Які міста змогли найкраще адаптувати свою економіку до викликів великої війни
Харків, Вінниця та Луцьк, на думку українців, змогли найкраще адаптувати свою економіку до викликів повномасштабної війни, а ось Чернівці, Полтава та Кропивницький пасуть задніх.
Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна.
Вона зазначила, що, попри близькість до епіцентру воєнних дій і щоденні обстріли, українці вважають найбільш пристосованою до умов війни економіку Харкова. Так вважає 70% опитаних українців. На другому місці Вінниця — так вважають 64% опитаних. На третьому місці Луцьк і Київ — 65%. На четвертому — Чернігів (64%).
"Як ми бачимо, близькість або віддаленість міст від фронту, а також ризики обстрілів не завжди впливають на економічну активність. Харків і Чернігів — міста, які зазнають нищівних атак. Але економіку цих міст вважають пристосованою. Натомість віддалені від фронту Чернівці та Ужгород — у топі міст з найменш пристосованою до війни економікою. Так вважають 53% і 54% опитаних українців. Також непристосовані за цим показником Полтава і Кропивницький — 45% і 49%", — зауважила Шуляк.
За її словами, одним з найпоказовіших критеріїв у цьому плані є відкриття бізнесу — в деяких містах це відносно просто, в інших — навпаки. Зокрема, зробити це порівняно легко у Рівному — так вважають 41% опитаних, у Хмельницькому (36%). А от найскладніше це зробити у Миколаєві (23% опитаних) та Полтаві — 25%.
"Цікаво, що Київ, Львів і Дніпро не входять в топ міст, де відкриття будь-якого нового бізнесу — справа не складна і всі бюрократичні та корупційні складові виключені. Наприклад, те, що в Києві легко відкрити бізнес, вважають тільки 31% громадян, щодо Львова це 29% опитаних і щодо Дніпра — 32%", — повідомила Шуляк.
Вона нагадала, що аналіз економічної активності й економічного потенціалу — перше, на що мають звертати увагу громади при створенні програм свого комплексного відновлення (ПКВ). Крім цього, економічний чинник поруч з демографічним буде одним з вирішальних, коли будуть прийматися рішення про відновлення вщент зруйнованих населених пунктів. Це прописано у законодавчій рамці щодо відновлення — законопроєкті “Про основні засади відновлення”.
