Українську інсталяцію «Чорна хмара» на Burning Man знищив буревій. Що буде далі з проєктом
Інсталяція "Чорна хмара", яку Україна привезла на фестиваль незалежного мистецтва Burning Man у США, розірвалася через бурю в пустелі.
Скульптура протрималася лише день, після чого її зруйнував потужний вітер, розповів продюсер проєкту Віталій Дейнега. Нижче його пряма мова.

Сьогодні був перший і останній день Чорної Хмаринки (української роботи, яка візуалізує все ближчу загрозу третьої світової війни) на Burning Man.
Що сталось: монтаж тривав усю ніч, і приїхав на базу я десь після 11 ранку, коли спека вже не дозволяла продовжувати. Але завершивши всі критично важливі етапи: розміщення, кріплення строп до закручених у землю метрових анкерів, занесення всередину баласту, електрика та стробоскопи, дрібний ремонт та надуття.
Перші відгуки були більш ніж надихаючими. Я був упевнений в успіху цієї роботи від самого початку. І не прогадав: люди їхали з усіх кутків пустелі подивитись на один із найбільших і найдивніших обʼєктів, які виросли за одну ніч. Байдужими вона точно нікого не лишила. Це мав бути успіх не менший ніж у нашої минулорічної роботи — I'm Fine. Але потім був апокаліпсис...
Мене розбудили десь після 17:30, ще не прокинувшись, я зрозумів, що відбувається щось дуже погане. Тут бувають різкі зміни погоди і сильні вітри. Але цей був сильніший і раптовіший, ніж зазвичай. Значно сильніший. Частина команди буквально літала в повітрі, намагаючись урятувати щойно побудований табір. Але буря розносила його, як хотіла. Коли все, що мало парусність, було демонтоване нами або вітром, я з колегою стрибнув у машину і в умовах буквально нульової видимості поїхав на місце, де була "Хмаринка" і частина будівельної команди.
Попри те, що на папері і за розрахунками вона мала витримати навіть таку бурю, сталося інакше. Вона тримала вітер перші 15 хвилин, а потім Її розірвало посередині, буря залетіла в неї і знищила остаточно. Загалом востаннє таке відчуття у мене було рівно три з половиною роки тому, коли я прокинувся від перших вибухів і сирен та зрозумів, що зовнішні обставини непереборної сили вирішили внести у твоє життя корективи.
У цих обставинах мушу відзначити поведінку команди: ніхто не здався, всі взяли на себе відповідальність та зробили все, що можливо, для порятунку Хмаринки і кемпу. Жодних перекидань відповідальності, пошуків винних чи істерик. Пишаюсь кожним і кожною з вас.
Це те, з чим зараз я піду спати. Поки що не розумію як, але маю твердий намір зберегти проєкт і його європейське турне. Бо вже є підтверджені локації та дати. Тому, як казала Скарлетт О’Хара: “Я подумаю про це завтра”. Удар був потужний, але я підіймався і після потужніших.
Звичайно, під час війни я не буду відкривати публічних фандрейзерів на це. Але буду радий кожному і кожній хто напише в особисті. Я прошу вибачення у поточних донорів за те, що підвів. Бо, врешті-решт, вся відповідальність перед вами за це лежить на мені. "Хмаринка" була один день на Burning man і точно була однією з тих робіт, яку згадуватимуть ще роками. Але вона мала простояти на 8 днів довше. І мені дуже прикро, що я не зміг цього забезпечити.