Як працює на фронті пересувна майстерня роти ударних дронів (ФОТО)

У напівтемряві на столі лежить кілька десятків дронів. «Вони від нас їдуть безпосередньо на бойові. Але кожен підрозділ користується своєю прошивкою, літає на своїх частотах. Нюансів дуже багато, і майже кожен дрон потрібно трошки доробляти, прошивати», — пояснює начальник пересувної майстерні сержант Андрій Тимощук.

На доопрацювання комплекту з кількох десятків FPV-дронів для одного взводу в середньому йде приблизно шість годин.

Антон з позивним «Атом» каже, що навіть із заводськими виробами іноді виникають труднощі. «Можна дрон дістати з коробки та просто підготувати його під підрозділ: перепрошити, поставити Bind-фразу. Це може зайняти хвилин 10. І ще хвилин 5 облітати. Можливо, ще щось змінити з конфігурацією, і дрон готовий до застосування. А буває, що під час тестування виявляється, що він погано летить. Доводиться налаштовувати біди, фільтри. Деякі з них залишаються проблемними, тому відкладаються на тривалий термін», — розповідає Антон, який формально обіймає посаду майстра-електрика.

Читайте також: Як я зробила свій перший FPV. Досвід гуманітарія

Майже всі FPV-дрони, що потрапляють до майстерні, закуплені Міністерством оборони України. Вони кодифіковані, мають сертифікати якості, гарантію. Але військові розповідають, що для ефективного застосування БПЛА потрібно модернізувати кожні 1,5 місяця.

Для зменшення навантаження на майстерню, українські виробники безпілотників співпрацюють безпосередньо з бойовими підрозділами, які надають свої відгуки та побажання. Але іноді цього недостатньо.

«Виробники роблять (зміни), але вони не настільки сильно заморочуються, як ми. Тому що ми доводимо до ідеалу. Щоб люди, які працюють на позиціях, просто взяли дрон, під’єднали боєприпас, поставили плату ініціації для підриву — і вийшов», — каже керівник майстерні.

На відміну від дронів, які переважно закуповує держава, постачання комплектуючих йде за кількома каналами: їх надають виробники, волонтери або військовослужбовці закуповують самостійно.

Читайте також: В Україні розробляють мобільну майстерню для дронів: як вона виглядає (ФОТО)

Скільки коштує довести до розуму проблемний дрон? За словами Антона, у цьому питанні набагато важливіший час. А в грошах це може бути від 300 грн на заміну приймача до 3000 грн, якщо треба замінити відеопередавач. Тому майстерня постійно перебуває на контакті з дронарями бригади, щоб якнайшвидше розв'язувати складні питання.

Майстерня стає все більше схожою на маленький цех: тут самостійно виробляють ретранслятори, наземні станції, є відділ 3D-моделювання.

«Храм святого Мавіка»

Саме такий надпис зустрічає відвідувачів тієї частини майстерні, яка відповідає за налаштування, обслуговування та відновлення безпілотників від виробника DJI. Тут не лише працюють, а й навчаються фахівці з різних бригад. Групи для роботи і навчання в лабораторії формуються включно на горизонтальних зв’язках.

«Люди розуміють, що у них є потреба літати, а такої лабораторії не мають. Якщо їм вчасно не пояснити, що потрібно зробити ці або ці операції, то велика ймовірність, що вони свою ж позицію здадуть ворогу. І пілотів одразу накриють КАБом або артою, або групу зашлють», — пояснює керівник лабораторії РУБпАК Володимир на позивний «Мазур».

Читайте також: “Паяльника в руках до цього не тримав”. Як зібрати дрон і скільки це коштує — розповідь волонтера

Друге важливе завдання — убезпечити пілота, щоб він міг керувати з бліндажа або іншого захищеного місця.

Для цього стандартні пульти апгрейдять за допомогою більш потужних зовнішніх антен. З одного боку, це дозволяє дронам літати на більші відстані, а з іншого — зробити роботу пілота безпечнішою.

Крім того, тут переробляють пульти так, щоб один девайс міг керувати різними дронами. Збільшують ємність акумуляторів, ремонтують підвіси камер тощо.

війна технології дрони майстерні фронт