньої останньої зустрічі на американській авіабазі в Алясці.
Продовження ударів по цивільних в Україні, максималістські вимоги до Києва щодо припинення війни та відмова погодитися на негайне припинення вогню — усе це, на думку Трампа, стало чітким сигналом, що насправді нічого не змінилося.
«Просто… мені це не здалося правильним», — сказав Трамп у середу. «Не було відчуття, що ми рухаємося туди, куди маємо прийти. Тож я скасував зустріч».
Різка зміна курсу викликала схвалення серед європейських союзників Трампа та багатьох його прихильників, а Путін назвав її неконструктивною. Після місяців погроз щодо нових заходів проти Росії, які не доходили до реалізації, Трамп тепер зайшов далі, ніж будь-коли, у покаранні країни за її війну проти України.
«Я просто відчув, що настав час», — сказав Трамп у Білому домі одразу після оголошення нових санкцій. «Ми чекали дуже довго».
Чи є нова позиція Трампа постійною, чи лише тимчасовою фазою — питання відкрите. Від моменту повернення до влади він неодноразово змінював підхід до Путіна, часто під впливом телефонних розмов із російським лідером. А новий тиск на світові ціни на нафту може випробувати готовність Трампа витримати можливі наслідки для американських споживачів.
За словами одного з високопосадовців Білого дому, не було якогось одного моменту, який змінив думку президента. Натомість його погляд поступово змінювався, коли він знову і знову розчаровувався в тому, що Путін не наблизився до реальної домовленості про завершення війни.
«Щоразу, коли я розмовляю з Володимиром, у нас гарні бесіди, але вони нікуди не ведуть», — поскаржився Трамп у середу.
«Марне витрачання часу»
Наступного дня після телефонної розмови з Путіним Дональд Трамп зустрівся за обідом у Кабінетній залі з президентом України Володимиром Зеленським. Зустріч була напруженою, і українська сторона залишила її, не отримавши довгоочікуваних далекобійних ракет Tomahawk.
Попри те, що Трамп наполягав на територіальних поступках з боку України задля завершення війни, до кінця зустрічі він сформулював план, який передбачав припинення вогню на поточних лініях фронту — значно менше, ніж вимагав Путін для укладення миру.
Після телефонної розмови в понеділок між держсекретарем США Марко Рубіо та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим американські посадовці дійшли висновку, що позиція Москви суттєво не змінилася — попри те, що Трамп вважав свою попередню бесіду з Путіним позитивною.
Саміт у Будапешті, який Трамп сподівався організувати за кілька тижнів, може виявитися «марним витрачанням часу», припустив він. Підготовку було призупинено.
Напередодні оголошення нових санкцій у середу Трамп провів зустріч із міністром фінансів Скоттом Бессентом, який уже кілька місяців виступав за запровадження обмежень проти Росії.
Цього разу президент здивував навіть найближчих радників, погодившись на санкції проти найбільших російських нафтових компаній — «Роснефті» та «Лукойлу». Бессент повернувся до свого кабінету в Мінфіні, щоб проінформувати команду та підготувати офіційне повідомлення.
Невдовзі після цього Трамп зателефонував Рубіо — той саме збирався вирушити до Ізраїлю — і повідомив, що санкції буде запроваджено негайно.
У той час у будівлі Білого дому Трамп проводив зустріч в Овальному кабінеті з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, що прибув із Брюсселя в терміновому порядку як представник європейських лідерів, які сподівалися, що Трамп залишиться на боці України.
Рютте навряд чи міг очікувати кращого результату: Трамп озвучив своє раптове рішення реалізувати погрозу, на яку натякав уже кілька місяців.
«Це дуже серйозно — санкції проти двох їхніх великих нафтових компаній. Ми сподіваємося, що вони не триватимуть довго. Ми сподіваємося, що війну буде завершено», — сказав Трамп.
Несподіванка в Білому домі
Навіть багато хто всередині адміністрації був здивований тим, як швидко вдалося сформувати новий пакет санкцій. Протягом кількох місяців Трамп говорив радникам, що одного дня вирішить діяти жорсткіше щодо Росії. Президент зазначив, що його «інстинкти» підказують: настав час змінити підхід до Путіна.
«Це стало кульмінацією хороших розмов [із Путіним], після яких він читав газети й бачив, що Росія все ще активно бомбить Україну», — сказав один із високопосадовців Білого дому.
За кілька годин до оголошення санкцій Росія завдала удару по будівлі дитячого садка в Харкові. На відео з місця події видно, як налякані люди вибігають із палаючої будівлі, тримаючи на руках дітей, що кричать.
Додатковим мотивом для Трампа стала перемир’я в Газі, яке він допоміг укласти, вважаючи, що воно стало можливим лише після того, як він зайняв жорсткішу позицію щодо прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.
«Жорсткість призвела до дій», — сказав один із посадовців.
Сенатор Ліндсі Грем та інші союзники-республіканці неодноразово закликали Трампа запровадити санкції. Після обіду з Трампом у Розарії у вівторок лідер більшості в Сенаті Джон Тун заявив журналістам, що хоче винести давно відкладений санкційний законопроєкт на голосування «коли Білий дім вважатиме це корисним для того, щоб посадити Путіна за стіл переговорів і досягти угоди, яка завершить війну. Ми готові діяти».
«Ми хочемо зробити все можливе, щоб підтримати президента, його команду та зусилля наших союзників, спрямовані на припинення кровопролиття і досягнення мирного завершення», — сказав Тун.