Як волонтери відновлюють обвуглений війною ліс у Харкові та чому саджають дуби замість сосен

Британське видання The Guardian написало репортаж про волонтерську ініціативу в Харкові з відновлення знищеного вогнем Журавлівського лісу. Texty.org.ua публікують переклад найцікавіших фрагментів матеріалу.

Фото: Ніколетта Стоянова/The Guardian
Фото: Ніколетта Стоянова/The Guardian

Біолог Юрій Бенгус оглядає місце пошкодження. Журавлівський ліс, що на північній околиці Харкова, перетворився на чорне місиво.

Бенгус занурив лопату в піщану землю. «З екологічного погляду найкраще підходять дуби», – пояснює він. Його помічниця, 16-річна волонтерка Юлія Кучеревська, потягнулася до поліетиленового пакета і дістала три жолуді, які кинула в неглибоку ямку. Пара перейшла до наступного місця і кинула туди ще три жолуді.

Ліс міститься поруч з найбільш обстрілюваним районом міста – Салтівкою, багатоповерхівки якої потрощені снарядами, та гідропарком. 17 вересня російський військовий літак скинув авіабомбу на зелену зону. Четверо пожежників, які боролися з вогнем, отримали поранення, один з них втратив руку. Полум'я охопило чотири гектари лісу, вбиваючи тварин і комах.

Зараз Бенгус разом з групою волонтерів намагається відновити ліс. Навіщо він це робить, враховуючи, що бої точаться лише за 20 кілометрів? «Дубам знадобиться 25 років, щоб досягти зрілості. Але я впевнений, що ліс виживе. Зараз я налаштований більш оптимістично, ніж раніше. Там, де ми стоїмо, буде Україна», – каже він.

Він додає: «Росія намагається знищити нас сотні років, зокрема нашу мову та культуру. Але ми завжди повертаємося до життя як народ і нація. Вони, звісно, можуть бомбити нас, але я не думаю, що вони зможуть захопити Харків».

Амбітний план біолога полягає в тому, щоб замінити обвуглені дерева на дуби черешчаті, Quercus robur, які є рідними для України та Європи. Вірулентний кореневий грибок вже знищив багато харківських сосен, які тут росли. «Дуби сприяють біорізноманіттю. Вони допомагають росту міцелію і є корисними для комах і птахів», – пояснює Юрій.

Після того, як Бенгус написав про відновлення лісу на своїй сторінці у Facebook, його засипали пропозиціями допомоги. Діти з сусідньої школи, ліцею № 23, зібрали 50 кг жолудів. Науковець з Києва надіслав коробку з жолудями пірамідального сорту дуба. Учні поклали жолуді у воду, відкидаючи ті, що спливли нагору – здорові потонуть.

Юлія Кучеревська, яка навчається в школі, приходить до лісу тричі на тиждень після уроків, поки не стемніє. «Це весело. Я приходжу сюди з друзями, – каже вона і додає: «Якщо буде повітряна тривога, батьки мене не відпустять». До цього часу вона закопала «близько 40 000 жолудів». За її словами, не всі з них виживуть, але це означає, що з'явиться багато нових дерев.

Вона та її вчителька біології, Анна Божко, приєдналися до копання на початку цього тижня разом з Бенгусом та його дружиною Людмилою. Божко занотовувала місця, де проростуть саджанці. А як щодо ризику від бомб? «Ми вже звикли до цього. Ми пристосувалися. Я відмовляюся боятися. Кожен робить те, що робить. У нашому випадку – це саджання дубів. Я вірю, що у Харкова є майбутнє», – наголошує вона.

Євген Василенко, речник Харківського обласного управління з надзвичайних ситуацій, заявив, що у 2024 році було зафіксовано понад 300 лісових пожеж, що стало найгіршим показником за всю історію. За його словами, причиною часто були російські обстріли, а щільне мінування лісів посилює проблему.

«Ми не можемо використовувати вертольоти для гасіння пожеж з повітря через війну. Це неможливо. А ходити по лісу не можна через міни. Ми використовуємо саперів, щоб гасити пожежу», – розповів Василенко. Він додав: «Я не думаю, що хтось має досвід роботи в ситуації, коли тебе можуть обстрілювати й атакувати безпілотники, або ти можеш наступити на міну в будь-який момент. Це дуже важко».

екологія волонтери ліси харків

Знак гривні
Знак гривні