Скільки Росія ще зможе воювати проти України: аналіз WP
Попри перегрів економіки, РФ зможе фінансувати війну ще кілька років завдяки значним доходам від продажу нафти та неефективним західним санкціям, пише The Washington Post. Texty.org.ua публікують переклад ключових фрагментів матеріалу.
Значні військові витрати, зокрема високі виплати військовим, сприяли економічному зростанню, а також підвищенню заробітної плати. Це сталося тому, що російські компанії, щоб залучити працівників, змушені платити зарплати, які конкурують із платнею військовим.
У Сибіру бракує чоловіків, щоб керувати автобусами. На російських фермах доярки отримують такі ж зарплати, як і IT-працівники, а в готелях важко найняти офіціантів, прибиральниць і кухарів.
Економіка перегрівається частково через необхідність президента РФ Путіна замінити 20 000 солдатів, які гинуть або отримують поранення щомісяця, згідно з даними Інституту вивчення війни, опублікованими в червні. Губернатори російських регіонів виплачують нечувані бонуси для залучення солдатів, а Бєлгород нещодавно побив рекорд, виплативши бонус у розмірі 31 200 доларів.
Робочі ресурси й виробничі потужності економіки "майже вичерпані", пише WP, посилаючись на слова очільниці центробанку РФ Ельвіри Набіулліної.
Вона оголосила про тривалий період високих процентних ставок, щоб спробувати сповільнити економіку і знизити інфляцію — але поки що це не спрацювало. На знак того, що проблема залишається серйозною, банк у п'ятницю підвищив ключову процентну ставку з 19% до 21%, що є найвищим рівнем за останні два десятиліття і перевищує 20%, на які очікувала більшість аналітиків.
"Підвищення ставки Центробанку викликало обурення деяких провідних олігархів країни, причому один впливовий діяч нещодавно попередив, що виробники збанкрутують, що свідчить про напруженість еліти щодо стримування тиску в путінській воєнній економіці", — йдеться у матеріалі.
Приватні компанії ледве можуть конкурувати з високими зарплатами військових. Опитування, проведене Російським союзом промисловців і підприємців цього місяця, показало, що 82,8 відсотка фірм мають труднощі із залученням працівників.
Тон оголошень про пошук зварювальників, сільськогосподарських робітників, водіїв, кур'єрів і пакувальників на сайті Avito межує з істерикою, пише WP.
У минулому Росія заповнювала низькооплачувані робочі місця мігрантами з Центральної Азії, але після теракту в торговому центрі «Крокус Сіті Холл» РФ депортувала десятки тисяч мігрантів і відмовила у в'їзді ще 143 тисячам протягом першого півріччя.
За повідомленнями російських незалежних ЗМІ, багато трудових мігрантів також були затримані та відправлені на війну, що робить Росію все менш привабливою країною для роботи.
Ресурси для війни
Плани президента РФ Володимира Путіна продовжувати воювати були прописані в нещодавньому російському бюджеті, пише WP.
Військові витрати мають досягти 142 млрд доларів у 2025 році, що становить 40% бюджетних витрат або понад 8% ВВП, і залишаться високими у 2026 і 2027 роках, що свідчить про його рішучість воювати далі, йдеться у матеріалі.
На думку аналітиків, Путін неминуче скоротить соціальні витрати на освіту, охорону здоров'я та цивільну інфраструктуру, але він не заплатить жодної політичної ціни за це.
«Путін, здається, дуже впевнений, що він може продовжувати війну, можливо, один, два або три роки. Поки що ситуація виглядає досить стабільною», — пояснює Владислав Іноземцев, російський економіст, який мешкає у США, і є співзасновником і старшим науковим співробітником Центру аналізу та стратегій в Європі.
На його думку, хоча російський ВПК не може виробляти сучасне озброєння, однак має можливості для масового виробництва примітивних снарядів і ракет. І може це робити у великих масштабах.
Натомість Олександра Прокопенко з Фонду Карнегі за міжнародний мир вважає, що Росія не може нарощувати військове виробництво далі через нестачу робочої сили і західні санкції.
«Хоча продовження торгівлі з такими країнами, як Китай, допомагає російській економіці, санкції значно обмежили здатність Кремля модернізувати свою армію, обмежуючи доступ до необхідних компонентів і створюючи вузькі місця в ланцюгах постачання і фінансових операціях», — сказала вона, додавши, що довгострокові перспективи для РФ є похмурими.
На думку Робіна Брукса, старшого наукового співробітника Інституту Брукінгса, здатність Росії воювати роками пов'язана з низкою провалів західних санкцій через кулуарне лобіювання в Європі та брак політичної волі.
Експерт нагадує, що невдовзі після повномасштабного вторгнення РФ Німеччина та кілька інших великих європейських країн, зокрема Італія, Іспанія, Чехія, Польща й Австрія, почали доставляти великі обсяги товарів, явно призначених для Росії, через Туреччину та сусідів Росії, включно з Казахстаном, Киргизстаном, Грузією та Вірменією.
А якщо великі європейські держави постачають розкішні автомобілі та інші товари через сусідів Росії, інші країни не мають стимулів обмежувати торгівлю мікрочипами чи товарами подвійного призначення з Росією, зазначає Брукс. Він підсумовує, що зрештою росіяни так і не відчули впливу санкцій.
Брукс наголошує, що Захід також може зменшити доходи Росії від продажу нафти, запровадивши санкції проти більшої кількості російських танкерів, включно з тіньовим флотом, яким перевозиться 45% нафти. Він також може посилити і забезпечити дотримання нафтового ліміту, згідно з яким країни «Великої сімки» відмовляють у транспортних послугах і страхуванні російським танкерам, чия нафта продається за ціною понад 60 доларів за барель.