У Будинку-музеї Шевченка виконали частину заповіту Романа Ратушного, вилікувавши двохсотлітню шовковицю (ФОТО)

У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві виконали важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати музей.

«Нарешті сталося», — написали про виконану роботу музейники й оприлюднили фото, де видно, що саме зробили для порятунку унікального дерева.

Фото тут і далі:  Будинок-музей Тараса Шевченка
Фото тут і далі: Будинок-музей Тараса Шевченка

У музеї розповіли, що базове лікування дерева виконував відомий арборист (від лат. arbor – дерево) Володимир Ветроградський.

«Деревний хірург» за 25 років врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні, знає кожне дерево в Ботсаду ім. Фоміна, після деокупації Київщини лікував дерева, що постраждали від обстрілів, його викликають у найскладніших випадках. А тут не просто морва звичайна, а легендарна шовковиця, що пам`ятає Шевченка. Упродовж трьох місяців ми всі із захопленням стежили, як він рятував віковічне дерево», – йдеться у повідомленні.

Музейники розповіли, яку роботу виконав Ветроградський.

Лікування передбачало очистку стовбура від гнилих та напівзруйнованих частин, обробку від грибкової інфекції, встановлення елементів підсилення стовбура, 7-ступеневе пломбування довговічними синтетичними наповнювачами, що дають змогу швидше відновити втрачені контури дерева.

Стовбур дерева Володимир ґрунтовно очистив від бетонно-цементних пломб, цегли, вапняної суміші, що пригнічували загоювання ран. До того ж вийняв з нього 12 цвяхів, що забивались упродовж років.

«Вперше за 200-річну історію дерева арборист провів структурну обрізку верхівкових ярусів шовковиці, усунув більшу частину конфліктів гілок з прилеглими будівлями та створив простір для кращого освітлення крони.

Була і складна процедура сегментного вивільнення стяжки, щоб зберегти всі живі частини кори дерева. Сталева дротяна стяжка свого часу зберегла від розколювання два основних стовбури, та водночас за довгі роки призвела до часткової атрофії кори дерева. Навіть підпору нахиленої шовковиці модернізував Володимир.

І родзиночка — створено спеціальну внутрішньо-стовбурову капсулу для вторинних коренів дерева, що виросли вище рівня грунту. Максимально збережено зовнішню екосистему кори, що формувалася упродовж всього життя шовковиці, проведено глибинне підживлення кореневої системи», — зазначили у музеї.

Володимир Ветроградський вважає, що легендарна шовковиця після лікування отримала «друге дихання» і може прожити при належному догляді ще не одну сотню років.

музей ратушний київ шевченко

Знак гривні
Знак гривні