Що варто знати про майбутній саміт миру в Швейцарії
Майбутній саміт з питань миру в Україні, організований швейцарським урядом у координації з українським, є найамбітнішим заходом для нинішніх зусиль України згуртувати глобальну підтримку свого бачення справедливого та тривалого миру в країні. Зустріч високого рівня у Швейцарії 15 та 16 червня збере глав держав, урядів та організацій разом з метою вироблення спільного розуміння шляху до миру в Україні.
Заступниця директора Євразійського центру Atlantic Council Шелбі Магід аналізує майбутній саміт, окреслюючи його головні завдання. Texty.org.ua публікують переклад матеріалу.
Росія не буде присутня, а саміт на курорті Бюргеншток над озером Люцерн сам по собі не є мирними переговорами. Втім, це зібрання важливо спостерігати з двох причин.
По-перше, Україна йде на дискусії, сподіваючись підвищити підтримку мирного плану з десяти пунктів, який висунув президент України Володимир Зеленський у листопаді 2022 року. Не всі десять пунктів будуть на порядку денному у Швейцарії, але деякі стануть відправними.
По-друге, з підтвердженою присутністю представників із майже 90 країн та організацій, саміт може стати чудовою нагодою продемонструвати далекосяжну підтримку України серед незахідних країн, навіть якщо деякі помітні країни, такі як Китай, будуть відсутні.
Чого чекати у Швейцарії
Майбутній саміт у Швейцарії базується на інших дискусіях і зустрічах, які відбулися в Копенгагені, Джидді, на Мальті та у Давосі. Уряд Швейцарії має на меті завершити саміт заключною декларацією — такою, яка, як сказав міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, «в ідеалі» буде одностайно підтримана учасниками.
Хоча Росія не була запрошена, це не завадило Кремлю заявити, що він би не приїхав, якби його запросили, і наполягати, що саміт без присутності Росії є безглуздим.
Попри відмову Росії, президент Швейцарії Віола Амгерд заявила, що саміт є «першим кроком» до встановлення міцного миру. Як пояснив уряд Швейцарії, він приймає саміт, щоб сприяти глобальному діалогу для покращення перспектив майбутнього рішення конфліктів шляхом переговорів.
У центрі уваги саміту будуть три пункти українського мирного плану з десяти пунктів: ядерна безпека, продовольча безпека та звільнення військовополонених і викрадених українських дітей
У центрі уваги цього саміту будуть три пункти українського мирного плану з десяти пунктів: ядерна безпека, продовольча безпека та звільнення військовополонених і викрадених українських дітей. Ці три моменти були визначені як теми, які можуть призвести до позитивної взаємодії з низкою країн з різними рівнями підтримки України. Теми ядерної та продовольчої безпеки також мають величезні глобальні наслідки, і їх центральне місце на саміті ще більше підвищує шанси на те, що країни, які менш відверто підтримують Україну, захочуть взяти у заході участь.
Хоча на цьому саміті розглядатимуться лише ці три пункти, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запевнив українців, що уряд не відступить від десяти пунктів формули миру, зазначивши, що представлення трьох пунктів зараз є тактикою для подальшого розвитку його загальної стратегії та заявив, що «стратегічна мета залишається незмінною — виконання всіх пунктів».
Які переваги проведення саміту?
Боротьба України проти Росії не обмежується полем бою. Дипломатичні зобов’язання, світова громадська думка та міжнародна увага – усе це впливає на здатність України продовжувати відсіч російській агресії. Саміт пропонує Україні та її союзникам шанс продемонструвати солідарність усього світу та можливість висвітлити вплив війни та злочинів Росії для країн за межами України. Це відбувається в критичний час, оскільки війна на Близькому Сході домінує в заголовках газет, Україна стикається з небезпечною ситуацією на полі бою, а союзники по НАТО готуються до майбутнього саміту у Вашингтоні.
Саміт пропонує Україні та її союзникам шанс продемонструвати солідарність усього світу та можливість висвітлити вплив війни та злочинів Росії для країн за межами України
Вузька зосередженість на трьох пунктах її мирного плану також дає Україні більше шансів залучити навіть країни, які ближчі до Росії. Вибрані пункти дають можливість країнам погодитися з принципами України, навіть якщо спочатку лише частково, і почати запроваджувати певний формат, у якому може бути осягнена остаточна угода про припинення війни на умовах, з якими Україна може погодитись і забезпечити їх виконання.
