Настав кінець епохи РЕБ? (ПОГЛЯД)

На цьому фото червень 2023: мені, на той момент комрозвідвзводу та ТВО начрозвідки в одному флаконі, на КСП батальйону привезли подивитися антидронову рушницю. Тоді я вперше побачив якийсь із засобів РЕБ, хоч з їхньою дією, втрачаючи свої дрони, вже був дещо знайомий.

Восени 2022 під Донецьком про РЕБ ніхто взагалі й не чув: один мавік-ветеран жив там пів року, проводячи розвідку й скидаючи ВОГи, «матрас» (Matrice 300 RTK) теж літав без жодних проблем і перешкод. Все змінилося після переміщення в Гуляйполе в січні 2023: за пару тижнів втратили чи пошкодили три мавіки; «матрас» заглушили і його, розбитого, ледь вдалося знайти в засніжених полях.

Ще через кілька тижнів, вже під Бахмутом, пілотам довелося пристосовуватися й до більш жорстких умов: таке зараз важко і уявити знов, але тоді на нашій ділянці всі літали переважно з траси Е40 (Слов’янськ – Бахмут) – пікап, на ньому старлінк, пілоти в машині чи біля неї. Як обстріл чи на цьому місці погіршується сигнал, то пересувалися на кількасот метрів вперед чи назад і пробували там. Дрони, звичайно ж, шалено втрачалися, часом вже в першому пробному польоті.

Потім простіше не ставало, але поступово вчилися працювати і в таких умовах: уходити з-під подавлення, використовувати отримані від добрих людей посилювачі сигналу Alientech, чіпи «канадки/монголки», і чим далі, то все складніше до нових трофейних прошивок і вузьконаправлених виносних антен.

До цих інновацій нас змушував РЕБ противника, який не стояв на місці. Пройшов всього один рік з осені 2022, а літати на непрошитому мавіку з пульта можна було вже лише в селі за 10 км від ЛБЗ, чисто для навчання новачків.

Але до цього часу РЕБ не існував, в принципі, ні для кого крім пілотів та командування, яке скаженіло від кожної втрати БпЛА. Ті засоби РЕБ, які поступово з’являлися в бригаді та з вересня 2023 розподілялися вже й по батальйонах, добровільно-примусово втюхали розвідвзводу, оскільки командири стрілецьких рот не бачили в них ніякої користі і не хотіли на себе брати зайве майно та виділяти на них людей в оператори.

У кінці 2023 року почалася епоха бурхливого розквіту малого РЕБу.

Все змінилося в грудні 2023. Буквально за кілька днів на позиції почали сипатися FPV-камікадзе. Після прильоту 11 FPVшок за день на одну позицію відділення, командири рот вночі, не читаючи, підписували накладні, щоб забрати собі та виставити на передній край наявні РЕБи.

На дорогах почали зустрічатися машини з коробочками та екзотичними антенами на даху. На «відновлення позицій» піхоті давали «онкоранець». Починалася епоха бурхливого розквіту малого РЕБу.

Саме в цей час я очолив взвод РЕБ, який за місяць став ротою.

У першій половині 2024 здавалося, що РЕБ невдовзі якщо не «заземлить» повністю, то значно обмежить застосування мультироторних БпЛА, в першу чергу FPV. Та якщо на початку року можна було прикрутити до машини «омнік» (хай він і дорогий, зараза), і потім водій із захватом розповідав, як перед пікапом падали FPVшки, то вже через кілька місяців одного модуля 900 МГц було недостатньо, робочі діапазони дронів противника розширилися до 750-1050 МГц, потрібно було вже три модулі. Влітку – чотири-п’ять. Восени впевнено почувати себе можна було лише з «оркестром» із семи діапазонів. І це лише проти FPV, а ще ж є мавіки.

На додачу до відповідного зростання вартості засобів РЕБ, проблемою все більше ставали:

• їхні розміри (1 діапазон на початку 2024 року чи 4 і більше восени того ж року) – якщо на техніці це якось розмістити ще можна було, то піхота вже не витягувала заносити/виносити монструозні ранці з частоколом антен та важкі агрегати від 20 кг; ми намагалися це вирішити за допомогою модульності піхотних засобів РЕБ, але проблему воно полегшило лише частково;
• зростання потреб в електроживленні засобів РЕБ – кожен наступний модуль пропорційно збільшував вимоги до акумуляторів, навіть генератор пікапа вже не «витягував» 7 модулів по 50 Вт, потрібно було додатково ставити в машину «екофлоу».

Крім арифметичного збільшення кількості робочих діапазонів БпЛА також розвивалися засоби посилення зв’язку та інші інновації (дрони-ретранслятори, зміна поляризації антен і т.д.). Аналогічні процеси відбувалися і з великими БпЛА (в першу чергу, розвідниками-«крилами» «Орлан», Zala, Supercam та дешевими ударними «крилами» «Прівєт-82» і «Молнія»).

