Чому апеляційний суд скасував вирок сторожу, який не відкрив укриття у Києві
Київський апеляційний суд скасував обвинувальний вирок колишньому сторожу поліклініки в Деснянському районі Києва Вадиму Мошкіну.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 28 травня.
Видання нагадує, що у липні минулого року суд першої інстанції визнав Мошкіна винним у залишенні у небезпеці, що призвело до загибелі людей, і призначив йому 4 роки позбавлення волі.
Зазначається, що згідно з наказом директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» від 30.12.2022, на сторожа була покладена відповідальність за своєчасне відкриття підвальних приміщень під час повітряної тривоги.
У ніч на 1 червня 2023 року близько 3 години ночі, сторож Мошкін, за версією обвинувачення, «байдуже ставлячись до можливого настання смерті людей від уражаючих факторів вибуху ракети», понад 10 хвилин під час тривоги умисно не впускав цивільних мешканців сусідніх будинків до підвалу, що був найпростішим укриттям.
Двоє жінок і 9-річна дівчинка, залишаючись на відкритій місцевості, потрапили під ракетний обстріл і загинули.
Мошкін оскаржував вирок. В апеляційному суді він говорив, що не чув, що стукають у двері, а коли почув, то пішов відчиняти двері, але стався вибух і на нього впала вхідна група скляних дверей, які він хотів відкрити, внаслідок чого він теж постраждав. Приміщення поліклініки не було обладнано гучномовцем, відстежувати ситуацію він мусив самостійно у своєму телефоні.
Наказ №301, яким на сторожів нібито покладено обовʼязок відчиняти двері в укриття, як стверджує Мокшін, насправді зʼявився вже після трагедії, а раніше він його не бачив і підпис про ознайомлення там свій не ставив. Основний вхід у поліклініку був і входом у сховище. Мошкін та інші сторожі несли матеріальну відповідальність, тому двері зачинялися на ніч.
Апеляційний суд допитав двох свідків.
Показання дала жінка, яка також працює сторожем у цьому ж закладі. Імовірно, це дружина Мошкіна. Вона свідчила, що був наказ на тримання вночі вхідних дверей закритими, а з наказом №301 вона не ознайомлювалася, в приміщенні лікарні не чутно сигналу тривоги. Тому свідок вважає, сторож не міг вчасно почути сигнал повітряної тривоги. А вхід до укриття зовні був зачинений постійно.
Ще одним свідком був заступник директора поліклініки з технічних питань. Він показав, що підвал лікарні офіційно не значиться як укриття і про наказ №301 він не знав, але проводив інструктаж сторожів щодо користування укриттям. Крім того, пояснив, що на момент події наказу вночі тримати двері відкритими не було. Свідок сказав, що з огляду на архітектурні особливості лікарні не у всьому приміщенні лікарні є можливість почути з вулиці сигнал повітряної тривоги, а саме приміщення не було обладнано сповіщенням тривоги.
Апеляційний суд вважає, що як під час досудового розслідування, так і в суді першої інстанції не перевірялася версія захисту щодо фактичної можливості вчасно зреагувати на повітряну тривогу і, відповідно, наявність у Мошкіна умислу. Слідчий експеримент за участю обвинуваченого для відтворення обставин події за його версією не проводився. На думку апеляційного суду, перша інстанція не зʼясувала шляхом дослідження доказів, коли фактично було видано наказ №301.
«Судом першої інстанції переписано зміст обвинувачення згідно обвинувального акта та формально перераховані докази, надані стороною обвинувачення. При цьому, у вироці не наведено аналізу доказів, мотиви яких взято за основу, одні докази і відкинуто інші, не перевірено версію сторони захисту щодо наявності в діях Мошкіна складу злочину», — вважає апеляційний суд.
Вирок скасували і призначили новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Наразі апеляційний суд ще не передав матеріали справи до Деснянського районного суду Києва. Тому ані новий суддя, ані дати судових засідань не визначені.
