Невловний грибок ЛСД нарешті виявили на квітці (ФОТО)
Після десятиліть пошуків на квітці іпомеї нарешті було виявлено невловний гриб, здатний виробляти значні кількості сполуки, яку використовують для синтезу галюциногена ЛСД.
Про це пише Science Alert.
Майже століття тому швейцарський хімік Альберт Гофман припустив, що ця химерна рослина може містити вид, який належить до родини грибів, що утворюють ерготамін (ріжкові алкалоїди).
Як людина, що відкрила ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти) і першою його синтезувала з алкалоїду ріжків, Гофман прагнув глибше зрозуміти біологію та хімію організмів, які його продукують.
Хоча біохімічні дані натякали на те, що широко культивована іпомея триколірна з Мексики може містити саме такий грибок, сам симбіотичний вид ніколи не був виявлений.
До того часу, поки Коріна Гейзел, екологічна мікробіологиня з Університету Західної Вірджинії, не помітила на зовнішньому шарі насіння іпомеї триколірної промовистий шар ворсинок. Вона досліджувала, як рослини передають алкалоїди ріжків через свою кореневу систему.
Цей психоделічний побічний продукт грибкового симбіозу вже був виявлений у чверті з 200 видів іпомеї, відібраних з гербарних колекцій. У біологів були всі докази того, що грибок міститься саме в цій рослині — окрім самого гриба.
"У нас було багато зразків рослин, і ми помітили, що на насіннєвій оболонці є крихітний пушок. Це і був наш гриб", — розповідає Гейзел.
Після мікроскопічного та генетичного аналізу Гейзел та її співробітник, ботанік Даніель Паначчіоне, дійшли висновку, що гриб є новим для науки, і назвали його Periglandula clandestina.
Біохімічний аналіз показав, що грибок здатен виробляти великі кількості алкалоїду, а подальші генетичні дослідження можуть дати нове розуміння його еволюції — і навіть відкрити шлях до використання його властивостей у фармацевтиці.
«Іпомеї містять високі концентрації похідних лізергінової кислоти, подібних до ЛСД, які й надають їм психоделічні властивості», — каже Паначіоне.
«Багато речовин є токсичними. Але якщо їх застосовувати в правильному дозуванні або модифікувати, вони можуть стати корисними ліками. Вивчаючи їх, ми можемо знайти способи обійти побічні ефекти. А це — важливі питання як для медицини, так і для сільського господарства», — додав він.
Дослідження опубліковане в журналі Mycologia.