Однак невирішеною задачею стала боротьба з аутелами (Autel EVO MAX 4T) з якоюсь хитромудрою прошивкою, які ефективно не вдавалося глушити, навіть перекривши всі його чотири заявлені робочі діапазони. В цей момент з’явилося неприємне відчуття, що в протистоянні РЕБ vs БпЛА починає програвати саме РЕБ.

Фатального удару по РЕБ було завдано в кінці 2024, коли з’явилися FPV-дрони на оптоволокні

Великі сподівання покладалися не просто на подавлення радіосигналу, а на «розумні» засоби, які «хакають» БпЛА противника («Відсіч», «Evil» тощо).

Але фатального удару було завдано в кінці 2024, коли з’явилися FPV-дрони на оптоволокні. Спочатку здавалося, що ситуація лише наполовину погана: що на оптоволокні дрон летить суто прямо, не робить маневри та повороти; що оптоволокно ненадійне, рветься; що застосовувати такі дрони неможливо при складному рельєфі місцевості; що це банально дорого.

Та колапс логістики нашого угрупування в Курській області РФ в лютому-березні 2025 показав реальні можливості FPV-дронів на оптоволокні. І що, по факту, протиставити їм до ладу нема чого.

Наш напрямок був не найбільш пріоритетним для противника, але все ж таки поступово за три весняні місяці зона ураження FPV-дронами противника розширилася з 3 км від ЛБЗ до 10 км від ЛБЗ вглиб наших територій. І ця глибина ураження все зростає і зростає.

Ще можна було ефективно боротися зі скидами з мавіків, заглушаючи діапазони 2.4ГГц та 5.8ГГц за допомогою відносно компактних засобів РЕБ, які можна було заносити та постачати акумуляторами навіть на передових позиціях. Але компанія DJI анонсувала випуск нової лінійки мавіків: Mavic 4 Pro (денний) та Matrice 4T (нічний, замість Mavic 3T).

З’явилася нова лінійка мавіків із зовсім іншими можливостями, і вони вже починаються потрапляти на фронт

Ось заявлені на сайті дистриб’ютора інновації, реалізовані в Matrice 4T (тобто це абсолютно відкрита інформація):

• робочі частоти 2.4, 5.2, 5.8 ГГц
• можливість побудови маршрутів для автоматичного проходження ділянок з перешкодами радіосигналу зон дії засобів РЕБ)
• нова камера і покращена картинка в умовах поганого освітлення («сірячок» на сході та заході сонця, коли денні дрони ще не бачать, а нічні – вже не бачать; використовувався для проведення логістики на позиції)
• покращення видимості в умовах задимлення («для роботи в умовах лісових пожеж», саме так)
• звуковий динамік («Здавайтеся, ви оточені!»)
• лазерний далекомір
• можливості для картографічної зйомки.

І це лише те, що офіційно заявлено. Є серйозні підозри, що робочих діапазонів більше ніж три, або вони активізуються спеціальною прошивкою дрона. Також був би логічним продаж компанією DJI «спеціальної пропозиції не для всіх»: розгортання «з коробки» цілих бойових комплексів на основі їхньої продукції – антена-посилювач DJI, БпЛА-ретранслятор (наприклад, DJI Matrice 30T) та, звичайно, DJI Mavic/Matrice 4. Все це разом поєднується за допомогою user-friendly інтерфейсу (тобто клацаєш на кнопочку і додаєш пристрій), а не паяється-ліпиться до купи самородками-кулібіними.

Ці нові мавіки вже починаються потрапляти на фронт. І хоч зараз ще якогось практичного досвіду спроб їхнього подавлення, по факту, немає, але є серйозні підозри вважати, що навіть подавлення трьох заявлених робочих діапазонів не буде ефективним засобом боротьби з Mavic/Matrice 4. Отже, останній більш-менш ефективний «окопний» засіб РЕБ уходить в минуле.

Дальність та щільність польотів БпЛА противника невпинно зростає, що змушує відтягувати пости з великими засобами РЕБ

Одночасно дальність та щільність польотів БпЛА противника невпинно зростає, що змушує відтягувати пости з великими засобами РЕБ («Буковель-АД», «Нота», «Ай-Петрі», «Дамба», «Бетон», «Юпітер» і т.д.) все далі в тил.

Автомобільні засоби РЕБ не зникнуть, але їхня загальна ефективність буде знижуватися. Можна порівняти з шоломом та бронежилетом, які не забезпечують абсолютного захисту, але в певних ситуаціях можуть врятувати життя й здоров’я.

