Курська операція України не змогла змінити перебіг війни, — The Telegraph
Курська операція Сил оборони України багато чого досягла, але поки що не відвернула сили Москви від лінії фронту на Донбасі. Про це для The Telegraph пише науковий співробітник британського аналітичного центру RUSI Самуель Рамані. Texty.org.ua переклали ключові висновки експерта.
За місяць від початку Курської операції Україна захопила 1300 квадратних кілометрів російської території включно з Суджею — критично важливим вузлом експорту газу для російського Транссибірського трубопроводу. Україна також створила військову адміністрацію в Курську і має достатньо бронетехніки, зосередженої в сусідніх Сумах, для посилення свого військового контингенту.
Це неабияке досягнення. Україна викрила тривожну оборонну слабкість Росії, поверховість її ядерних погроз і не планує залишати Курськ найближчим часом, тим самим підриваючи можливість припинення вогню, яке заморозить лінію фронту — на що Росія тепер не може погодитися.
Але чи був цей зухвалий гамбіт Києва «успішним»? З погляду бойового духу — рішуче «так». З військової точки зору — не дуже.
Спершу про бойовий дух. Після минулорічного невдалого контрнаступу Курська операція надала українським військам необхідний заряд впевненості. Видовищний крах російських оборонних ліній став приємним моментом для втомлених боями українських військ і викликав спогади про катастрофічну капітуляцію Росії у вересні 2022 року на Харківщині.
Курська наступальна операція також згуртувала українських військових навколо їхнього неоднозначного командувача Олександра Сирського. Попри те, що Сирський доклався до найбільших військових успіхів України, його вважали командиром радянського зразка, який мало зважав на життя своїх підлеглих, і нерозривно пов'язували з поразкою під Бахмутом. Керуючи Курською наступальною операцією, Сирський довів, що є гідним наступником генерала Валерія Залужного й здобув підтримку президента Зеленського.
Курська операція також підбадьорила найпалкіших західних прихильників України. Небажання Росії конвертувати апокаліптичну риторику в тактичні ядерні удари, руйнування київської дамби або вибух на Запорізькій АЕС спростували аргументи «ризику ескалації» проти озброєння України.
Безліч українських ударів безпілотниками по об'єктах у Росії ще більше послаблюють фактор страху навколо нападу на російську територію. Здатність України утримувати російську територію також посилила розмови щодо угоди про обмін територіями й послабила тиск на Київ щодо односторонніх територіальних поступок.
І все ж... це масове піднесення бойового духу не призвело до покращення ситуації на українському фронті. Росія продовжує захоплювати нові території, зокрема в Нью-Йорку і Межовому, та наближається до захоплення важливого логістичного вузла Покровська.
Апатія російської громадськості до ситуації в Курську гарантує, що Росія навряд чи відведе війська з Донецька для захисту своєї території. Армія путінських пропагандистів нормалізувала захоплення Україною території в Курську, а туманна обіцянка остаточної поразки Києва заспокоїла більшість росіян.
Виявлення обмеженої здатності Росії до ескалації конфлікту також не прискорило схвалення передачі складних озброєнь Україні. Хоча очікується, що США включать високоточні ракети JASSM до осіннього пакета поставок зброї, технічні проблеми можуть змусити Україну чекати на них місяцями. Німеччина досі не дала дозволу на експорт до України ракет Taurus, а США вагаються щодо дозволу на використання британських ракет Storm Shadow проти російських цілей.
Тож так — Курська операція України покращила настрої після важкого року військових невдач і розчарувань. Але відчутні військові успіхи ще попереду, якщо вони взагалі будуть.
