Більше дерев, дощові сади та відмова від скошування трави. Як Київ адаптується до зміни клімату

Про відмову від скошування трави 

— Один з найкрутіших експериментів Департаменту, який підтримую я особисто та, впевнений, більшість киян — відмова від скошування трави. Ви почали впроваджувати цей експеримент 2023 року, визначивши 25 ділянок. Ви також обрали спеціальні ділянки, де висаджуєте луки та різнотрав’я. Скажіть, чи продовжували експеримент 2024 року? 

Так, ми продовжуємо. Цього року ми маємо 39 ділянок у Києві, де не скошують траву, і ще 17 ділянок, де висаджуємо луки. Цей експеримент буде тільки масштабуватись. У 2025 році кількість ділянок зросте.

— Чому не можна поширити таку практику на усе місто одразу і не скошувати траву взагалі? Економія ресурсів була б неймовірною, крім того, це — підтримка біорізноманіття, а ще трава зволожує й охолоджує повітря. Один позитив.

Багато людей — багато різних думок. Комусь подобається те, що ми косимо, комусь ні. Тут потрібно зберігати баланс. Ми робимо це (не скошуємо траву. — Ред.) там, де це доцільно. Це схили, ділянки, де не відпочивають люди. А є місця, де люди виходять на прогулянку з дітьми, займаються спортом. І там залишати нескошену траву — не ок, ми регулярно отримуватимемо скарги. Люди скажуть, що влада нічого не робить, що у місті безлад.

— Питання щодо виконання цієї роботи. Дуже часто траву скошують в нуль, залишивши не газон, а пустир, де потім нічого не росте. 

Я називаю це дефектом виконавця. Є вимоги до скошування газонів: має залишатись не менше 5 см трави. Проводиться інструктаж, ми пояснюємо працівникам, що навіть на законодавчому рівні встановлені вимоги до газонів. Але, на жаль, людина, яка виконує цю роботу, часто нехтує правилами. Виконавець або не розуміє, або просто недбало ставиться до своїх обов'язків. Тобто це — людський фактор, однозначно.

— За останні два роки замість МАФів у багатьох районах Києва почали створювати сквери. Ці сквери дійсно дуже професійно облаштовані, з елементами ландшафтного дизайну та інклюзивністю. Урбаністи дуже хвалять сквер на "Шулявській". Чи буде зберігатись ця тенденція? Де ще чекати такі сквери у Києві?

Сквери облаштували не тільки на "Шулявській", минулого року ми зробили такі зелені зони біля станції "Героїв Дніпра" та поблизу "Голосіївської". А у квітні цього року на Оболоні прибрали близько сотні МАФів, які були встановлені у зеленій зоні. Зараз відновлюємо цю ділянку, восени будуть висаджені дерева, кущі. Можу підтвердити, у наших планах на місці усіх МАФів, що були встановлені на території зелених зон, облаштувати сквери. 

— Наскільки це дорого?

Кожен випадок індивідуальний, все залежить від рішень, які використовуємо, і від площі насаджень. Говорити про якусь одну цифру некоректно. Якщо візьмемо ту саму "Шулявку", то сквер був облаштований фактично з нуля за найкращими сучасними стандартами, він обійшовся нам близько у 9 млн грн.

— Скільки взагалі для міста коштує висадити одне нове дерево?

Усі нові дерева, які ми висаджуємо, віком від 6-7 років — вони вирощені у спеціальних садових центрах. Вартість кожного коливається від 6 до 8 тисяч гривень. Ціна може бути трошки нижчою, може бути вищою, залежить від виду дерева. Якщо це платан 8-10 років, він коштуватиме дорожче. Якщо це, наприклад, каштан або липа — вони будуть дешевшими.

— Новостворена зелена зона на Оболоні, там висадили близько 700 дерев. У скільки це обійшлось місту?

Місто не витрачало на це коштів, дерева і кущі подарували меценати. А загальна вартість капітального ремонту Оболонського острова склала близько 127 млн грн. Але варто нагадати, що весь процес включно з проєктуванням почався ще 2020 року. 

— У 2021 році у Києві почали створювати онлайн-мапу дерев. Станом на 2024 рік оцифрували вже понад 260 000. Що ці дані дають для звичайних містян?

Це про контроль за діями міської влади, забудовників чи недобросовісних людей. Оцифроване дерево завтра не може зникнути зі свого місця. Цифрова версія — це доказ того, що це дерево було, був відомий його стан, вид, характеристики й фото. Тобто той, хто його пошкодив, може бути притягнутий до відповідальності. По-друге, це дає можливість спостерігати, як на ті чи інші дерева впливає місто. Всі ми бачимо, які є проблеми з каштанами — уже в червні вони починають жовтіти й виглядають хворими. І ця база дозволяє системно та з погляду науки підходити до аналізу стану дерев.

— Поговорімо про аномальні опади. У червні цього року Київ неодноразово накривало потужною зливою, як наслідок — місто сильно підтоплювало у багатьох районах. Чому виникає така ситуація? 

Аномальні опади — це частина явища зміни клімату. У Києві останні два роки ми спостерігаємо велику кількість температурних рекордів та рекордів щодо опадів. Останній дощ, який випав нещодавно, менше ніж за три години приніс нам 70% місячної норми опадів. Звісно, міські мережі не справляються з такою кількістю води. Але це проблема не тільки Києва, цьогоріч у Дубаї, фактично посеред пустелі, відбулась сильна злива, і на вулицях міста стояло півтора метра води.

— Експерти, з якими я спілкувався, кажуть, що проблема не у водовідвідних мережах, а в тому, що Київ практично не втілює концепцію "місто-губка". Якщо простими словами, то у місті не треба заливати все бетоном і асфальтом, а збільшувати кількість зелених зон і використовувати природоорієнтовані рішення, які поглинають воду — дощові садки чи зелені дахи. Які кроки Київ робить у цьому напрямі?

Ми дослухаємось до цих експертів і цього року вже почали створювати перші дощові садки. Ми це робимо з мінімальними витратами ресурсів, використовуємо найпростіші та найдешевші рішення. Вже створили такі дощові садки у місцях, де під час злив утворювались найбільші калюжі й збиралась вода. Зараз у Києві є шість таких ділянок, по одній у Подільському, Оболонському, Дніпровському, Деснянському, Святошинському та Солом’янському районах. До кінця року, сподіваюсь, зможемо створити такі дощові канави у кожному районі Києва — тобто їх буде 10.

зміна клімату київ екологія