Що заважає Раді заборонити церкву московського патріархату: розбір

У вівторок, 23 липня, депутати різних фракцій заблокували трибуну парламенту, тому що на погоджувальній раді Давид Арахамія та лідери двох уламків партії ОПЗЖ виступили проти розгляду законопроєкту №8371 в залі. В результаті в роботі парламенту було оголошено перерву до 20 серпня.

Журналістка-розслідувачка Цензор.НЕТ Тетяна Ніколаєнко розбиралася, що стоїть за небажанням ВР заборонити московську церкву. Texty.org.ua публікують ключові фрагменти розбору.

Протест у Раді. Фото Ярослава Железняка
Протест у Раді. Фото Ярослава Железняка

"Наші представники в Погоджувальній раді проголосували проти постановки проєкту закону №8371 у порядок денний, що призвело до акції протесту під трибуною. Але я хочу наголосити, що всі учасники протесту не вимагали скасування подальших засідань ВР. Бо станом на сьогодні, якби він був поставлений на голосування, він набрав би мінімум 240 голосів", — заявив у  коментарі голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв.

Зараз цю історію кулуарно намагаються виправдати тим, що законопроєкт знесли, тому що проти заборони будь-яких церков виступають республіканці. А Микола Княжицький нібито накрутив такі правки, що тепер це треба відмотати назад.

Ці тези заперечує як голова комітету, так і його члени.

"Немає ніяких поправок Княжицького, бо всі поправки – це спільні поправки. Там просто є 26 правок, де перший підпис Княжицького, а далі ще півтора десятка інших депутатів, зокрема від "Слуг народу". І ще 37 чи 38 – де перший підписант Потураєв. Але це не мої правки, бо там ще 20 підписів. Тому все це просто брехня", – наголошує голова комітету.

За його словами, ще одна брехня, яка розповсюджується свідомо, – що це закон Порошенка або прихований закон Княжицького. Це робиться для того, щоб розколоти фракцію "Слуги народу", пояснює Потураєв.

На зауваження, що роблять це в тому числі і його однопартійці, він каже, що "ті, хто це робить, вони просто помиляються".

"На чому будується маніпуляція? Закон був переконструюваний до другого читання, але в ньому збережено ядро від Державної служби з етнополітики та свободи совісті, а також він містить у собі норми з попередніх варіантів законопроєктів, які готував Княжицький та Ірина Констанкевич про спрощення церковних переходів (тут я і Євгенія Кравчук були співавторами). І я зразу попереджав, що ці законопроєкти будуть враховані в редакції до другого читання. Але вони змінились до невпізнаваності", – пояснює Потураєв. І додає, що правки ДСЕСС теж були внесені. А також, що в тексті є абсолютно новий розділ щодо користування комунальним майном.

Також він нагадав, що в текст додали визначення, що таке культова споруда. Бо його досі не існувало.

"Закон став не просто дієвішим з точки зору боротьби з московською агентурою, а став більш комплексним. Тому ні про яке повернення до редакції першого читання не може бути мови", – впевнений він.

Історія проходження законопроєкту

Перший варіант законопроєкту був внесений саме Миколою Княжицьким.

"Я спочатку подав свій закон 8221. Суть його полягала у двох найважливіших пунктах. Перше - ми забороняємо діяльність російської церкви в Україні з міркувань національної безпеки. І друге – що ми Томос вносимо в закон, бо це державний акт", – розповів депутат.

Втім, його законопроєкт не пройшов. З багатьох причин. З одного боку, сама ПЦУ боялась, що вона не зможе поглинути такого монстра як УПЦ МП, і він її розкладе зсередини. З іншого боку, не хотіли греко-католики, бо боялись, що ПЦУ стане державною церквою.

До того ж Банковій ніколи не подобались законопроєкти авторства "Євросолідарності".

Але є рішення РНБО, яким президент доручив Кабміну внести у двомісячний строк на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в російській федерації релігійних організацій "відповідно до норм міжнародного права у сфері свободи совісті та зобов’язань України у зв’язку зі вступом до Ради Європи".

Відтак Кабміну довелось подати свій альтернативний законопроєкт, який написали в ДСЕСС (Державній службі з етнополітики та свободи совісті) і який депутати розцінили як беззубий. В комітеті починають вносити правки, як це описав вище Потураєв.

Згадки про Томос там вже не було, але УПЦ мала б розірвати стосунки з Росією. "Цим законом ми забороняємо не церкву, а її зв’язки з Росією", – уточнює Княжицький.

Який ця процедура матиме вигляд зараз?

"Ми не змінювали процедру ДСЕССУ. Вони (Служба, - ред.) мають створити комісію, вона має вивчити наявну афілійованість. Ми розуміємо, про кого йдеться…Якщо вони отримають достатньо підтверджень афілійованості, вони дають припис. На виконання припису протягом 30 днів організація має усунути порушення. Якщо вони не виконують припис, то ДСЕСС іде в суд. І знову таки, це стосується кожної окремої організації", – пояснює Потураєв.

