Скільки засуджених уже подали заяви на службу в армії і який ще є потенціал: дані Мін’юсту

Заяви на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для безпосередньої участі в обороні України вже подали понад 3 тисячі засуджених.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Про це повідомила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька, передає Укрінформ.

«Це більше трьох тисяч людей. Ми так і прогнозували до прийняття цього закону. Не можна говорити, що всі 20 тисяч людей, про які ми зазначали як потенціал, приєднаються. Тому що при попередніх опитуваннях близько 4,5 тисяч виявили бажання. Зараз ця цифра буде коливатися…», — сказала Висоцька, відповідаючи на запитання, скільки вже заяв про мобілізацію до ЗСУ є від засуджених.

Вона пояснила, у Мін’юсті розуміли, «що будуть охочі, але закон обмежить ту чи іншу категорію, тому не можна говорити, що всі бажаючі потраплять на умовно-дострокове звільнення й укладуть контракт».

Висоцька зазначила, що військово-лікарські комісії перевірятимуть засуджених на суспільно-небезпечні хвороби — ВІЛ-інфекція, туберкульоз або гепатити. Ці захворювання є підставою для виключення їх як потенційних оборонців України.

«І тому коли ми говоримо великі цифри — про 20 тисяч, це дуже теоретичний потенціал. Реально це 4-5 тисяч. Але ми зрозуміли, що і 4-5 тисяч замотивованих людей, у яких є бажання умовно-достроково звільнитися за умови укладення контракту — це допомога для Збройних сил. Тому ми пішли на цей крок і зараз реалізовуємо відповідний закон», — пояснила заступниця міністра.

Висоцька підкреслила, що визначальними у законі є саме бажання засудженого і його мотивація укласти контракт зі Збройними силами і таким чином отримати умовно-дострокове звільнення.

«Тому коли ми говоримо про цифри, про кількість засуджених, які хотіли б приєднатися, це лише попередні дані. Все покаже практика… Ми вже розпочали роботу над тим, щоб ті, хто виявив бажання, склали відповідні заяви, зараз проходять військово-лікарські комісії, знайомляться із командирами. Відповідно, командири військових частин дають свою згоду по конкретній людині й ми передаємо матеріали до суду», — сказала заступниця міністра юстиції.

Водночас вона зауважила, що закон містить перестороги на випадок, коли хтось раптом розглядає укладення контракту із ЗСУ як можливість вийти на свободу, але не воювати. Відповідальність за ухилення від укладення контракту — від 5 до 10 років позбавлення волі.

«Тому такі люди можуть потрапити під додаткову відповідальність і приєднати до своїх попередніх строків ще до 10 років позбавлення волі», — сказала Висоцька.

мобілізація мінюст засуджені

Знак гривні
Знак гривні