Як через підкилимні ігри в Україні провалили створення розподіленої генерації
У 2025-му році в Україні мали втілити проєкт побудови понад 400 мегаватів додаткової електричної генерації. Порядок проведення конкурсів на втілення проєкту розробили ще за часів уряду Володимира Гройсмана. Утім, через політичні ігри Германа Галущенка ще в статусі міністра енергетики проєкт був зірваний.
Про це йдеться у статті ЕП "Блекаут у конверті. Як через ігри Міненерго Чернігів і Кривий Ріг не отримали додаткову електрику", фрагменти якої нижче наводять Texty.org.ua.
У 2025 році Україна нарешті наблизилася до того, що мала б зробити ще в далекому 2019-му: почати велике будівництво маневреної розподіленої газової генерації, особливо важливої в умовах постійних обстрілів, дефіциту та відключень.
Ідеться про так звані газопоршневі та газотурбінні електростанції. Це порівняно невеликі установки, які, спалюючи невелику кількість газу, здатні одночасно виробляти електрику і тепло. Сучасні установки рівно удвічі ефективніші за радянські, бо споживають менше газу і дають більше енергії.
Інша ключова перевага таких мініелектростанцій – здатність вмикатися за лічені хвилини і покривати піки споживання в дефіцитні ранкові або вечірні години.
Ще одна важлива перевага – через невеликі розміри та розміщення в різних куточках країни міністанції легше сховати від російських дронових та ракетних обстрілів.
Ідея була цікава і владі, і бізнесу: за прикладом ЄС через прозорі конкурси обрати компанії, готові вкладати власні кошти в нові кіловати, а натомість отримати довгострокові контракти і стабільне повернення інвестицій.
Ще з часів уряду Володимира Гройсмана в папках лежала ухвалена постанова про порядок проведення відповідних конкурсів. Задум був такий: оператор системи "Укренерго" проводить розрахунки, скільки і на якій території бракує генерації, після чого відбирає проєкти на будівництво.
Компанії подають пропозиції, змагаючись за те, хто попросить у держави меншу компенсацію за 1 МВт встановленої потужності. Перемагає той, хто погодиться будувати дешевше.
У 2019 році документ ухвалили, але конкурсів не проводили. Тоді енергоринок лихоманило через "зелені" тарифи, металургійне лобі блокувало підвищення цін, а держава не мала ресурсів навіть для поточних розрахунків, не кажучи про компенсації для нових електростанцій. Ідею вирішили сховати в шухляду.
Повернулися до неї у 2024 році, коли "Укренерго" провело перші аукціони на будівництво розподіленої генерації. Схема була ще простіша, ніж за Гройсмана: компанії на електронному майданчику змагалися просто за укладання п'ятирічних контрактів, а не за "компенсацію".
Перемога дозволяла отримати стабільні угоди, під які в банках можна було отримати кредити на будівництво об'єктів.
Держава ж отримувала нову генерацію без додаткових витрат. Навіть більше – компанії погоджувалися дати знижку й "Укренерго" контрактувало послуги на 30-40% дешевше. Здавалося б, цілком прийнятна модель.
Утім, після скандальної зміни керівництва "Укренерго" Міненергетики на чолі тоді ще з Галущенком раптово вирішило: ми зробимо свій конкурс і набагато кращий.
Під це витягли стару постанову, ухвалену за часів Гройсмана, трохи її підредагували і в січні 2025 року почали конкурс на будівництво 700 МВт газової генерації.
Обирати переможців мала не електронна система, а комісія із семи представників держави, які під час розкриття пропозицій діставали стоси паперів з технічною документацією з коробок "Нової пошти".
Попри надмірну бюрократію, інтерес бізнесу до конкурсу виявився великим. На нього прийшли понад десять учасників, які пропонували побудувати понад 400 МВт потужності. Левова частка – абсолютно нові гравці на українському енергоринку.
Через скарги від учасників конкурсу (хоча такої опції в положенні про проведення конкурсу не існує) процес завис на шість місяців, за які можна було звести всі заявлені обʼєкти. Неформально частині учасників конкурсу передали сигнали з команди Галущенка, що його "засмутив" список переможців.
"У Германа дуже "пригоріло", коли серед переможців опинився спільний проєкт компанії "Дреґон кепітал" (нею володіє Томаш Фіала, який є також власником "Української правди" – ЕП) і Кудрицького, якого Галущенко виживав з "Укренерго". Плюс ще Ігор Мазепа, через якого Офіс президента мав війну з усім бізнесом. А ще люди Ігоря Тинного, який про Галущенка часто не добирає слів. Тому вирішили конкурс валити", – розповів співрозмовник ЕП на енергоринку.