Однією з цілей швейцарського та українського саміту є максимальна присутність з усього світу, зосереджена на Глобальному Півдні та інших країнах, які не є найближчими союзниками України. Станом на 10 червня свою участь підтвердили майже дев'яносто країн та організацій. Приблизно половина підтверджень надходить з-за меж Європи, включаючи Чилі, Таїланд і Кабо-Верде. Однак кілька впливових країн, зокрема Бразилія, Туреччина та Південна Африка, ще не підтвердили, чи візьмуть участь. Індія заявила, що братиме участь, але поки неясно, на якому рівні.
Особливо серед незахідної аудиторії кремлівські пропагандисти регулярно поширюють наратив про те, що Україна та її західні прихильники перешкоджають можливості досягнення миру шляхом діалогу. Цей саміт і роль України в його організації це спростовує. Це також демонструє прихильність України принципам і цілям Статуту Організації Об’єднаних Націй (ООН), на відміну від Росії, яка залишається в Раді Безпеки ООН, порушуючи статут своєю агресивною війною та незліченними порушеннями норм і законів.
У чому недоліки саміту?
Попри величезні зусилля України, в тому числі численні та пристрасні міжнародні поїздки Зеленського, дзвінки та заяви, які заохочували відвідати подію всі запрошені країни та організації, ця мета не була повністю досягнута. Китай був основним напрямком діяльності України разом з іншими країнами, які вважалися близькими до Росії. Вдаривши по Україні, Китай оголосив, що не надішле свого представника. Інші помітні відсутні з країн Глобального Півдня охоплюють Саудівську Аравію та Пакистан.
Окрім Китаю, інші помітні відсутні з країн Глобального Півдня охоплюють Саудівську Аравію та Пакистан
Україна тривалий час підтримувала обережні відносини з КНР, особливо на публіці, намагаючись зблизитися з Китаєм і зруйнувати його "безмежну" дружбу з Росією. Однак, попри це, дії та риторика Китаю навколо саміту, а також відмова Пекіна взяти участь, можливо, стали останньою краплею для Зеленського. На недавньому діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі президент України звинуватив Китай у спробі зриву саміту, заявивши, що «Росія, використовуючи китайський вплив на регіон, використовуючи також китайських дипломатів, робить усе, щоб зірвати мирний саміт». Він додав й інші звинувачення, сказавши, що Україна має докази того, що Китай допомагає Москві у військових діях.
Крім представників Глобального Півдня, помітні й інші відсутні. Попри серйозне українське лобіювання щодо його участі, президента США Джо Байдена на саміті не буде. Сполучені Штати представлятимуть віцепрезидент Камала Гарріс і радник з національної безпеки Джейк Салліван. Українці мають рацію, думаючи, що до саміту, ймовірно, було б більше уваги, якби Байден був там присутній, і критики та пропагандисти хапаються за цю історію, щоб сказати, що США не довіряють саміту. Але підтримка України від США не повинна ставитися під сумнів через цей вибір розкладу. Білий дім оприлюднив заяву про свою прихильність Україні та саміту, і рішення Байдена замість цього відвідати збір коштів на передвиборчу кампанію, хоча й розчаровує, але також зрозуміле в рік виборів. Крім того, очікується, що Зеленський за кілька тижнів відвідає саміт НАТО у Вашингтоні, округ Колумбія.
Що має статися, щоб в Україні був справжній мир?
Тільки Україна може визначити, як виглядає справедливий і стійкий мир. Будь-який справжній мир і врегулювання війни з Росією повинні базуватися на принципах, які Україна може прийняти та домогтися їх виконання. Припинення вогню чи компроміс, досягнутий шляхом переговорів, який дозволить Росії продовжувати окупацію української території та знущання з українських громадян, не буде прийнятним для Києва, і таке не повинні розглядати її прихильники, які розуміють загрозу, яку становить Росія.
Щоб досягти стійкого миру, Україні потрібна постійна підтримка на полі бою, щоб захистити свою територію та повернути територію, яку зараз окупує Росія. Зрештою настане час для дипломатії, але Україні потрібно досягти значного прогресу у військовому плані, щоб час був відповідним.
Оскільки Байден пропустив саміт, він, утім, міг би зробити значний внесок, здійснивши подальші зміни в політиці, які посилять Україну на полі бою. Нещодавно Байден зняв деякі обмеження на використання Україною американської зброї для ударів по військових об’єктах у Росії. Це була суттєва зміна, але все ще існує занадто багато обмежень на здатність України завдавати ударів по воєнних цілях у Росії зброєю із США. Щоб допомогти Україні наблизитися до справедливого та сталого миру, Байден повинен усунути ці обмеження, що дало б Україні більшу здатність захищати себе.
Переклад: Павло Космачевський
