Як допоможе Україні ухвалення Римського статуту МКС. Точка зору Центру громадянських свобод
Верховна рада України підтримала 281 голосом "за" підтримала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Спеціально для Texty.org.ua Центр громадянських свобод — організація-лауреатка Нобелівської премії миру, яка 10 років працювала над підтримкою Статуту в Україні — пояснює, що дасть нашій країні ратифікація Римського статуту.
Що таке Римський статут?
Римський статут — міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд (МКС). Його ухвалили на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року, він набув чинності з 1 липня 2002 року. Статут підписали 137 держав і ратифікували 124 країни. Зокрема всі країни Євросоюзу.
Це надважливий крок у напрямку глобальної справедливості, адже МКС — це постійний міжнародний суд, який має повноваження переслідувати за найтяжчі злочини, що загрожують міжнародній спільноті: за геноцид, злочини проти людства, воєнні злочини та злочини агресії. Є два види покарання, які визначає суд: тюремне ув'язнення до 30 років або довічне ув'язнення для особливо тяжких злочинів.
Міжнародний кримінальний суд доповнює національні правові системи в боротьбі проти безкарності за найтяжчі міжнародні злочини. Фізично установа розташована в місті Гаага (Нідерланди), але засідання можуть відбуватися в будь-якому місці за рішенням суду. 18 суддів МКС обираються Асамблеєю держав-учасниць строком на 9 років з урахуванням географічного, правового і гендерного балансу.
Його формування тривало близько трьох років, і після цього суд розпочав свою діяльність.
Кого судить Міжнародний кримінальний суд?
МКС ніколи не переслідує рядових військовослужбовців. Його цікавить тільки "велика риба" – президенти, міністри, генерали, головнокомандувачі. Ті, хто віддають накази і формують цілеспрямовану широкомасштабну політику вчинення міжнародних злочинів.
- Першим засудженим став Томас Лубанга, лідер збройного угруповання в Конго, якого звинуватили у вербуванні та використанні дітей-солдатів. У 2012 році його засудили до 14 років ув'язнення.
- Ахмада аль-Махді, члена ісламістського угруповання в Малі, засудили до 9 років ув'язнення за руйнування культурних пам'яток у Тімбукту. Він став першим підсудним МКС, засудженим за злочини проти культурної спадщини.
- Боско Нтаганда, відомого як "Термінатор", засудили до 30 років ув'язнення за численні воєнні злочини та злочини проти людяності, включаючи вбивства, зґвалтування та сексуальне рабство. Його справу завершили у 2019 році й він отримав найдовший вирок в історії МКС.
Кого з росіян вже переслідує МКС?
- У 2022 році прокурор Міжнародного кримінального суду ініціював розслідування воєнних злочинів Російської Федерації під час її вторгнення до України.
- 17 березня 2023 року МКС видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за їхню участь у викраденні українських дітей.
- 5 березня 2024 року МКС видав ордери на арешт командувача дальньої авіації РФ Сергія Кобилаша та командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова. Їх звинувачують у трьох злочинах: нападах на цивільні об'єкти, заподіянні надмірної шкоди цивільним особам та нелюдських діях проти цивільних.
- 25 червня 2024 року суд видав ордери на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генерального штабу Валерія Герасимова. Вони підозрюються у відповідальності за ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі, які тривали з жовтня 2022 року до березня 2023 року.
Що дає Україні ратифікація Римського статуту?
- Боротьба з безкарністю. Римський статут є інструментом для подолання безкарності за міжнародні злочини. Україна прагне стати активним гравцем на світовій арені, виступаючи за розслідування злочинів Росії. Підтримка глобального руху проти безкарності зміцнить її позицію.
- Запит суспільства на справедливість. Українське суспільство прагне справедливості та покарання винних за воєнні злочини. Ратифікація зміцнить систему розслідування та переслідування злочинців на міжнародному рівні.
- Євроінтеграція. Ратифікація Римського статуту є частиною зобов'язань України за Угодою про асоціацію з ЄС та є необхідною умовою для вступу до Європейського Союзу. Всі країни ЄС ратифікували Римський статут без жодних застережень.
- Спеціальний трибунал зі злочину агресії для Росії. Ратифікація Римського статуту підтримає створення спеціального трибуналу для розслідування агресії РФ. Зараз Міжнародний кримінальний суд не має повноважень розслідувати цей злочин. Тому для цього злочину потрібно створити окремий міжнародний трибунал.
- Безпекові угоди. Декілька безпекових угод України з іншими країнами (Німеччиною, Нідерландами, Польщею тощо) містять умови щодо ратифікації Римського статуту. Невиконання цих умов може ускладнити надання Україні безпекової допомоги.
- Підтримка від країн Глобального Півдня. Багато країн, таких як ПАР, Мексика, Бразилія, надають значення ратифікації Римського статуту. Це сприятиме зміцненню їхньої підтримки України у прагненні притягнути РФ до відповідальності.
- Відповідність міжнародному праву. Україна потребує надійної системи розслідування злочинів, яка базуватиметься на міжнародному праві. Римський статут є ключовим документом для цього, адже він регулює такі злочини, як злочини проти людства, які не повністю охоплені національним законодавством.
- Зміни до національного законодавства. Імплементація положень Статуту допоможе уточнити склади злочинів у Кримінальному кодексі України та додати ті, які наразі не врегульовані, наприклад, злочини проти людства. Це покращить захист потерпілих та свідків і сприятиме розвитку стандартів розслідування.
- Участь в управлінні МКС. Ратифікація дасть Україні право брати участь в Асамблеї держав-учасниць, голосувати за бюджет МКС, обирати суддів і пропонувати своїх кандидатів, а також впливати на пріоритети та зміни в нормах міжнародного права.
- Офіційний переклад Римського статуту. Наразі Україна використовує неофіційний переклад Статуту, що створює правові проблеми. Ратифікація розв'яже це питання та зробить співпрацю з МКС більш узгодженою з національним законодавством.
А що далі?
Президент має підписати закон про ратифікацію Римського статуту. І Верховна рада має ухвалити ще один закон, який імплементує норми Римського статуту в національне законодавство, зокрема в Кримінальний кодекс та Кримінально-процесуальний кодекс України. Тоді закон про ратифікацію набуде чинності й Римський статут повністю працюватиме.
Від редакції, зазначимо, що існують і інші точки зору на те, чи потрібна ратифікація Римського статуту. Одна з них викладена тут.
