Україна зараз бореться за виживання, а не за перемогу, — The Economist
Західні чиновники та багато українських командирів дедалі більше занепокоєні напрямком війни й здатністю України стримувати російський наступ протягом наступних шести місяців, пише The Economist. Нижче Texty.org.ua наводять ключові фрагменти статті.
"Українським військам вдалося утримати Покровськ, але на інших ділянках фронту Росія прокладає собі шлях крізь українську оборону. У Куп'янську на півночі її війська розрізали українські формування надвоє біля річки Оскіл. У Часовому Ярі на сході ЗС РФ перетнули головний канал Сіверський Донець після шести місяців спроб. Далі на південь російські війська зайняли висоти у Вугледарі та навколо нього і просуваються до Курахового з двох напрямків. На Курщині Україна втратила близько половини території, яку вона захопила на початку цього року", – йдеться у матеріалі.
Видання зазначає, що проблема полягає не стільки у втраті території, яка є обмеженою і коштувала Росії величезних людських втрат, скільки в постійному зниженні чисельності та якості українських військ. Українські підрозділи недоукомплектовані та виснажені. Попри новий закон про мобілізацію, військо, за винятком кількох бригад, намагається набрати достатню кількість поповнення, оскільки молоді люди неохоче йдуть на службу.
"Західні партнери в приватному порядку закликають українське керівництво знизити призовний вік з 25 років, щоб збільшити потенційний резерв новобранців. Але політична чутливість і побоювання з приводу вже тривожної демографічної кризи стоять на заваді будь-яким змінам", – пише The Economist.
Видання посилається на звіт військового експерта Джека Вотлінга з лондонського аналітичного центру RUSI, який називає кілька причин погіршення стану України. Однією з них є нестача перехоплювачів протиповітряної оборони, що дозволяє російським розвідувальним дронам встановлювати те, що він називає «безперервним і щільним спостереженням».
За цим слідують удари балістичними ракетами та безпілотниками по українській артилерії в тилу і планерними бомбами по військах на фронті, що дозволяє Росії здійснювати повільне, але впевнене просування невеликими підрозділами. Обмеженість українських запасів боєприпасів, а також танків і бронетехніки поглиблює цю проблему. Чим менше вогневих засобів і бронетехніки, тим більше покладаються на піхоту і тим більші втрати.
Читайте також: Ціна територій: темпи просування ЗСУ та ворога в людських втратах і техніці (інфографіка)
"Росія не позбавлена власних серйозних проблем. Наступного року вона витратить третину свого національного бюджету на оборону, тим самим заморозивши цивільну економіку. Інфляція, можливо, вдвічі перевищить офіційний річний показник у понад 8%. У 2025 році звичайні російські сім'ї вперше почнуть відчувати економічний біль, каже представник європейської розвідки, додаючи, що є перші ознаки втоми від війни серед тих, хто тісно пов'язаний з конфліктом, наприклад, серед матерів і членів сім'ї", – йдеться у статті.
The Economist пише, що на полі бою Росія продовжує покладатися на грубу тактику, яка призводить до масових втрат. Рішення долучити до бойових дій тисячі північнокорейських військових, які, як вважається, прямують на Курський фронт, показує, що російські підрозділи також розтягнуті.
Російський генеральний штаб і міністерство оборони чинять «сильний тиск» на Кремль з метою мобілізації більшої кількості людей. Однак, за словами високопоставленого чиновника НАТО, Росія зараз не має достатніх сил для масової мобілізації. «Якщо вони досягнуть прориву, то не зможуть ним скористатися», – каже він. У короткостроковій перспективі ризик того, що російські війська рушать на захід, до Дніпра чи Одеси, невеликий.
Росія не може воювати вічно. Але занепокоєння серед американських, європейських та українських посадовців викликає те, що за нинішніх тенденцій, переломний момент в Україні настане раніше. «Москва, схоже, робить ставку на те, що зможе досягти своїх цілей на Донбасі в наступному році, – зазначає Вотлінг, – і нав'язати українським військовим такий рівень втрат і матеріальної деградації, що вони більше не будуть здатні запобігти подальшому просуванню вперед». Це, попереджає він, дасть Росії важелі впливу на будь-які подальші переговори.
Похмурі настрої проявляються і в зміні американської риторики. Ті, хто займається плануванням у Пентагоні, кажуть, що на практиці амбіції початку 2023 року – українська сила, здатна повернути свою територію або примусити Росію до переговорів за допомогою добре продуманого броньованого удару – поступилися місцем вузькому зосередженню на запобіганні поразці. «Зараз ми все більше думаємо про те, як Україні вижити», – каже людина, яка бере участь у цьому плануванні.