І якщо раніше це не сильно проговорювалось, то зараз це вже відкрито артикулюється – процес торкнеться вищих щаблів цієї церкви. Бо саме там найбільший рівень афілійованості з Росією. І вже за рішенням суду така організація має припинитися.

Як переконують Цензор.НЕТ депутати, в залі є 240–250 голосів за таку редакцію закону.

І от в цей момент між церквою МП та деякими представниками влади відбулось певне спілкування, де, як стверджують джерела видання, цій церкві навіть обіцяли можливість отримати другий Томос. Тільки щоб отримати лояльність. Хоча така процедура зайняла б роки.

"Наскільки я знаю, це було озвучено на закритій частині погоджувальної наради. Від початку така ідея, ще в попередні роки звучала від тих, хто в самій церкві МП хотів розірвати стосунки з Москвою. Вона не є ні поганою, ні геть неможливою, але вона складна і займе роки. Тому, якщо зараз ця ідея просувається керівництвом церкви, то я ставився б до неї як до нещирої та спроби затягнути процес", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ.

Водночас Княжицький каже, що спробують також прибрати пункт про загрозу нацбезпеці.

"В конвенції з захисту прав людини тільки два способи, коли можна заборонити діяльність релігійної організації. Тому що релігійна організація, як і будь-яка громадська може бути заборонена лише з міркувань захисту національної безпеки. Бо інакше це буде втручанням в релігійну діяльність. Також є рішення Конституційного суду в тій нормі, коли розглядали право на перейменування, і в ньому також записано, що релігійну організацію можна заборонити лише якщо вона становить загрозу для національної безпеки", – пояснює цю колізію Микола Княжицький в розмові з виданням.

"Зараз саме цей пункт і хочуть викреслити з закону. Якщо ми це зробимо, то це означатиме, що в нас релігійні гоніння. І цей закон ніде не встоїть – ні в Європейському суді з прав людини, ніде. Хоча в практиці ЄСПЛ якраз є норми, що можна забороняти діяльність громад з міркувань загрози нацбезпеки", – додає депутат від "ЄС".

У принципі, як кажуть депутати, нехай церква розірве стосунки з Москвою і їх ніхто не рухатиме.

Що буде далі? І як вплине на текст створена в Раді робоча група?

"До робочої групи увійдуть члени погоджувальної ради. Але жодного рішення по зміні змісту закону не буде прийнято ніде, крім комітету", – наголошує Потураєв.

"А на сьогодні, з тих двох пропозицій, які ми почули на погоджувальній, я не бачу аргументації під обидві пропозиції", – додає голова комітету.

Перша пропозиція стосується прохання ДСЕСС змінити так закон, щоб комісія, яка вивчатиме факт афілійованості з Москвою, була більш незалежна і, крім представників Служби, включала ще й депутатів і громадськість.

За словами Потураєва, пропозиція непогана, але потребуватиме додаткового часу. І він не виключає, що потім це буде внесено як правка. Але не відкладати законопроєкт.

Друге побажання – збільшити термін для релігійних організацій на перехід (зараз там прописано шість місяців). Але депутати впевнені, що це достатній термін.

"Але якщо хтось перешкоджатиме процесу, то це викличе ще більший протест ніж та мирна і конструктивна акція, яку ми влаштували у вівторок", – каже голова комітету.

Для тих, хто не зрозумів, то в протесті брала участь більшість "Слуг". Під листом за внесення законопроєкту на розгляд стоять підписи 130 депутатів монобільшості. "І в нас є впевненість, що всіх наших буде 150", – каже Потураєв.

Показово, що проти законопроєкту виступають зараз як голова фракції Арахамія, так і голова податкового комітету Данило Гетманцев. Кілька депутатів підтвердили, що Гетманцев особисто дзвонив і просив не голосувати за законопроєкт.

Також депутати переповіли ще один "конфуз" під час збору підписів. "Колеги нас питали: А ви платите за підпис? Бо за те, щоб ми не ставили підпис, – нам платять", – розповідають депутати.

Спільну позицію з ОПЗЖ депутати теж не сприйняли. Їх спробували переконати тим, що тоді ОПЗЖ не даватиме свої голоси. Але тут вже "Слуги" виявились не такими й "слугами" і принаймні поза очі говорять, що в цю гру можна грати вдвох – якщо важливі голоси ОПЗЖ, тоді вони не даватимуть свої.

І наостанок, ще одне питання для маніпуляцій. Чи роздратує законопроєкт республіканців? Депутати, з якими говорила авторка, вважають, що це не становить зараз заявленої проблеми. Але ті, хто будує на цьому свої кампанії, і далі спекулюватимуть на цій тезі.

Потураєв каже, що в спілкуваннях на міжнародному рівні, наприклад, на рівні ОБСЄ, він ніколи не чув якихсь особливих нарікань на закон. Хіба що окремі питання.

Водночас українські церковники не раз вказували, що на Заході УПЦ МП і олігархи розпочали потужну лобістську кампанію, спрямовану проти Української держави.

московський патріархат релігійна безпека верховна рада упцмп

Знак гривні
Знак гривні