Битва за кожну зернину. Як херсонські фермери збирають урожай під атаками російських дронів
Замість озимої пшениці, кавунів і соняшників, херсонські фермери вимушені збирати на своїх полях російські дрони, які падають тут сотнями. А помпові рушниці, детектори БпЛА й РЕБи стали для місцевих новими інструментами сільського господарства.
Про це йдеться у матеріалі Суспільного, яке поспілкувалося з херсонськими аграріями.
Фермер з села в Бериславському районі Олександр Гордієнко їздить на автівці з РЕБом на даху, він озброєний рушницею та "Чуйкою" – аналізатором частот, що перехоплює та виводить на екран відеосигнал FPV-дрона. Олександр "прикриває" небо, поки його співробітники працюють на таркторі в полі.
До війни господарство Гордієнка базувалося в Бериславі. Після деокупації правобережжя Херсонщини він самотужки розмінував сотні гектарів полів, звідки вивіз кілька тисяч протитанкових мін. Згодом, щоб продовжити роботи на землі, Гордієнко рятував від обстрілів техніку й працівників. Сьогодні найбільшим викликом для роботи фермер називає російські дрони.
"Торік ми спокійно сіялися й навіть думки не було, що вони сюди дійдуть, – каже Олександр. – Зараз вони повністю контролюють до 25-30 кілометрів від річки, тобто до всіх наших полів дістають. "Молнії" різних типів, розвідники, FPV маленькі й великі – все є".
Фермер розповідає, що цьогоріч від ворожих атак у нього згоріло вже кілька сотень гектарів зернових. Урожай на вцілілих землях невисокий, адже дощів майже не було, навесні вдарили холоди, а зрошення після підриву росіянами Каховської ГЕС тут відсутнє. Однак і цей врожай було б важко зібрати без підтримки американського бізнесмена й філантропа Говарда Баффета й фонду "Жнива Перемоги": вони безплатно надали комбайни й трактори. Косити теж довелося під прикриттям РЕБів. Олександр, каже, що довелось в прямому сенсі битися за кожну зернину.
"Я вирішив із ними боротися, – каже Гордієнко про дрони. – Переважно РЕБом давимо, але й рушницею вже збивав. Із першого разу не виходить, але з четвертого-п’ятого – падають. Оце ж для цього десятизарядку й купив, щоб уже точно попасти. Десь під сотню дронів ми вже приземлили. Потім ходжу полями, шукаю, щоб знешкодити, які не розірвалися".
Базу фермера в Бериславі, де колись зберігались техніка, добрива й інше майно, росіяни понівечили кількома авіабомбами. Дронами спалили будинок, трактор та іншу техніку. Та з найбільшим сумом Олександр згадує нещодавню втрату: від удару FPV-дрона загинув його тракторист Василь.
" Ми, українці, свою землю ніколи просто так не віддавали. Ми осіли тут, важко працювали багато років. А тепер усе кинути? Я так не можу, – міркує Гордієнко. – Що будем далі робить? Сіяти. Надіюся, що це закінчиться, хоча й бачу, що стає тільки гірше. Будемо виходити на державний рівень, просити якісь гуманітарні коридори чи антидронові засоби. Нам нема куди тікати".
Ситуація з дронами погіршується
На північний захід від Херсона сотні гектарів сільгоспземель обробляє фермерське господарство "Роксолана". Ситуація з дроновими атаками в цих краях поки що менш загрозлива, ніж на Бериславщині. Але тенденція невтішна.
"На наших полях було десь 20 дронів. І це тільки ті, що ми знайшли або бачили, як вони розірвалися, – розповідає голова "Роксолани" Максим Максимов. – Взагалі ж цього літа ситуація значно погіршилася. Російські безпілотники підбивали техніку й підпалювали поля на всій правобережній частині Херсонщини — від Кізомиса й Станіслава аж до траси на Миколаїв. І по самій трасі тепер уже машини палять, ви ж бачили. Деякі мої сусіди так і не зібрали врожай, бо дрони дістали туди й працювати стало неможливо".
Під час російської окупації у 2022 році територія господарства Максимова опинилася на лінії зіткнення. Через обстріли згоріли кілька комбайнів і тракторів, сівалки та інше майно. Максиму довелось виїхати з родиною до Вінниці, але після звільнення правобережжя одразу повернувся додому.
"Збирали по частинках усе, що можна було врятувати. Самі очищали поля від мін і уламків ракет. Навесні 2023-го вже почали сіяти, — каже Максим. — На осінь наступного року нам відновили зрошення через Інгулецький канал, який росіяни пошкодили під час відступу. Так, до нас уже залітали "шахеди", були й ракетні удари, але от коли FPV-дрони почали діставати, працювати стало дійсно небезпечно".
Максим Максимов розмірковує, як оброблятиме землю, якщо ситуація з дроновими атаками погіршиться.
"Нам уже треба думати про РЕБи, детектори дронів і рушниці. Може, захисні решітки на техніку ставити, – ділиться Максим думками. – Скоро треба соняшник косити, будемо координуватися з військовими по безпековій ситуації. Але залишати це все ми не збираємось — принаймні, зараз. Я присвятив цьому все життя, знаю тут людей і вони мене добре знають. Почати щось з нуля в іншому місці буде дуже важко".
