Чому математика дається одним легко, а іншим — ні: дослідження вчених
У середній школі та в дорослому віці генетичний компонент математичних здібностей становить приблизно 50-60%.

Про це йдеться у дослідженні професорки Юлії Ковас із Голдсмітського університету Лондона, пише BBC.
Вона працювала з масштабним дослідженням близнюків, в якому взяли участь близько 10 000 пар однояйцевих і різнояйцевих близнюків. Вчені від народження спостерігали, як генетичні та зовнішні чинники формують їхні навчальні здібності.
"Однояйцеві близнюки більш схожі між собою, ніж двійнята, які мають тільки половину спільних генів. Дослідження показало, що й у математичних здібностях вони також були більш схожими, ніж двійнята. Виходить, що справа не лише у вихованні чи школі, гени дійсно роблять свій внесок", — пояснює вона.
За словами професорки Ковас, у середній школі та в дорослому віці генетичний компонент математичних здібностей становить приблизно 50-60%.
"Це ще раз підкреслює, що й гени, й середовище мають велике значення", — підсумовує вона.
Однак важливо також враховувати й умови навколишнього середовища. Навіть якась випадкова річ, як-от радіопередача, може змінити напрямок наших інтересів, припускає професорка Ковас. Але додає, що генетичні схильності також змушують нас звертати більшу увагу на ті чи інші речі.
Водночас дослідження професора Браяна Баттерворта з Університетського коледжу Лондона показують, що люди мають вроджене відчуття чисел, навіть ті, кого ніколи не вчили рахувати.
Але у декого, за його словами, цей "вроджений механізм працює не дуже добре".
Дискалькулія – це труднощі в навчанні, пов'язані з розумінням та роботою з числами та кількостями. Вважають, що цей стан так само поширений, як і дислексія, тобто, труднощі з читанням. Близько 5% людей можуть мати дискалькулію, каже професор Баттерворта.
Математичні здібності можна покращити
Дослідження математичного мислення доктора Іро Ксеніду-Дерву з Університету Лафборо у Великій Британії засвідчують, що кожен може покращити свої здібності.
Є докази того, що для розвитку наших навичок обчислення важливу роль відіграють наші думки, переконання, ставлення та емоції, пояснює вона.
Доктор Ксеніду-Дерву каже, що "тривога перед математикою" може впливати на результати, і важливо, щоб люди, які хочуть покращити свої здібності, вірили, що вони можуть це зробити.
Негативний досвід, коли вам кажуть, що вам не дається математика, або низький бал, який ви отримали на іспиті, може запустити "заворожене коло" тривожних думок, пояснює вчена.
Вона вказує на експеримент, проведений в Університеті Лафборо з дев'яти- та десятирічними дітьми, під час якого досліджували зв'язок між робочою пам'яттю та тривогою перед математикою.
Дітям давали усні арифметичні завдання з двозначними числами, але перед тим вони також чули слова, які мали запам'ятати, а потім повторити.
Результати дітей, які мали "сильну тривожність перед математикою", були найнижчими.
Доктор Ксеніду-Дерву порівнює вивчення математики з "будівництвом ментальної цегляної стіни", де вам потрібен міцний фундамент, щоб перейти на наступний рівень.
"У математичній галузі не можна пропускати цеглинки. Наприклад, в історії, можливо, ви не дуже добре знаєте якусь конкретну епоху, і це нормально. Але в математиці так не вийде", — наголошує вона.
Читайте також: Чому погане знання математики несе серйозні загрози для України і її майбутнього, — розбір