Зараз важко сказати, чи будуть і надалі широко застосовуватися противником радіокеровані FPV-камікадзе. Враховуючи російську тенденцію до уніфікації та масового заводського виробництва БпЛА, виглядає більш ймовірним поступовий перехід всіх ударних одноразових дронів на оптоволокно: не потрібно готувати операторів БпЛА різної спеціалізації (а оптоволоконні дрони в керуванні, швидкості відрізняються від радіокерованих), не потрібні різні типи наземних комплексів управління (до того ж різні робочі діапазони радіокерованих FPV-дронів потребують різних антен, приймачів). Тобто отримуємо такий собі «автомат Калашникова»: великий плюс в уніфікації та простоті, мінуси в маневреності та швидкості, але, загалом, ними можна знехтувати.

Тому майбутня доктрина застосування мультироторних БпЛА противником мені бачиться наступним чином:

• спостереження та коригування ураження («око в небі») – Mavic/Matrice 4
• скиди на передові позиції – FPV-бомбери та Mavic/Matrice 4 (багаторазові радіокеровані дрони поза дією засобів РЕБ, оскільки окопні засоби РЕБ переважно зникнуть, а великі засоби РЕБ будуть відтіснятися далі в тил; застосування одноразових котушок оптоволокна не є доцільним)
• ураження логістики, техніки, артилерії та особового складу FPV-дронами на оптоволокні різної дальності дії (5, 10, 15, 30 км).

Виглядає так, що битву з фронтовими квадрокоптерами РЕБ поступово програє

Загалом, виглядає так, що битву з фронтовими квадрокоптерами РЕБ поступово програє. В ході цієї війни зміна обстановки та розвиток військової техніки вже кілька разів призводили до фундаментальних змін:

• перехід від маневрової війни у позиційну;
• зникнення, крім спеціальних підрозділів, пішої розвідки (взимку 2022-2023 у мене в розвідвзводі ще були СПки та штурмове відділення) разом із потужним прогресом «малої» повітряної;
• перетворення танків та БТР/БМП переважно на засоби вогневої підтримки;
• відмова від крупнокаліберних кулеметів на ЛБЗ у 2024, оскільки їхні позиції швидко виявляються та знищуються дронами;
• зараз така ж доля, вочевидь, чекає на станкові гранатомети й міномети.

Тому нема нічого екстраординарного в тому, що важливість для бійців, масовість застосування й «помітність» засобів РЕБ в медійному просторі теж добіжать кінця.

Нові виклики потребую нових рішень. Як позитивний приклад можна навести запроваджену влітку 2024 тактику знищення «крил»-розвідників противника FPV-камікадзе

Чи означає це, що варто змиритися з безроздільним домінуванням квадрокоптерів в широкій прифронтовій смузі? Звичайно, що ні. Нові виклики потребую нових рішень. Як позитивний приклад можна навести запроваджену влітку 2024 тактику знищення «крил»-розвідників противника (Zala, Орлан та інші) FPV-камікадзе, що значно зменшило кількість ворожих бортів в повітрі.

Читайте також: "Дронопад" у дії: українські оборонці збили 1000 російських безпілотників

Потрібно згадати, що справжнім символом цієї війни, який поступово змінив її обличчя й тактику, став не FPV-дрон, а мавік у парі зі старлінком: вперше в історії стало можливим розглядати поле бою «оком в небі» в реальному часі майже 24/7. Фактично, бойове управління тепер нагадує RTS: онлайн спостерігаються бойові дії, коригується нанесення вогневого ураження, відслідковуються переміщення противника. Мавік шукає цілі, по яких буде працювати FPV та артилерія, під мавік проводяться штурмові дії.

В умовах засилля БпЛА противника і падіння можливостей РЕБ найбільш раціональним виглядає саме концентрація зусиль на боротьбі з мультироторними БпЛА-розвідниками

Отже, якщо вибити мавіки, противник залишиться без очей, і ефективність застосування FPV, мінометних та артилерійських обстрілів, підтримки штурмових дій значно впаде. Звичайно, FPV-дрони на оптоволокні можуть летіти в режимі вільного полювання вздовж доріг, вишукуючи жертву, але для спостереження та пошуку цілі на широких просторах вони непридатні.

Тому в умовах засилля БпЛА противника і падіння можливостей радіоелектронного подавлення (або ж, у випадку з оптоволокном, взагалі його неможливість) найбільш раціональним виглядає саме концентрація зусиль на боротьбі з мультироторними БпЛА-розвідниками. Задача нетривіальна, але не безнадійна: крім «розумних» засобів, які можуть «хакнути» дрони, ефективним буде пошук та ураження мавіків FPV-камікадзе – «економіка» такої боротьби, звичайно, не така вражаюча як у випадку з ураженням «крил», але все одно розмін FPVшки на мавік, навіть найдешевший, виглядає вигідною справою.

Перегони навздогін «дрон vs антидрон» тривають, і такі прості засоби як «антена + джаммер + джерело живлення» вже не забезпечують потрібний результат. Війна постійно кидає нові виклики, які вимагають творчого підходу до їхнього вирішення.

війна дронів війна технології дрони реб