Як волонтери відновлюють обвуглений війною ліс у Харкові та чому саджають дуби замість сосен
Британське видання The Guardian написало репортаж про волонтерську ініціативу в Харкові з відновлення знищеного вогнем Журавлівського лісу. Texty.org.ua публікують переклад найцікавіших фрагментів матеріалу.
Біолог Юрій Бенгус оглядає місце пошкодження. Журавлівський ліс, що на північній околиці Харкова, перетворився на чорне місиво.
Бенгус занурив лопату в піщану землю. «З екологічного погляду найкраще підходять дуби», – пояснює він. Його помічниця, 16-річна волонтерка Юлія Кучеревська, потягнулася до поліетиленового пакета і дістала три жолуді, які кинула в неглибоку ямку. Пара перейшла до наступного місця і кинула туди ще три жолуді.
Ліс міститься поруч з найбільш обстрілюваним районом міста – Салтівкою, багатоповерхівки якої потрощені снарядами, та гідропарком. 17 вересня російський військовий літак скинув авіабомбу на зелену зону. Четверо пожежників, які боролися з вогнем, отримали поранення, один з них втратив руку. Полум'я охопило чотири гектари лісу, вбиваючи тварин і комах.
Зараз Бенгус разом з групою волонтерів намагається відновити ліс. Навіщо він це робить, враховуючи, що бої точаться лише за 20 кілометрів? «Дубам знадобиться 25 років, щоб досягти зрілості. Але я впевнений, що ліс виживе. Зараз я налаштований більш оптимістично, ніж раніше. Там, де ми стоїмо, буде Україна», – каже він.
Він додає: «Росія намагається знищити нас сотні років, зокрема нашу мову та культуру. Але ми завжди повертаємося до життя як народ і нація. Вони, звісно, можуть бомбити нас, але я не думаю, що вони зможуть захопити Харків».
Амбітний план біолога полягає в тому, щоб замінити обвуглені дерева на дуби черешчаті, Quercus robur, які є рідними для України та Європи. Вірулентний кореневий грибок вже знищив багато харківських сосен, які тут росли. «Дуби сприяють біорізноманіттю. Вони допомагають росту міцелію і є корисними для комах і птахів», – пояснює Юрій.
Після того, як Бенгус написав про відновлення лісу на своїй сторінці у Facebook, його засипали пропозиціями допомоги. Діти з сусідньої школи, ліцею № 23, зібрали 50 кг жолудів. Науковець з Києва надіслав коробку з жолудями пірамідального сорту дуба. Учні поклали жолуді у воду, відкидаючи ті, що спливли нагору – здорові потонуть.
Юлія Кучеревська, яка навчається в школі, приходить до лісу тричі на тиждень після уроків, поки не стемніє. «Це весело. Я приходжу сюди з друзями, – каже вона і додає: «Якщо буде повітряна тривога, батьки мене не відпустять». До цього часу вона закопала «близько 40 000 жолудів». За її словами, не всі з них виживуть, але це означає, що з'явиться багато нових дерев.
Вона та її вчителька біології, Анна Божко, приєдналися до копання на початку цього тижня разом з Бенгусом та його дружиною Людмилою. Божко занотовувала місця, де проростуть саджанці. А як щодо ризику від бомб? «Ми вже звикли до цього. Ми пристосувалися. Я відмовляюся боятися. Кожен робить те, що робить. У нашому випадку – це саджання дубів. Я вірю, що у Харкова є майбутнє», – наголошує вона.
Євген Василенко, речник Харківського обласного управління з надзвичайних ситуацій, заявив, що у 2024 році було зафіксовано понад 300 лісових пожеж, що стало найгіршим показником за всю історію. За його словами, причиною часто були російські обстріли, а щільне мінування лісів посилює проблему.
«Ми не можемо використовувати вертольоти для гасіння пожеж з повітря через війну. Це неможливо. А ходити по лісу не можна через міни. Ми використовуємо саперів, щоб гасити пожежу», – розповів Василенко. Він додав: «Я не думаю, що хтось має досвід роботи в ситуації, коли тебе можуть обстрілювати й атакувати безпілотники, або ти можеш наступити на міну в будь-який момент. Це дуже важко».