Яку роль відіграє артилерія в епоху дронів: пояснює "Ронін"
Попри те, що війну Росії проти України часто називають війною дронів, артилерія, як і раніше, відіграє ключову роль.
Про це у статті для LB.ua пише військовий оглядач з багаторічним досвідом військової служби Кирило "Данильченко ("Ронін").
Він пояснює, що артилерія швидко реагує, не залежить від погоди, може поставити вогневу завісу, мінні загородження, доставити більше металу в тоннах на конкретну ділянку поля бою, за допомогою касет викошує людські хвилі, непогано виживає на стаціонарних позиціях — альтернативи їй поки що немає.
Данильченко наголошує, що Україна критично залежить від постачань снарядів із Заходу, особливо калібру 105–155 мм, як РФ залежить від постачань з Ірану, Північної Кореї та умовної Білорусі — виснаження запасів сягнуло межі.
У рамках чеської ініціативи Прага освоює гроші коаліції країн ЄС, купує на ринках третіх країн (у ПАР, Індії, Пакистані) снаряди різних калібрів — і пострадянських, і західних.
"Вони не виказують своїх постачальників, бо росіяни, можливо, роблять те саме й можуть піднімати ціни. Крім того, диверсії продавцям також не потрібні.
За чотири місяці 2025 року чехи знайшли вже 400 тисяч снарядів — це багато. І це суттєва вчасна допомога", — зазначає військовий оглядач.
"Ронін" вказує, що ЄС продовжує нарощувати виробничі потужності. Ще до того, як США почали виходити з процесу допомоги Україні й переміг Трамп, ЄС замовила печі для гартування, гідравлічні преси й автоматичні лінії для нарощування виробництва — це дасть ефект десь наступного року.
Європейці побудували щонайменше три нові фабрики снарядів: Rheinmetall розширює свої цехи в Унтерлюсі, на півночі Данії відновлює виробництво на давно закритій фабриці в Еллінгу, Велика Британія побудувала нову лінію в Гласкойді. Масштабують виробництва і у Фінляндії та в Іспанії, причому за всіма параметрами — гартування гільз, виробництво вибухівки, підривників, порохів тощо.
По всій Великій Британії ВАЕ відкриває контейнерні мікрозаводи з виробництва синтетичної вибухівки (гексогену) — кожен виробляє лише до 100 тонн на рік, але завдяки автоматизації та децентралізації британці планують наростити темпи і закрити дефіцит швидше, ніж потужностями одного великого заводу.
План Європейського Союзу на 2025 рік — 2 мільйони снарядів, наступного року — 2,4 млн.
"Це має оптимістичніший вигляд, ніж рік тому, коли казали, що ЄС не встигне випустити 1,2 млн. Але встигли і масштабують.
Проте навіть з внутрішнім виробництвом України, відкритим спільним підприємством з німцями та чеською ініціативою ми все ще удвічі відстаємо від РФ і Північної Кореї, хоча противник ніколи вже не повернеться до 30–40 тисяч пострілів на добу часів початку вторгнення.
У зв'язці з високоточними снарядами, тим, що західна артилерія стріляє далі й точніше, а також коаліцією дронів для боротьби з ворожою артилерією поки що вдається стримувати супротивника", — пише Данильченко.
Він додає, що також впливають відстані — ЄС може постачати Україну буквально з коліс, не створюючи великі склади у країні. Північна Корея використовує морський шлях і залізницю, значить, перевалку на арсеналах. А їх Сили оборони України час від часу знищують.
"Звісно, РФ — перша ядерна країна, яка воює настільки «за три дні» і лише «за планом», що через три роки війни 70 % снарядів росіянам постачає Північна Корея. А без північнокорейських штурмовиків армія Росії не в змозі сім місяців відбити власний райцентр.
Але треба пам'ятати — ми тримаємося завдяки цілій коаліції країн, які інвестують у виробництво боєприпасів сотні мільйонів і навчають десятки тисяч робітників", — підсумовує "Ронін".
