Зеленський заявив «Слугам народу» про намір йти на наступні вибори. Зустріч з фракцією була напруженою, — Politico
Президент Володимир Зеленський провів закрите засідання фракції "Слуга народу" минулого тижня, на якому заявив про розчарування у власній партії, нарікав на нардепів, активістів громадянського суспільства та журналістів, оскільки ті не змогли сприяти створенню непохитного образу України серед західних партнерів.
Про це пише Politico.
Зазначається, що різка критика на адресу тих, хто, за словами Зеленського, «ставить себе проти України», лише посилила напруженість, яку, за словами депутатів, і без того відчувалося під час зустрічі.
"Посилаючись на повідомлення про корупцію та порушення прав, президент у конфронтаційному тоні заявив, що українці, які висловлюють негативні думки про ситуацію всередині країни, відвертають увагу від того, на чому слід зосередитися — на веденні війни та зміцненні підтримки з боку іноземних союзників.
Депутати очікували, що Зеленський буде більш примирливим і м’яким у тоні — особливо з огляду на його спробу послабити дві ключові незалежні антикорупційні установи влітку, що спричинило перші загальнонаціональні вуличні протести з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Однак, зосередившись на стані війни та чітко заявивши про намір балотуватися на будь-яких наступних виборах, український лідер не виправдав цих очікувань. І, схоже, занепокоєння щодо поступової монополізації влади висловлюють вже не лише його політичні опоненти", — йдеться у матеріалі.
Видання пише, що в партійних лавах зростають сумніви та нарікання щодо високоперсоналізованого методу правління Зеленського та його схильності зневажливо ставитися до парламенту, до того ж кроки проти антикорупційних органів досі дратують деяких його власних законодавців.
Спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генпрокурора змусила багатьох законодавців замислитися, як Зеленський та його радники взагалі не змогли передбачити такої бурхливої реакції громадськості. Опитування громадської думки постійно показують, що навіть у воєнний час українці вважають корупцію головною внутрішньою проблемою країни.
Політичні опоненти давно скаржаться на "популістську нетерплячість українського лідера до обмежень і складнощів, необхідних для управління демократією, та на його вроджену колючість до критики". Проте захисники Зеленського ігнорують ці скарги. За їхніми словами, "війна вимагає твердої, рішучої руки". На початку року глава ОП Андрій Єрмак сказав: "Особливо під час війни рішення мають прийматися швидко та чітко".
Помічники Зеленського зазначають, що президент користується високою прихильністю в опитуваннях громадської думки.
"Багато критиків погоджуються, що галас і хаотичність демократії не мають ставити країну під загрозу в умовах екзистенційної війни. Але водночас наголошують, що інші лідери часів війни обирали зовсім інший підхід — зокрема британський прем’єр Вінстон Черчилль, який прагнув залучити найкращих, найрозумніших і найздатніших представників з усього політичного спектра до роботи у воєнному апараті.
І занепокоєння щодо централізації влади висловлюють вже не лише політичні опоненти Зеленського. За словами трьох європейських дипломатів, які працюють у Києві та попросили не називати їхні імена, західні союзники приватно висловлюють стурбованість, хоча й утримуються від публічної критики, щоб не дати Москві привід для пропаганди. Деякі депутати з партії самого Зеленського також ставлять під сумнів останні події — серед яких звільнення обраних мерів і тиск на державні органи, що мають бути незалежними", — зазначається у публікації.
Видання нагадує, що ще до початку війни уряд виявляв нетерпимість до парламентського контролю. Тепер, фактично відмовившись від практики заслуховування міністрів у парламентських комітетах, ця процедура майже повністю ігнорується. Помітно, що президентська адміністрація дедалі частіше постає перед труднощами у забезпеченні необхідної кількості голосів для ухвалення пріоритетних законопроєктів — частково через те, що депутати правлячої партії дедалі більше розчаровані тиском з боку Офісу президента і побоюються, що виборці звинуватять саме їх, якщо щось піде не так.
Також Politico описує нещодавні перестановки в Кабміні, що призвели до вимушеного відходу з посади відомих осіб, таких як міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький. Згадується і відставка Валерія Залужного.
У статті наголошується, що кожна перестановка призводила до того, що "незграбна когорта довірених друзів та радників президента здобуває все більше влади та контролю", тоді як аутсайдери, готові ставити під сумнів та кидати виклик, або ті, хто демонструє риси незалежності, опиняються поза владою.
Настрій у владній партії не покращила й сумнозвісна сварка Зеленського з президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті, додають автори матеріалу.
За даними видання, нардепи очікували, що Зеленський спробує заспокоїти свою партію на зустрічі минулого тижня. Проте співрозмовники заявили, що все пішло не так. Президент був незадоволений низьким рівнем явки на засідання фракції — близько сотні нардепів не прийшли. Напруженість лише зросла, коли один із парламентарів поставив під сумнів доцільність скорочення антикорупційних органів у той час, коли вони зосереджувалися на співробітниках Офісу президента.
Хоча Зеленський і сказав, що в майбутньому він частіше консультуватиметься з ними, "це здається малоймовірним", — з жалем зауважив один із нардепів. "Уся ця історія вказує на подальше затягування гайок вдома. На думку Офісу президента, ви або з Зеленським, або ви російська маріонетка".
Politico зазначає, що гайки справді закручуються. Наприклад, цього місяця близько двадцяти колишніх і відставних українських дипломатів та посланців потрапили під дію нового регламенту, який забороняє депутатам і посадовцям виїжджати за кордон без прямого дозволу від влади.
«Важко зрозуміти, чому саме в четвертому році війни раптом стало настільки важливо заборонити поїздки за кордон групі з не більше ніж двадцяти осіб — людей, які мають контакти й авторитет для просування українських інтересів серед іноземної аудиторії», — сказав Кулеба, який також потрапив під дію цієї заборони.
«Єдине пояснення — політичне. І щойно така політична логіка бере гору, стає можливим довільно визначати, які категорії людей можуть або не можуть щось робити. Посли — лише приклад, але приклад, що вказує на набагато глибшу проблему», — підсумував ексміністр.
