Хто ймовірно зможе вступити в Китайсько-тайванську війну, — аналітика The Economist
Китайсько-тайванські відносини ніколи не були легкими. В сучасних реаліях можливість війни між двома сусідами тільки наростає. The Economist проаналізували хто ймовірно встане на бік Тайваню під час конфлікту та яку роль гратимуть Сполучені Штати в його вирішенні.
«Слон у кімнаті — це день, коли Китай вирішить провести велику військову операцію», — зазначив французький президент Еммануель Макрон, виступаючи перед авдиторією високопоставлених військових у Сінгапурі 30 травня. Проте Макрон невпевнений чи вступить Франція в можливу війну Китая з Тайванем: «Сьогодні я був би дуже обережним».
Якщо Китай вторгнеться на Тайвань, ніхто не знає, як поставляться до цього різні країни. Нова стаття Центру нової американської безпеки (CNAS), аналітичного центру у Вашингтоні, розглядає це питання. Якщо Америка не втрутиться у війну, то, як припускає стаття, всі інші теж не братимуть участі в конфлікті. Виступаючи в Сінгапурі, міністр оборони США Піт Хегсет спробував розвіяти цю думку.
«Будь-яка спроба комуністичного Китаю завоювати Тайвань силою матиме руйнівні наслідки, — сказав він. — Наша мета — запобігти війні, зробити її ціну занадто високою».
Нерішучість США = нерішучість Європи
На практиці багато азіатських союзників побоюються, що Америка стає все більш нерішучою в цьому питанні. Минулого року Дональд Трамп заявив, що йому «доведеться домовлятися» перед тим, як надати допомогу острову. Деякі представники Пентагону вважають, що Тайвань, можливо, є навіть безнадійною справою для США.
Якщо Америка все-таки втрутиться, то найбільше постраждають два союзники — Японія та Філіппіни. Однак жодна з цих країн не буде в захваті від прямого втручання. За даними CNAS, участь Японії навряд чи вийде за межі патрулювання підводних човнів або ракетних ударів. Філіппіни, які мають 175 000 громадян на Тайвані, будуть ще обережнішими. Але якщо збройні сили Китаю застрягнуть, він може спокуситися захопити територію в Південно-Китайському морі, де у нього є численні суперечки з Китаєм, припускають автори. Все це залежатиме від того, чи Китай спочатку атакував американські бази в цих двох країнах, щоб запобігти втручанню США, чи стримався, сподіваючись забезпечити нейтралітет США.
Друга група країн — Південна Корея, Австралія та Індія — буде більш ізольована від конфлікту. Проте Америка буде тиснути на кожну з них, щоб ті надали допомогу.
Найбільшою проблемою Південної Кореї буде стримування Північної Кореї від використання будь-якого відволікання американських сил. Країна може запропонувати «підтримку тилу», наприклад логістичну допомогу, вважає CNAS.
Австралія також стає дедалі важливішою базою для американських військ. Вона офіційно не зобов'язалася брати участь у війні за Тайвань, навіть у приватних розмовах. Однак австралійські чиновники визнають, що їхні відносини з Америкою, включаючи пакт про ядерні підводні човни AUKUS, можуть опинитися під загрозою, якщо вони залишаться осторонь. Індія майже напевно зосередиться на захисті свого сухопутного кордону з Китаєм, але Америка, ймовірно, може розраховувати на співпрацю в галузі розвідки та протичовнової війни.
Далі йде Південно-Східна Азія. За даними CNAS, близько 900 000 власників паспортів з цього регіону живуть і працюють на Тайвані, що становить 90 % іноземних громадян у цій країні. Багато країн, ймовірно, намагатимуться залишатися нейтральними, не в останню чергу тому, що Китай є найважливішим торговельним партнером для більшості країн цього регіону. Америка, ймовірно, буде наполягати на доступі до повітряних і морських баз Таїланду та Сінгапуру.
А що щодо Європи? Франція та Італія нещодавно відправили авіаносці в регіон. Приватно європейські політики все більше стурбовані можливістю вторгнення Китаю на Тайвань. Деякі з них могли б запропонувати кібер- та космічні можливості.
Більш важливим буде рішення ЄС про введення санкцій проти Китаю. Зокрема, як пише Агате Демаре з Європейської ради з міжнародних відносин, іншого аналітичного центру, заборона на імпорт китайських товарів до Європи «може змінити правила гри». Наразі це надзвичайно складне завдання для континенту.
