Важливий компонент пороху. Чи успішний експеримент з вирощування бавовника в Україні
Уже другий рік Україна проводить експеримент з вирощування свого бавовника з прицілом на порохові виробничі ланцюги. Кліматичні зміни позитивно впливають на вирощування бавовнику на півдні нашої країни.

Про це йдеться в матеріалі аналітичної спільноти Resurgam.
"Сьогодні кліматичні умови змінюються дуже швидко. І якщо казати саме про нашу державу, то кліматична смуга зсунулася майже на 100 кілометрів. Сьогодні в Одеській області такий же клімат, який був раніше, наприклад, в Криму. І кліматичні зміни якраз для вирощування бавовнику є позитивними", – пояснює Алла Стоянова, голова ГО "Аграрії Одещини".
Кліматичні зміни особливо спостерігаються у південних областях – Херсонській, Миколаївській та особливо південній частині Одеської області у районі Придунав’я. Це робить бавовник – актуальною культурою для українських фермерів у цих регіонах.
Як зазначає Віра Боровик, докторка сільськогосподарських наук, бавовник є дуже актуальною культурою, зокрема, через те, що його можна вирощувати на незрошуваних землях та забруднених військовими діями територіях. Тим більше, що бавовник вирощується як монокультура і не знижує врожайність у разі його вирощування до чотирьох років на одному місці.
Зараз Україна тестує сорти, адаптує технології, шукає спеціалізовану техніку, вивчає вимоги до температури, вологи й ґрунтів. Попереду багато викликів, наголошується у статті.
"Минулого року ми провели тестування; пройшло тестування 5 сортів. В цьому році – 6 сортів. По першому році ми змогли зробити висновок, що бавовник може утворити врожай. Різні сорти при різних способах вирощування, різні комбінації показали, що потенційно клімат минулого року дав можливість залежно від сорту зібрати з одного гектара від 1,5 до 3 тонн бавовника-сирцю", – зазначає Сергій Мельник, директор Українського інституту експертизи сортів рослин.
За словами Мельника, такий врожай бавовника є оптимальною нормою, яка показує, що його можна вирощувати в умовах українського клімату. "Зрозуміло, що один рік є нехарактерним, тестування необхідно проводити мінімум три роки, а ще краще п’ять років. Тоді навіть менші ризики. Але в нас такого великого часу немає, щоб ми могли довго розкачуватися".
Ольга Трофімцева, керівниця напрямку сільського господарства і біорізноманіття в Ukraine Facility Platform, стверджує, що для збільшення невеликого пілотного проєкту з вирощування бавовни до дійсно комерційних площ фермерам потрібні економічні стимули.
"Коли ми говоримо про будь-яку культуру незалежно, чи це бавовна, чи це умовні овочі, чи якась ягода, ми маємо з вами відразу дивитись на весь ланцюг від виробника до кінцевого споживача. Тобто фактично ми з вами маємо розуміти, куди ця культура, куди ця продукція буде використовуватись. Чи є для неї, з одного боку, внутрішній попит і внутрішній ринок, чи є для неї можливість експортувати", – зазначає Трофімцева.
Сергій Мельник переконаний, що якщо бавовник стане економічно вигідним, то всі будуть ним займатися. "Два десятки років назад ріпаком ніхто не хотів займатися. А коли попит пішов на нього, як на олію високої температури, на біодизель, на шрот, на інші речі, одразу ринок пішов і всі почали займатися цією культурою".
У цьому році було близько 20 підприємств, які виявили бажання посіяти та виростити бавовну. На сьогодні аграрії, які мають можливість посіяти бавовну, також можуть отримати компенсацію від держави у розмірі 10 тисяч на гектар, що є приблизно половиною витрат.
"У цьому році, на жаль, ми трохи затрималися з прийняттям державної допомоги, але її прийняли. Це було 29 квітня і на сьогодні аграрії, які мають можливість засіяти, можуть отримати десь 10 тисяч гривень на гектар. Це компенсація від держави.
У наступному році ми обов'язково будемо відстоювати підтримку тих сільгоспвиробників, які будуть вирощувати бавовник. І я думаю, ми залишимо ту підтримку 10 тисяч на гектар", – сказав народний депутат Степан Чернявський, який є одним з активних провідників цієї ідеї в парламенті.
За словами Чернявського, річна потреба оборонного сектору України в целюлозі для виготовлення пороху становить 10 тисяч тонн. Щоб забезпечити ці обсяги, потрібно посіяти бавовник на площі приблизно 30 тисяч гектарів.
"На першому етапі ми плануємо, що в наступному році ми вийдемо десь приблизно на 20 тисяч гектарів. Це наші розрахунки. З’явиться уже первинна переробка. Я думаю, що уже саме виробництво пороху буде в наших європейських партнерів. Але первинна переробка буде у нас в Україні", – сказав Степан Чернявський.