Хитка євроінтеграція. Чим вразили вибори в Молдові і які висновки слід зробити України (ПОГЛЯД)
Громадський діяч, співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда пише про те, що результати референдуму і першого туру президентських виборів у Молдові продемонстрували великий вплив Росії на країну. Він наголошує, що розвиток ситуації у Молдові є не просто негативним, а небезпечним для України. Texty.org.ua публікують точку зору автора у вигляді прямої мови.
- Лише 50,5% виборців підтримали майбутнє членство Молдови в ЄС і внесення відповідних змін до Конституції, 49,5% проголосували проти. І хоча формально це перемога, по суті вона може стати Пірровою. Отримати навіть таку мінімальну перевагу вдалося лише завдяки голосам з зарубіжних дільниць, де підтримка євроінтеграції була дуже високою. В самій же Молдові майже 55% виборців проголосували проти ЄС. Причому рівень підтримки євроінтеграції низький по всій країні, навіть у столиці Молдови він сягає лише 56%.
- Чинна президентка Мая Санду здобула понад 42% голосів і вийшла в другий тур з колишнім генеральним прокурором Олександром Стояногло, який отримав 26% — значно більше, ніж давала йому будь-яка соціологія.
- Ці результати свідчать про потужний вплив Росії на молдовську політику і мізки молдаван, а також про ймовірне застосування корупційних виборчих технологій, кінцевим бенефіціаром яких також є Росія.
- Попри явне лідерство Санду в першому турі, є серйозна загроза її поразки в другому турі 3 листопада, оскільки абсолютна більшість виборців практично всіх кандидатів, які програли, вочевидь, голосуватиме проти неї. Шанси на перемогу у Санду, звичайно, є, але здобути її буде дуже непросто. Обрання Стояногло президентом стало б серйозним ударом по європейському вектору розвитку Молдови й зробило б практично неминучою і без того дуже ймовірну перемогу проросійських сил на парламентських виборах 2025 року.
- Розвиток ситуації у Молдові є не просто негативним, а небезпечним для України. І значна частина провини на це лежить на самій українській державі. Україна має колосальний потенціал для позитивного інформаційного, культурного, економічного й політичного впливу на ситуацію в Молдові, однак і близько його не використовує. Зрештою про яку активну політику України щодо Молдови може йтися, якщо в цій державі досі немає українського посла?!
- Українці є найбільшою національною меншиною Молдови, навіть за офіційними даними їх близько 7%, проте Україна майже не працює з багатотисячною українською громадою. Натомість з нею активно працює Росія, перетворивши українців Молдови в проросійську, а отже, по суті, антиукраїнську спільноту, абсолютна більшість якої голосує на референдумі проти європейського курсу Молдови, а на виборах — за проросійських кандидатів. І йдеться не тільки і не стільки про Придністров'я, а саме про українське населення правобережної Молдови, у т.ч. автохтонне.
- Хронічно безвідповідальному ставленню Києва до ситуації в Молдові загалом і до української громади цієї країни зокрема давно час покласти край. І Україна, і Молдова, і Румунія та весь ЄС зацікавлені в сильних і дружніх зв'язках України й Молдови, у європейському курсі обох країн, у проєвропейській, а не ватно-проросійській громаді українців Молдови. І, зрештою, у розв'язанні Придністровського питання, яке неможливе без активної участі України і належного врахування українських інтересів.
- І ще один важливий урок — не варто захоплюватися інструментами прямої демократії. У світовій і європейській історії референдуми значно частіше створювали проблеми, ніж їх вирішували, а нерідко й зовсім доводили до біди. Тим більше — не варто інструменталізувати референдуми заради покращення виборчих результатів того чи іншого політика. Це може мати дуже погані наслідки для країни. Дуже добре, що в Україні закон забороняє проводити референдум у день виборів. Як тільки побачите, що хтось простягає руки, щоб змінити цю норму — одразу бийте по цих руках.