Проблема "Шахедів" загострюється: як Росія змінює дронову тактику війни і як їй протидіяти

Про це пише керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук» Віктор Таран у статті на Tyzhden.ua.

"Велика кількість повітряних цілей не просто перевантажує ППО через обсяг засобів ураження — Повітряні Сили ще й фізично не встигають реалізувати навіть ті можливості, які у них є. Просто не вистачає часу на реакцію на обстріл цілей по черзі. Тим самим різко знижується результативність роботи ППО і, відповідно, зростає відсоток успішного ураження українських об’єктів дронами противника. Це завдає непоправних втрат нашому тилу. І лише питання часу, коли це позначиться і на фронті, адже обійтися без тилу не може жодна армія", — йдеться у статті.

Росія щоденно нарощує виробництво "Шахедів". Так, станом на середину травня 2025 року ГУР зафіксувало виробництво близько 170 шахедів на добу, включно з дронами-імітаціями. Також росіяни готуються створити ще один завод, намагаючись довести кількість вироблених шахедів до 400–500 за день.

Читайте також: Рої «Шахедів» стали реальністю. Росія стрімко наростила виробництво та використання ударних дронів проти України, — WSJ

Але, зазначає експерт, проблема не лише у кількості — "Шахеди" стали технологічно складнішими і стійкішими до захисту. Якщо рік тому їх було відносно легко «заглушити», то сьогодні це вже набагато складніше.

Як пише автор, раніше такі дрони працювали з примітивною системою навігації, приймаючи сигнал GPS із чотирьох супутників. Тож їм було складно розрізнити, де справжній сигнал, а де підроблений. Українські системи радіоелектронної боротьби часто «глушили» ці сигнали, даючи фейкові координати, і "Шахед" збивався з курсу, падав або, наприклад, летів у Білорусь.

Тепер усе змінилось. Сучасні дрони отримали багатоканальні CRPA (Controlled Reception Pattern Antenna) — антени на 8, 12 і навіть 16 каналів. CRPA — це антена з керованою діаграмою спрямованості, здатна розпізнавати, з яких напрямків надходять сигнали супутників, і відфільтровувати перешкоди чи фейкові сигнали. Це значить, що дрон одночасно «слухає» багато супутників і може порівнювати сигнали, відсіювати підозрілі чи фальшиві, а отже, є стійкішим до РЕБ.

Крім того, вони мають дуже якісний контролер. Контролер — це, по суті, мозок дрона. Це невелика електронна плата, яка керує всіма системами: навігацією, рухом, влучанням у ціль. Один із найпоширеніших у російських дронах — контролер «Комета», який свого часу розробили українські фахівці.

«Комета» може працювати з GPS, GLONASS та інерційними датчиками. Він не тільки «бачить», де перебуває дрон, а й запам’ятовує маршрут, визначає відхилення і автоматично коригує політ, навіть якщо втрачено із супутниками.

"Простіше кажучи, шахед став менш залежним від зовнішнього сигналу. Якщо його спробують заглушити, він усе одно продовжить летіти за внутрішньою картою, намагаючись вразити ціль", — пояснює Таран.

І остання зміна, яка відбулась у шахедів, — це збільшення бойової частини. Російські інженери зробили модифікацію корпусу порівняно з іранським оригіналом, що дало змогу збільшити її з 52 кг до 90 кг.

Віктор Таран описує нову тактику і стратегію ворога:

Перше, що змінилось, — висота польоту. Якщо у 2022–2023 роках шахеди летіли на висоті 100–300 метрів, то тепер більшість атак відбувається з висоти 2–3 км. А така висота перебуває поза зоною дії стрілецької зброї, кулеметів чи переносних ПЗРК. Тож не дивно, що за оцінкою військового керівництва ефективність мобільних вогневих груп, які працюють за межами міст, знизився до 40 %.

Друге — зміна формату атаки. Шахеди тепер не атакують поодинці, а летять хвилями з різних напрямків. Така розсіяна схема змушує українську ППО розпорошуватись, що зменшує її ефективність.

Третє — зміна маневру атаки. Нові версії шахедів здатні атакувати йдучи в піке з великої висоти під кутом 60 градусів, що створює критично мале «вікно реагування», особливо якщо дрон підходить уночі, на тлі складної радіоелектронної обстановки.

