Як Японія допомагає Україні розміновувати територію за допомогою старих і нових технологій, — DW
Японські компанії відправляють важку техніку для розмінування полів по всій Україні, а вчені використовують штучний інтелект для виявлення нових загроз.
Про це пише Deutsche Welle.
В Україні, за оцінками, забруднено близько 174 тисячі квадратних кілометрів території 2 мільйонами протипіхотних мін. У відповідь на цю загрозу Японія активно долучається до розв'язання проблеми, використовуючи як дипломатичні важелі, так і технологічні напрацювання.
Видання зазначає, що цієї осені Японія проведе міжнародний семінар, присвячений розмінуванню в Україні. Після цього вона головуватиме на 22-й конференції учасників Оттавської конвенції — угоди 1997 року, яка забороняє використання, накопичення, виробництво і передачу протипіхотних мін. Конференція відбудеться в грудні у Женеві.
Паралельно уряд Японії, приватні компанії та науковці застосовують як новітні технології, так і традиційні методи для розмінування великих територій та знешкодження нерозірваних боєприпасів, щоб зберегти життя українців.
Японські компанії мають багаторічний досвід у цій сфері, йдеться у матеріалі. Наприклад, компанія Komatsu Ltd із Токіо, яка виробляє будівельну техніку, з 1999 року співпрацює з неурядовими організаціями в Камбоджі, допомагаючи очищати рисові поля та сільську місцевість від мін. Згодом компанія реалізувала подібні програми в Лаосі, Афганістані та Анголі.
Пристрої для підриву "на місці"
Торік посол Японії в Києві Кунінорі Мацуда передав Україні чотири важкоброньовані екскаватори Komatsu. Машини оснащені обладнанням для безпечного підриву протипіхотних мін "in situ" — на місці їх встановлення.
Працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) проходили в Японії інструктаж з експлуатації та обслуговування техніки, а потім у Камбоджі тренувалися у польових умовах.
Дрони вчаться знаходити міни з повітря
Команда Хідеюкі Савади, професора Школи передових наук та інженерії токійського Університету Васеда, розробила систему, яка навчає штучний інтелект виявляти міни за допомогою дрона, оснащеного інфрачервоною камерою.
Такий дрон здатен сканувати великі площі набагато швидше за людей із ручними детекторами. Потенційно небезпечні об'єкти позначаються, щоб інженери могли їх знешкодити.
«Я почав це дослідження у 2019 році й намагаюся зробити так, щоб роботи поводилися та реагували як людина, — розповів Савада в інтерв’ю DW. — Ми використовуємо машинне навчання, щоб навчити робота розпізнавати міну на основі сотень зображень, які ми вводимо в систему».
Завдання значно ускладнюється тим, що міни зазвичай закопані під землею, тому інфрачервона камера потрібна для виявлення та ідентифікації цілі за тепловим сигналом металу чи пластику, додав він.
Додатковими факторами, які ускладнюють розпізнавання, є температура, вологість і структура ґрунту — однак з цим команда поступово справляється.
«На цей час ми маємо приблизно 95% успішності в розпізнаванні закопаних мін, і зараз додаємо нові змінні, як-от температуру та тип місцевості», — зазначив Савада.
Зараз його команда збирає дані на території України. Японський фахівець каже, що прагне працювати безпосередньо на місці, хоча для досягнення оптимального результату ще потрібно вдосконалити систему.
«В Україні використано понад 100 різних типів мін, тож важко зібрати повний обсяг даних, потрібних для кожної ситуації», — сказав він.
Він додає, що критично важливо зібрати дані і вдосконалити систему якомога швидше.
«Ми знаємо, що 40% жертв наземних мін — це діти, які граються в полях і випадково наступають на міну, — сказав Савада. — Розв'язання цієї проблеми означатиме, що ціле покоління дітей зможе уникнути цього жахливого досвіду».
«В Україні навіть після завершення війни міни залишатимуться, тож ще багато територій будуть небезпечними, — зазначив він. — Я хочу зробити все можливе, щоб це змінити — і є інші японські компанії та організації, які також працюють над цим».
DW пише, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року до кінця 2024 року Японія надала Україні 91 мільярд єн (617 мільйонів доларів) грантової допомоги на програми відновлення.
