Як Китай зміцнює свій вплив у Грузії
Китай зміцнює свій вплив у Чорноморському регіоні. Про це у статті для Центру аналізу європейської політики (CEPA) пише аналітикиня із Грузії Ніно Лежава. Texty.org.ua публікують дещо скорочений переклад матеріалу.
Після того, як уряд «Грузинської мрії» заборонив протестувальникам носити маски, він стежив за ними за допомогою сучасних камер спостереження китайського виробництва компанії Dahua, на яку Вашингтон наклав санкції за порушення прав людини.
Китай офіційно не визнає окупацію Росією частини Грузії, але його делегації торік двічі відвідували окупований Цхінвалі, щоб вивчити можливості інвестування в автовиробника і свинцево-цинкові родовища у Квайсі, багатому на ресурси районі, контрольованому маріонетковим російським режимом.
Або візьмімо будівництво глибоководного порту в Анаклії на Чорному морі. Контракт виграв очолюваний Китаєм консорціум, до складу якого входить Китайська комунікаційна будівельна компанія, що перебуває під санкціями США. Китайці настільки чітко підготували ґрунт, що перемогли, попри десятиліття стратегічного партнерства між Тбілісі та Вашингтоном.
Китай також висловлює зацікавленість у новому аеропорту у Вазіані вартістю $1,2 млрд, посилаючись на його стратегічне розташування для своїх компаній. Це суперечить попередньому рішенню грузинського уряду прийняти підтримку США щодо перетворення Вазіані на ключовий військовий аеродром і стратегічну базу.
Враховуючи її положення як мосту між Європою та Азією, Грузія є життєво важливим об'єктом у грандіозному плані Пекіна з просування своєї ініціативи «Один пояс, один шлях» вартістю понад 1 трильйон доларів, і він використовує кожну можливість, щоб посилити свою присутність у цьому регіоні.
Населення Грузії дуже прозахідно налаштоване, але уряд — ні. Багато що змінилося в країні, яка колись була маяком демократії. Авторитарний дрейф, що супроводжувався спірними парламентськими виборами, незаконними затриманнями та жорстокими репресіями проти мирних протестувальників, призвів до ізоляції грузинського уряду від адміністрацій по обидва боки Атлантичного океану.
Попередня адміністрація США ставила під сумнів легітимність уряду Тбілісі і наклала санкції на керівну партію «Грузинська мрія». Тепер лідери Грузії сподіваються, що адміністрація Трампа перезавантажить відносини, оскільки президент, схоже, менш стурбований їхніми проросійськими наративами і близькістю до Китаю та Ірану. Але поки що нічого не відомо напевно.
Незалежно від позиції США та Європейського Союзу, авторитарний уряд Грузії точно знає, де він стоїть у відносинах з тоталітарним Китаєм. Пекін не має жодного інтересу до прав людини.
Тож тоді як демократичний світ відмовляється визнати легітимність уряду Грузії, посол Китаю двічі зустрічався з прем'єр-міністром, публічно привітавши партію з перемогою на спірних виборах у жовтні і забезпечивши глибоке вкорінення економічних і політичних інтересів Пекіна.
Президент Китаю Сі Цзіньпін був серед небагатьох світових лідерів, які привітали Міхеїла Кавелашвілі, колишнього футболіста і співзасновника антизахідної політичної партії, зі вступом на посаду президента. У своєму вітальному листі він наголосив на важливості політичної співпраці в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».
Дипломатичний наступ Пекіна не обмежився символічним визнанням. Посол Китаю зустрівся з міністром внутрішніх справ Грузії Вахтангом Гомелаурі після того, як його було включено до американського списку санкцій Магнітського, і висловив готовність посилити співпрацю з Тбілісі у правоохоронній сфері.
Це відображає той факт, що, хоча в документі про стратегічне партнерство між Китаєм і Грузією наголошується на спільному просуванні рівності, справедливості, демократії, свободи і Статуту ООН, обидві сторони підтримують однопартійне правління і розглядають обмеження США як втручання у внутрішні справи Грузії.
Китай зараз наполягає на своїх планах щодо створення Асоціації грузинсько-китайського регіонального співробітництва з метою використання потенціалу Середнього коридору.
