"Україна та Росія ведуть переговори про припинення ударів по об'єктах енергетики": переклад статті FT

Україна і Росія ведуть попередні переговори про припинення атак на об'єкти енергетичної інфраструктури одна одної, повідомляють люди, знайомі з цим питанням.

Київ прагне відновити переговори за посередництва Катару, які були близькі до угоди в серпні, перш ніж були зірвані через вторгнення України в Курську область, сказали ці люди, серед яких були високопоставлені українські чиновники.

«Є дуже ранні переговори про потенційний перезапуск чогось», — сказав дипломат, який поінформував про переговори. — Зараз ведуться переговори щодо енергетичних об'єктів».

Угода ознаменувала б найбільш значну деескалацію війни з того часу, як президент Росії Володимир Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну на початку 2022 року.

Цього місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що угода про захист енергетичних об'єктів може свідчити про готовність Росії до ширших мирних переговорів.

За словами високопоставленого українського чиновника, Москва і Київ вже знизили частоту атак на енергетичну інфраструктуру один одного в останні тижні в рамках домовленостей, досягнутих їхніми розвідувальними службами.

З наближенням зими Україна стикається з серйозними викликами через масштабні російські ракетні удари, які знищили майже половину її енергогенеруючих потужностей.

Зараз країна значною мірою покладається на свої атомні електростанції та імпорт енергоресурсів від європейських партнерів.

Читайте також: Україна отримала перший великий трансформатор від Світового банку (ФОТО)

І Київ, і Москва раніше визнали, що припинення атак на українську енергосистему та російські нафтопереробні потужності було в їхніх спільних інтересах.

Але Путін навряд чи погодиться на угоду, поки ЗС РФ не витіснять українські війська з Курської області, де вони все ще контролюють близько 600 кв. км території, за словами колишнього високопоставленого кремлівського чиновника, поінформованого про переговори.

«Поки [українці] топчуть землю в Курську, Путін завдасть удару по енергетичній інфраструктурі Зеленського», — сказав він.

За словами високопоставленого українського чиновника, Україна, одначе, планує продовжувати завдавати ударів по цілях, включаючи нафтопереробні заводи, щоб примусити Росію до переговорів.

За винятком можливостей дальньої атаки, які дозволяють Києву вражати енергетичні та військові об'єкти на території Росії, «у нас не так багато важелів для того, щоб [змусити росіян] до переговорів», — додали вони.

Вторгнення в Курськ призвело до того, що Москва вийшла з попереднього раунду переговорів у серпні, якраз тоді, коли офіційні особи почали планувати особисту зустріч у Досі.

Катар почав виступати посередником у цих переговорах у червні після того, як Зеленський провів мирний саміт у Швейцарії, на який Росія не була запрошена.

Восени 2023 року Київ і Москва уклали «мовчазну угоду» про те, що не завдаватимуть ударів по енергетичних об'єктах одне одного

Інші спроби укласти угоду також зазнавали невдачі в минулому. Чотири українські чиновники розповіли Financial Times, що восени минулого року Київ і Москва уклали «мовчазну угоду» про те, що не завдаватимуть ударів по енергетичних об'єктах одне одного.

Як наслідок, Росія тієї зими утрималася від масштабних атак на енергетичну інфраструктуру України, які вона планувала здійснити у 2022-23 роках, за словами двох українських посадовців та особи у Вашингтоні, обізнаної з ситуацією.

За словами цих людей, ця угода мала прокласти шлях до формальної угоди.

Однак у лютому і березні цього року Київ відновив атаки безпілотників на російські нафтові об'єкти, прагнучи посилити тиск на Москву після її невдалого контрнаступу в 2023 році.

Попри попередження Білого дому про припинення ударів, Київ продовжив їх, і Москва вважала, що мовчазна угода була порушена, кажуть люди, знайомі з ситуацією.

Після цього Росія пішла на ескалацію, розгорнувши шквал далекобійних ракет, націлених на електростанції по всій Україні, в тому числі на Трипільську ТЕС за 40 км від Києва, яка була повністю зруйнована.

У рамках української кампанії з початку 2024 року було завдано ударів щонайменше по дев'яти з 32 великих російських нафтопереробних заводів.

Сергій Вакуленко з Євразійського центру Карнегі повідомив, що на піку атак у травні постраждало 17% російських нафтопереробних потужностей, але більша частина з них була відремонтована.

Росія також експортує відносно невелику кількість нафтопродуктів, а її нафтопереробні потужності більш ніж удвічі перевищують споживання палива.

Реакція Росії на атаки Києва занурила більшу частину України в тимчасову темряву і призвела до відключення 9 ГВт потужностей з виробництва електроенергії — половини від того, що було потрібно Україні минулого року, щоб пережити зиму. Київ виявився неспроможним повністю відновити ці потужності.

Читайте також: Енергосистема України за два роки пережила 25 масованих атак Росії, — дослідження

Минулого тижня Путін заявив, що Росія готова розглядати «будь-які варіанти мирних домовленостей, виходячи з реалій на місцях».

Раніше він вимагав, щоб Україна передала повний контроль над чотирма прифронтовими районами, які Москва окупувала лише частково, а також повного скасування західних санкцій. Україна вважає ці умови неможливими для будь-яких потенційних мирних переговорів.

Читайте також: Єдиний спосіб закінчити війну в Україні: Росія має припинити воювати, — Енн Епплбом

Путін заявив, що Туреччина, яка допомагала в посередництві під час невдалої спроби домовитися про припинення війни навесні 2022 року, нещодавно запропонувала нові мирні пропозиції, які Україна одразу ж відкинула. «Очевидно, що вони ще не готові. М'яч на їхньому полі», — сказав російський президент.

Переклад взято з фейсбук-сторінки Юрія Ніколова.

атаки на нпз рф переговори удари по енергосистемі