І найнебезпечніша тактика — коли шахед перетворюється на «приманку» чи розвідника. Часто дрони запускаються не для ураження цілі, а щоб виявити роботу українських систем ППО: визначити, де активувались радари, які саме комплекси працюють, із якою швидкістю реагують. Після цього по тих самих координатах запускаються вже ракети.

"І тут теж бачимо зміну підходу у росіян. Спершу вони «нищать» дронами верхні поверхи об’єкта, який їх цікавить, потім — нижні, і коли вже підвальне приміщення, де, припустімо, розташоване певне виробництво, залишається без захисту, туди під кінець прилітають ракети з категорії «Х», Кинджал, Іскандер і проламують бойовою частиною приблизно 500 кг останню бетонну плиту чи плиту і додаткові захисні перегородки, які там були.

Принаймні схожі удари ми спостерігали 17 та 23 червня у Києві та Кременчуку. І щось мені підказує, що ця тактика не зміниться, а масштабуватиметься", — зазначає експерт.

Як ми можемо протидіяти оновленим шахедам

Таран наголошує, що українські сили ППО фактично мають три варіанти:

• далі використовувати мобільні вогневі групи, що застосовують вогневі засоби ураження (кулемети чи дрони-перехоплювачі).
• створення мережевих систем спостереження із залученням добровольців з-поміж громадян, які матимуть засоби для ураження (наприклад, певні модифікації FPV-дронів).
• розробка і масштабування дешевих ПЗРК.

Керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук» Таран зазначає, що мобільні групи потрібно оперативно навчати роботи з новими засобами уражень — перейти від кулеметів до дронів-перехоплювачів.

Вони мають навчитися літати або на спеціальному дроні-перехоплювачі типу «крило», або на певних типах дронів FPV. Такі моделі вже існують, наголошує експерт.

Такий навчений екіпаж має спершу вміти оперативно виявляти ціль. Для цього він мусить мати радіолокаційну систему типу «Rada». Це ізраїльський радар, який має низку переваг. Його можна встановити на пікап, а отже, швидко розгорнути чи згорнути.

Далі — мобільні вогневі групи мають вміти швидко запускати дрон-перехоплювач, наздоганяти ціль, зближуючись із нею, а потім завдавати ураження. Це дуже складно, але можливо.

"І тут ми стикаємось із двома проблемами. Перша — де знайти потрібну кількість людей, які можуть стати операторами дронів? Друга — навіть якщо ми знайдемо цих людей, хто навчить їх управляти дронами-перехоплювачами? Адже йдеться про тисячі й тисячі операторів.

Перше, що маємо зробити, — це перестати вдавати, що нічого не відбувається, і визнати на рівні держави, що проблема існує. Друге — це відійти від тактик, які були ефективними ще пів року тому, й оголосити, що ми потребуємо принципово нового підходу до розв'язання проблеми. Третє — констатувати: якщо ми хочемо цьому протидіяти, то потрібно не чекати, поки це зроблять ЗСУ, а будувати систему масового залучення громадян до захисту своїх міст", — йдеться у статті.

Віктор Таран наголошує, що президент як Верховний Головнокомандувач зобов’язаний закликати громадян стати на захист країни. Тим паче що Україна має власну форму залучення цивільних — добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ). І в разі належного забезпечення вони могли б об’єднати довкола себе громадян.

Навчати таких добровольців мають центри підготовки операторів БПЛА, які мають відповідну державну сертифікацію.

"Це ті центри, які виникли у 2022 році, взявши на себе найбільше навантаження з підготовки операторів БПЛА. Станом на сьогодні ці центри, в тому числі Центр підготовки операторів БПЛА «Крук», працюють уже третій рік, не маючи за весь час існування жодної державної підтримки.

Держава може це змінити, переспрямувавши кошти на навчання з державного бюджету або дозволивши це робити місцевим бюджетам. Проєкт відповідної постанови Кабміну давно готовий, але третій рік так і не приймається. А отже, центри не мають можливості масштабуватися і навчати громадян, які хочуть захищати свої міста.

Окрім того, держава зобов’язана дозволити підприємствам різної форми власності та муніципалітетам створювати вогневі групи та залучати різні засоби вогневого ураження — від дронів до кулеметів чи переносних ПЗРК", зазначає Віктор Таран.

захисники України протидія дронам стратегія тактика шахеди