Хто стоїть за звільненням з МОН Михайла Винницького, що реформував вищу освіту
Кабінет Міністрів України відправив у відставку заступника міністра освіти і науки України Михайла Винницького, що займався реформуванням вищої освіти.
Про це повідомив сам тепер уже колишній посадовець.
За словами Вінницького, за його звільненням з посади стоїть ректорське лобі, що опиралося впровадженим ним реформам.
"Здається саме цей наголос на прозорість і відвертість у спілкуванні найбільше роздратував тих "активних" депутатів і депутаток, які наполегливо вимагали моєї відставки. От і цей день настав. День підзвітності народним обранцям. Саме так працює демократія", — зазначив Винницький.
Прізвищ цих "депутатів і депутаток" він називати не став, однак зазначив їхній зв'язок з ректорським середовищем.
"Це рішення було політичним: потрібно зберегти курс реформ, який очолює Оксен Лісовий, і який дуже не подобається деяким депутатам, а особливо ректорам (колишнім і теперішнім), які "дякують" цим депутатам і депутаткам за їх політичні послуги (пора нарешті публічно говорити те, що загальновідомо у вузьких колах)", — пояснив Винницький.
Тобто Лісовий та його команда лишаються на чолі МОН, але Винницькому довелося піти.
Як пише Еспресо, 17 липня під час консультацій у парламенті щодо формування уряду Юлії Свириденко серед інших обговорювалося й питання перепризначення міністра освіти і науки Лісового. Народна депутатка від "Слуги Народу" Юлія Гришина тоді заявила, що питання щодо Лісового викликало "найактивнішу дискусію".
Зокрема, парламентарії наполягали на зміні підходів до скорочення мережі ВНЗ, за яке відповідав Винницький.
Як сказала тоді Гришина, вже в складі уряду Свириденко командою Лісового "будуть переглянуті питання і певні рішення у сфері вищої освіти, буде припинено одноосібне розв'язання питань без заздалегідь визначених критеріїв про обʼєднання університетів".
Також вона повідомила, що порушувала питання про перегляд політики щодо нібито порушення прав здобувачів освіти – аспірантів та необхідності розробки стратегій підтримки системи освіти в прифронтових регіонах.
Винницький, як відомо, також боровся з різким збільшенням вишами кількості аспірантів — чоловіків призовного віку, яке стало фіксуватися від початку повномасштабного вторгнення, адже ті мають відстрочку від мобілізації.
Чим ще відзначився Вінницький
За його словами, на посаді заступника міністра освіти і науки він прагнув "дати студентам більше можливостей для навчання, університетам — інструменти для сталого розвитку, а державі — сучасну, конкурентоспроможну систему підготовки фахівців, передусім в ЄС".
Вінницький відзначив такі свої здобутки на посаді у МОН:
- Державні гранти на навчання
Уперше в Україні запроваджено інноваційну систему співфінансування вищої освіти, яка дозволила відійти від традиційної моделі «бюджет або контракт». Здобувачі, які показали високі результати НМТ, можуть отримати державний грант і вступити на бажану програму на контрактній формі. - Цифровізація вступу та фінансування
При вступі оновлений алгоритм у ЄДЕБО. Це дозволяє швидко і прозоро розміщувати місця для вступників у всіх університетах. - Спеціальні гранти для дітей ветеранів. За словами Вінницького, модель готова для застосування і для інших пільгових категорій.
- Перезапуск формульного фінансування, яку колись вперше запускав Єгор Стадний.
Відновлено розподіл коштів між університетами за прозорою формулою: 80% – базова підтримка кадрового потенціалу;
20% – за результатами роботи за п’ятьма критеріями: контингент, наукова діяльність, міжнародна співпраця, працевлаштування випускників та регіональний коефіцієнт.
"Це дозволило відв’язати зарплати викладачів від кількості студентів і мотивувати заклади працювати на результат", – пояснив Вінницький. - Індивідуальні освітні траєкторії.
- Модернізація мережі закладів вищої освіти.
- Міжнародна інтеграція через Twinning Ukraine та інші проєкти. Понад 100 українських університетів уже співпрацюють із закладами Великої Британії та ЄС.
"І ще міжнародна академічна мобільність – особливо до країн ЄС", – підсумував Винницький й пообіцяв надалі лишатися в освіті, оскільки поєднував працю у МОН з викладанням у Києво-Могилянській академії та Українському католицькому університеті.
